Рішення

від 16.05.2013 по справі 910/4773/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4773/13 16.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОР МЮЗІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"

про стягнення 22 940,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Куницький Ю.М.

від відповідача: Безродний А.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОР МЮЗІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" про стягнення компенсації за порушення майнових авторських та суміжних прав у сумі 22 940,00 грн., стягнення до державного бюджету 2 294,00 грн. штрафу; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» резолютивну частину рішення суду за власний рахунок, протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірними діями відповідача було порушено майнові права позивача на твір, а саме, авторське та суміжне право на публічне виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

01.04.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому вказує, що позивачем не доведено наявність у нього майнових авторських прав на твір та позивач не довів факт використання твору відповідачем.

У судовому засіданні 02.04.2013 р. судом оголошувалась перерва до 23.04.2013 р. на підставі ст.77 ГПК України.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав доповнення до відзиву.

У судовому засіданні 23.04.2013 р. судом оголошувалась перерва до 16.05.2013 р. на підставі ст.77 ГПК України.

13.05.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав додаткові пояснення по справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ними вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.05.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011 р. між Монатиком Дмитром Сергійовичем та Фізичною особою-підприємцем Лободою Світланою Сергіївною укладено договір №18/01/11-ІП про передачу виключних майнових авторських і суміжних прав, за яким Монатик Д.С. в порядку і на умовах, визначених даним договором, за винагороду передав Фізичній особі-підприємцю Лободі С.С. в повному обсязі на строк в межах території належні Монатику Д.С., виключні майнові авторські і суміжні права інтелектуальної власності на використання об'єктів у відповідності з часткою прав, вказаних у відповідних додатках, які являються невід'ємною частиною даного договору після підписання їх сторонами.

З додатку №1 до вищевказаного договору вбачається, що виключні майнові авторські права були передані на пісню « 40 Градусов», авторами якої являються Монатик Д., Лобода С.

18.01.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем Лободою Світланою Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лобода Мьюзік» укладено договір №18/01/11 про передачу виключних майнових авторських і суміжних прав, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Лобода Мьюзік» передано в порядку і на умовах, визначених даним договором, за винагороду в повному обсязі на строк в межах території належні Лободі С.С., виключні майнові авторські і суміжні права інтелектуальної власності на використання об'єктів у відповідності з часткою прав, вказаних у відповідних додатках, які являються невід'ємною частиною даного договору після підписання їх сторонами.

З додатку №1 до вищевказаного договору вбачається, що виключні майнові авторські права були передані на пісню « 40 Градусов», авторами якої являються Монатик Д., Лобода С.

01.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лобода Мьюзік» (далі-ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика» (далі-ліцензіат) було укладено ліцензійний договір №104/2 (виключна ліцензія) за яким ліцензіар з моменту вступу в силу договору надає ліцензіату ліцензію на використання витворів/фонограм/кліпів способами, передбаченими даним договором, а також право дозволяти або забороняти використовувати витвори/фонограми/кліпи способами, передбаченими даним договором, третіми особами.

Згідно п. 2.2. вищезазначеного договору назви і кількість витворів/фонограм/кліпів, ліцензію на використання яких, а також право дозволяти або забороняти використовувати витвори/фонограми/кліпи третім особам ліцензіар надає ліцензіату згідно п. 2.1. договору, визначаються сторонами в додатках до договору, які являються його невід'ємною частиною.

З додатку №5 до договору вбачається, що ліцензія ліцензіату надана на пісню « 40 Градусов», авторами якої являються Монатик Д., Лобода С.

15.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОР МЮЗІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика» (далі-правовласник) укладено договір №15/12/11, умовами якого передбачено, що за цим договором правовласник, будучи суб'єктом виключних майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника, надає позивачу права на використання в межах території об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника, а саме: - виключні майнові права на використання об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника способами публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації; - виключні майнові права на відтворення об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника для цілей здійснення їх використання передбаченими цим договором способами.

Відповідно до п. 2.2. договору правовласник надає позивачу на строк дії цього договору виключне право дозволяти, перешкоджати та/або забороняти іншим особам використання об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника на території вказаними у п. 2.1. цього договору способами.

Так, проаналізувавши всі вказані договори, які є чинними на день прийняття рішення по справі, суд дійшов висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОР МЮЗІК" було правомірно передано виключні майнові права на використання пісні « 40 Градусов» способами публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації; - виключні майнові права на відтворення пісні «40 Градусов» для цілей здійснення їх використання передбаченими цим договором способами та виключне право дозволяти, перешкоджати та/або забороняти іншим особам використовувати пісню « 40 Градусов» вказаними у п. 2.1. укладеного договору способами.

Як зазначає позивач, що 28.12.2012 р. адвокатом Куницьким Ю.М., директором ТОВ «АВТОР МЮЗІК» Бригинцем С.М. та за участі старшого лейтенанта міліції Кошина Р.М. і старшого сержанта міліції Солодовника В.В. було встановлено, що в приміщенні, в якому здійснює свою діяльність відповідач, в магазині АЗС «Shell», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 1Е для фонового озвучення приміщення використовувався шляхом публічного виконання музичний твір « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.).

Зазначені обставини відображені в акті №002 від 28.12.2012 р. та на знятому відео, що записане на диск (наявні в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача було порушено майнові права позивача на пісню « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.), оскільки позивач не надавав відповідачеві права на публічне виконання фонограм музичних творів зі свого каталогу, в тому числі і щодо пісні « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.), а тому позивач просить стягнути з винної особи компенсацію в розмірі 22 940,00 грн. та в доход до державного бюджету України штраф у розмірі 2 294,00 грн. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» резолютивну частину рішення суду за власний рахунок, протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічним сповіщенням (доведенням до загального відома) є передача за згодою суб'єктів, зокрема авторського права в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів), зокрема творів, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як встановлено у п.п. 2 п. 29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Разом з тим, як було встановлено судом раніше, факт здійснення відповідачем 28.12.2012 р. публічного сповіщення музичного твору « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.) через радіоприймач у приміщенні магазину АЗС «Shell», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 1Е для фонового озвучення приміщення підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом №002 від 28.12.2012 р., а також речовим доказом - відеозаписом на DVD-носії.

Частиною 1 ст. 440 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: - право на використання твору; - виключне право дозволяти використання твору; - право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: - опублікування (випуск у світ); - відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; - переклад; - переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; - включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; - публічне виконання; - продаж, передання в найм (оренду) тощо; - імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

У пункті 41 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» встановлено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) , а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).

Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг» здійснюючи публічне сповіщення музичного твору « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.) через радіоприймач у приміщенні магазину АЗС «Shell», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 1Е для фонового озвучення приміщення фактично взяло на себе відповідальність за таке сповіщення, оскільки ініціатива за проведення такого заходу виходила від останнього, а місце сповіщення являлось відкритим для публічного відвідування, де перебуває необмежена кількість осіб, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї.

Зазначеним спростовуються твердження відповідача, що позивач не довів факт використання твору відповідачем.

Відповідно ч. 1 до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: - виключне право на використання твору; - виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Частиною 3 ст. 48 Закону України «Про авторське право і суміжні права» повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі..

Відповідно до ст. 50 Закону «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Таким чином, використання твору без дозволу особи, яка має авторське право та без виплати авторської винагороди є порушенням авторського права.

Судом було встановлено, що позивач є суб'єктом авторського права, якому належить, зокрема, - виключні майнові права на використання об'єктів авторського права і суміжних прав на музичний твір « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.) способами публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації; - виключні майнові права на відтворення об'єктів авторського права і суміжних прав на музичний твір « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.) для цілей здійснення їх використання передбаченими цим договором способами; - виключне право дозволяти, перешкоджати та/або забороняти іншим особам використання об'єктів авторського права і суміжних прав, в розумінні ст. 440 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" .

Факт використання відповідачем спірного музичного твору був судом досліджений в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачем не надавався відповідачу дозвіл на використання спірного музичного твору, а обмежень майнових прав, передбачених Законом України «Про авторське право та суміжні права», судом не встановлено.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд приходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем належними засобами доказування доведено факт наявності у нього виключних майнових авторських прав на музичний твір « 40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.), зокрема, виключного права дозволяти їх використання.

Суд також дійшов висновку, що позивачем був доведений факт порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача неправомірним використанням об'єктів авторського права, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, способом публічного сповіщення без отримання відповідного дозволу і без оплати авторської винагороди, що дає позивачу права на звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації з відповідача як порушника авторського права.

В той же час, суд дійшов висновку, що відповідач належних доказів на спростування наведених позивачем обставин не надав.

Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав в розмірі 20 мінімальних заробітних плат за використаний без дозволу та договору твір, що складає 22 940,00 грн.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 27.04.2010р. N 2154-VI, з 1 січня 2013 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 грн. на місяць.

Однак, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим з огляду на наступне.

Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

За таких обставин вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, які діяли на момент подання позову, що становить 11 470,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача в доход до Державного бюджету України штраф у розмірі 2 294,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 «Про авторське право і суміжні права» суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

За таких обставин, суд вважає правомірним стягнення з відповідача до Державного бюджету України 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача, що становить 1 147,00 грн.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» резолютивну частину рішення суду за власний рахунок, протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, то суд відмовляє у задоволенні вказаної вимоги, так як чинним законодавством не передбачено жодного обов'язку винної особи щодо публікації рішень за порушення авторських прав позивача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОР МЮЗІК" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 34430873) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОР МЮЗІК" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33, код ЄДРПОУ 34188713) 11 470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. компенсації та 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 34430873) до Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. штрафу.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.05.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.