Рішення

від 21.05.2013 по справі 19/206пд/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2013 року Справа № 19/206пд/2011

За позовом Прокурора Марківського району в інтересах держави в особі Марківської селищної ради, смт.Марківка Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси", смт.Марківка Луганської області , -

про стягнення 81099 грн. 15 коп. та розірвання договору оренди землі від 05.09.2005.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду спору:

від прокурора (заявника) - Паршутін А.Б. - прокурор відділу, - посвідчення №008309 від 09.10.12 року;

від позивача - Дзюба І.А. - селищний голова, - протокол про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі з виборів Марківського селищного голови від 31.10.10 року;

від відповідача - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимоги про:

стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Марківської селищної ради Марківського району Луганської області орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 126985,37 грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди землі, укладеного між Марківською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промресурси" (далі - ТОВ "Промресурси", - орендар) у простій письмовій формі 05.09.05 року, зі змінами до нього, державна реєстрація від 07.09.05 року №225551040540000031;

розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Марківською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промресурси" (орендар) у простій письмовій формі 05.09.2005, зі змінами до нього, державна реєстрація від 07.09.05 року №225551040540000031, предметом якого є земельна ділянка площею 6,9827 га, у тому числі під забудовами 0,9018 га, що знаходиться за адресою: 92400, Україна, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, пров. Лермонтова, 20, надана в оренду терміном на 49 років.

У зв'язку з надходженням позовної заяви господарським судом Луганської області порушено провадження у справі за №19/206пд/2011, розгляд якої доручено судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.02.12 року розгляд даної справи призначено на 14.12.11 року.

13.02.12 року, через канцелярію господарського суду Луганської області, від заявника надійшло уточнення позовних вимог від 09.02.12 року №95/278вих-12, згідно якому останній просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Марківської селищної ради Марківського району Луганської області орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 81099,15 грн. та розірвати договір оренди від 05.09.05 року, укладений між Марківською селищною радою в особі голови Сироватка В.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промресурси" в особі заступника директора Пивоварова А.П. (додаткова угода від 12.01.09 року до договору оренди від 05.09.05 року) (а.с.59-63).

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказане уточнення прийнято до розгляду як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 01.02.12 року, на підставі клопотання відповідача від 01.02.12 року за вих. №б/н (а.с.51) термін розгляду справи було продовжено на 14 днів, - до 16.02.12 року (а.с.54-55), а ухвалою від 15.02.12 року, на підставі заяви відповідача від 15.02.11 року за вих. №б/н (а.с.90) - ще на 1 день, - до 17.02.12 року (а.с.93-94).

15.02.12 року на підставі ч.1 ст.79 ГПК України, у зв'язку зі знаходженням у провадженні господарського суду Луганської області іншої пов'язаної справи за №26пд/5014/401/2012, провадження у справі №19/206пд/2011 було зупинено до розгляду господарським судом Луганської області справи №26пд/5014/401/2012.

У зв'язку з хворобою судді Косенко Т.В., 01.01.13 року та відповідно до приписів ст.2 1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду був здійснений повторний розподіл цієї справи, за результатами якої її для подальшого розгляду передано судді господарського суду Луганської області Єжовій С.С.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.03.13 року провадження у справі було поновлено та її розгляд призначено на 16.04.13 року.

На підставі ст. 77 ГПК України її розгляд було відкладено з 16.04.13 року до 07.05.13 року - у зв'язку з неявкою сторін та невиконанням ними вимог ухвали в частині надання витребуваних документів.

У зв'язку з відставкою судді Єжової С.С. 29.04.13 року відповідно до приписів ст.2 1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду був здійснений повторний розподіл цієї справи, за результатами якої її для подальшого розгляду передано судді господарського суду Луганської області Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 07.05.13 року до 21.05.13 року - у зв'язку з неявкою сторін.

До початку судового засідання 21.05.13 року від прокурора та позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та позивач заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання, призначеного на 21.05.13 року, не з'явися без пояснення причин, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.115-166 та ін.), у т.ч. письмовим повідомленням оператора поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача ухали суду про відкладення розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач належним чином обізнаний з приводу знаходження у провадженні господарського суду Луганської області даної справи (а.с.36-37;43-44;51-53;88;90;105; 110-111 та ін.).

За таких обставин у суду маються достатні підстави для висновку, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4 3 ,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

05.09.05 року між Марківською селищною радою (орендодавець) та відповідачем (орендар), на підставі рішення названої ради від 02.09.05 року №24/6 (а.с.70), у простій письмовій формі був укладений оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування - терміном на 5 років (п.3.1) земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 6,9827 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Марківський район, смт Марківка, пров. Лермонтова, 20 (п.п.1.1;2.1).

Орендна плата становить 2% від грошової оцінки вартості земельної ділянки; загальна сума орендної плати з увесь термін оренди становить 121584,60 грн., розмір місячної орендної плати становить 2026,41 грн. (п.4.1).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.4.2).

Орендна плата вноситься безготівково, у строк до 30-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.3).

Розмір орендної плати переглядається за умов, визначених у п.4.4 договору; він обчислюється з урахуванням індексу інфляції на кінець календарного року (п.4.5).

Орендодавець, між іншим, має право вимагати своєчасного внесення орендної плати (п.9.1).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за умов, визначених у п.11.3 договору, у т.ч. - за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (абз.3 п.11.3).

Як сказано у п.12.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та договору. У разі невнесення орендної плати у троки, визначені цим договором, орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу, за кожний день прострочення (п.12.3).

Державна реєстрація договору здійснена 07.09.05 року за №225551040540000031 (а.с.8-9;17;73 та ін.).

Земельна ділянка передана орендареві 05.09.05 року, що підтверджується відповідним двостороннім актом приймання-передачі (а.с.17).

12.01.09 року між орендодавцем та орендарем, на підставі рішення Марківської селищної ради від 12.09.08 року №30/18 (а.с.15) та від 18.12.08 року №34/14, у простій письмовій формі, укладено додаткову угоду до основного договору, згідно якій внесені зміни:

до п.4.1 останнього та встановлено, що орендна плата підлягає внесенню у розмірі 5% від грошової оцінки вартості земельної ділянки, у зв'язку з чим загальна сума орендної плати за рік становить 74513,43 грн.; цей же пункт договору доповнено словами про те, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 1490268,59 грн.;

до п.3.1 договору, згідно якому термін дії договору встановлено в 49 років, починаючи з моменту державної реєстрації договору оренди.

Державна реєстрація додаткової угоди здійснена 02.02.09 року за №225351040940000007 (а.с.10).

Як вбачається з обставин справи, підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду стало те. що орендар у період з квітня 2009 року по вересень 2011 року не вносив орендну плату або вносив її частково, у зв'язку з чим станом на 20.10.11 року уторилася заборгованість у сумі 126985,37 грн., що підтверджується довідкою Марківського відділення Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції у Луганській області (далі - ДПІ) від 20.0.11 року №1187/15, наданою до справи заявником (а.с.11).

Як вбачається з довідки ДПІ від 10.02.12 року за №129/15, відповідач на вказану дату частково вжив заходів до погашення боргу, у зв'язку з чим за період з 24.09.10 року по січень 2012 року він становить 81099,15 грн. (а.с.68), - що стало підставою для уточнення прокурором (заявником) своїх позовних вимог.

Вказана сума коштів є предметом спору по даній справі.

Підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду стало те, що відповідач не вжив заходів до погашення вищевказаної суми боргу.

У судовому засіданні 21.05.13 року позивач надав до справи довідку ДПІ від 20.05.13 року за №614/15, згідно якій відповідач не вжив заходів до сплати боргу, який станом на 20.05.13 року збільшився та становить 215651,14 грн.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді смт Марківка Луганської області, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Марківська селищна рада.

Договір, укладений між сторонами у справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.07.92 року №2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.11 року) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Відповідно до ч. 1 ст.22 названого Закону кошти від плати за землю надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у ст.20 цього Закону, та використовуються виключно на потреби, пов'язані з землекористуванням.

Статтею 36 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" встановлено, що у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

З 01.01.11 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ), при цьому відповідно до приписів п.288.1 ст. 288 останнього підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст. 288 ПКУ), при цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі між орендодавцем та орендарем (п.288.4 ст. 288 Кодексу).

З договору, укладеного між сторонами, та чинного законодавства України вбачається, що оренда земельної ділянки не може мати безвідплатний характер.

Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у період з 24.09.10 року по січень 2012 року не вносив або вносив не у повній сумі орендну плату за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується наступним.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ); його різновидністю є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Уклавши вищезгаданий договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон - ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язання, а в силу ст.526 ЦКУ воно повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач всі вищезазначені вимоги не виконав, що доведено позивачем та доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов'язання за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з

порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Прокурор та позивач висунули вимогу про стягнення тільки основного боргу, що є їх правом.

З урахуванням викладеного позов в частині стягнення боргу з орендної плати підлягає задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні спору в частині розірвання вищезгаданого договору оренди землі суд виходить з наступного.

За загальним правилом, закріпленим у частинах 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З нею також кореспондуються:

частина 1 ст. 32 спеціального Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України;

абзац 3 пункту 11.3 укладеного сторонами договору, відповідно до якого дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором

Суд вважає, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач припустився істотного порушення умов спірного договору шляхом невнесення орендної плати у період з 24.09.10 року по січень 2012 року.

За таких обставин вимога прокурора та позивача у цій частині є правомірною, належним чином доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на відповідача шляхом стягнення їх на користь Державного бюджету України.

З обставин справи видно, що заявником позову є прокурор, який звернувся до господарського суду з позовними вимогами майнового та немайнового характеру.

На підставі п.11 ст.5 Закону від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Згідно п/п 1 п.2 ч.2 ст. 4 названого Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 (1411,50 грн.) та не більше 60 мінімальних зарплат (56460,00 грн.) мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.11.11 року (941,00 грн.).

Отже, при ціні майнової частини позову 81099,15 грн. сума судового збору становитиме 1621,98 грн.

Відповідно до п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 того ж Закону за подання до господарського суду позову немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, або 941,00 грн.

Тобто загальна сума судового збору становить 2562,98 грн. (1621,98 грн. + 941,00 грн.).

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 12, 83 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 22 та 28 Закону України "Про плату за землю"; ст. 288 Податкового кодексу України; ст. 11,16,203,625,651 Цивільного кодексу України; ст.ст.24,25,32 Закону України від 03.07.92 року №2535-ХІІ "Про плату за землю", керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,36,43,44,49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси", ідентифікаційний код 31816167, яке знаходиться за адресою: смт Марківка, пров.Лермонтова,20 Марківського району Луганської області, - на користь місцевого бюджету Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, ідентифікаційний код 13050200, яка знаходиться за адресою: смт Марківка, вул.Леніна, 18 Марківського району Луганської області, - заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 81099 (вісімдесят одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 15 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений у простій письмовій формі 05.09.2005 року, у смт Марківка Луганської області, між Марківською селищною радою Марківського району Луганської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промресурси" (орендар), предметом якого є земельна ділянка площею 6,9827 га, розташована у смт Марківка, пров. Лермонтова,20 (двадцять) Марківського району Луганської області, з додатками; державна реєстрація від 07.09.2005 року №225551040540000031.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси", ідентифікаційний код 31816167, яке знаходиться за адресою: смт Марківка, пров.Лермонтова,20 Марківського району Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір у сумі 2562 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 98 коп.; після набранням рішенням законної сили видати наказ Марківському відділенню Біловодської міжрайонній державній податковій інспекції у Луганській області.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 21.05.2013 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 22 травня 2013 року.

Суддя А.П.Середа