Постанова

від 01.12.2006 по справі 2/366ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/366ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01.12.06                                                                                 Справа № 2/366ад.

     Судова колегія у складі: головуючого - судді Седляр О.О., судді Є.Ю.Пономаренко, судді Б.В.Яресько, розглянувши матеріали справи за позовом  

Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркон”, м. Лисичанськ Луганської області

до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Луганськ  

про стягнення 16774 грн. 86 коп.,

у присутності представників сторін:

від позивача –Холод С.М., дов. від 12.07.06 б/н,  

від відповідача –Божинов І.Б., дов. від 16.01.06 № 07-10-42,

в с т а н о в и л а:

Суть спору: заявлена вимога про стягнення з відповідача суми понесених витрат –16774 грн. 86 коп., зумовлених виплатою Соболь С.А. матеріальних допоміг.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 05.09.06 № 07-11-2687 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що дії позивача щодо встановлення працівникові підприємства – головному бухгалтеру Соболь С.А. з 01.08.05 посадового окладу у розмірі 4000 грн. 00 коп. при  окладі  керівника у розмірі 360 грн., порушує вимоги ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України "Про оплату праці", які передбачають формування схеми посадових окладів з урахуванням міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів. На думку відповідача, встановлення Соболь С.А. посадового окладу у розмірі 4000 грн., було зроблено з ціллю отримання максимального розміру допомоги по вагітності та пологам. Також він вказує на те, що актом перевірки від 19.08.06 № 57 державним інспектором праці виявлено порушення трудового законодавства, а саме вимог ст. 96 Кодексу законів про працю України та вимоги ст. 6 Закону України «Про оплату праці». А також за результатами перевірки інспектором праці підприємству позивача було винесено припис від 19.08.06 № 39 щодо приведення окладу головного бухгалтера підприємства у відповідності з вимогами ст. 96 Кодексу законів про працю України та ст. 6 Закону України «Про оплату праці».

Заявою б/д, б/н, яке здано до канцелярії суду 01.12.06, позивач відмовився частково від позовних вимог у розмірі 960 грн. 61 коп., пов'язаних з компенсуванням витрат, зумовлених виплатою допомоги по догляду за дитиною та народженням дитини.

Сторонами не досягнуто примирення.

 Дослідивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, судова колегія дійшла  до наступного.

 Позовними вимогами слід вважати: стягнення з відповідача суми понесених витрат –15814 грн. 25 коп., зумовлених виплатою Соболь С.А. матеріальної допомоги по вагітності та пологам.

 В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на наступне:

           Так, у квітні –червні 2006 року позивачем у відповідності до положень чинного законодавства було виплачено своєму працівнику - головному бухгалтеру підприємства  Соболь С.А. матеріальну  допомогу по вагітності та пологах у сумі 15814 грн. 25 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі видатковими касовими ордерами від 27.04.06 № 6, від 18.05.06 № 8, від 19.06.06 № 10 про перерахування зазначених коштів Соболь С.А. з підписом особи про одержання останньої.

Факт наявності правових підстав для одержання вказаної матеріальної допомоги при вагітності та пологах у відповідності до ст. 51 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальна страхування у зв"язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.01 № 2240-ІІІ (далі –Закон № 2240-ІІІ) підтверджений листком непрацездатності серії ААК  № 157154, табелем обліку робочого часу.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду щодо стягнення з відповідача даних виплат.  

          Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким,  що  підлягає  задоволенню  з огляду на наступне.

Позивач у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркон», м. Лисичанськ, зареєстрований у Лисичанській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в якості платника страхових внесків згідно повідомлення б/н від 23.10.02.

          Правове регулювання основ загальнообов"язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв"язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей здійснюється Законом № 2240-ІІІ.

           Згідно вимог ст. 50 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням у зв"язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією /уповноваженим/ із соціального страхування, що створюється /обирається/ на підприємстві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем наданий  протокол № 7 загальних зборів у ТОВ "Аркон" від 12.10.05  уповноваженим по загальнообов"язковому державному соціальному страхуванню обрано керівника товариства Семененко С.А. З пояснень представників сторін вбачається, що матеріальну допомогу по вагітності та пологах Соболь С.А. було виплачено  роботодавцем, що підтверджено видатковими касовими ордерами, з підписом отримувача, оскільки у ст. 52 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що така допомога виплачується застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати.

          Заперечення відповідача за відзивом відхиляються судом, оскільки вони ґрунтуються на доведенні умислу, підтвердженням  якого є тільки вирок суду, що набрав законної сили. Посилання позивача на адміністративний протокол № 53 від 19.08.06, складений Територіальною державною інспекцією праці Луганської області, не може бути належним доказом, оскільки згідно листа Лисичанського міського суду  даний протокол був повернутий постановою від 08.08.06 для належного оформлення територіальної державної інспекції праці Луганської області. Постановою Лисичанського міського суду від 11.10.06 на підставі іншого протоколу від 26.09.06 № 54 судом не встановлено з боку позивача порушення  законодавства про працю у частині визначення неправомірного  посадового окладу головному бухгалтеру підприємства та порушення ним ст. 96 КЗпП та ст. 6 Закону України «Про оплату праці».          

          За таких обставин за наявними  у матеріалах справи документами судова колегія дійшла висновку про  задоволення позовних вимог.

          При цьому слід зазначити, що за наявності необхідних підстав позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про перегляд даного судового рішення за                        нововиявленими обставинами.

          У відношенні позовних вимог у сумі 960 грн. 61 коп. провадження у справі слід закрити на підставі п. 2 ст. 137 КАС України, з віднесенням судового збору у цієї частині на позивача .

          Згідно до ст. 94 КАС України судові витрати у сумі 158 грн., які  здійснені позивачем, присуджуються до відшкодування йому з Державного бюджету України.

Зайве сплачені позивачем 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення від 07.08.06 № 201 підлягають до повернення йому у встановленому порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.                                                                                                                                                                                               

На підставі  викладеного ,  керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 137, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   судова колегія

   п о с т а н о в и л а  :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Луганського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 13, код ЄДРПОУ 21785643 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аркон”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, 275/216,  код ЄДРПОУ 32060364  – 15814 грн. 25 коп. боргу.

3.          Стягнути з Державного бюджету України, ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582, рахунок № 31111095600006  банк УДК в Луганській області, МФО 804013 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Аркон”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, 275/216,  код ЄДРПОУ 32060364 державне мито у сумі 158 грн.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Аркон”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, 275/216,  код ЄДРПОУ 32060364 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно платіжного доручення від 07.08.06 № 201, яке видати з матеріалів справи.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

           Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.12.06.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                              О.О. Седляр

Суддя                                                                              Є.Ю. Пономаренко

Суддя                                                                              Б.В.Яресько