Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-17861/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Київ К/9991/15713/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011

у справі № 2а-17861/10/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Максітрейд" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011, позов задоволено повністю; визнано протиправними дії ДПІ, що полягали у невизнанні податковою звітністю декларації Товариства з податку на додану вартість за жовтень 2010 року; відповідача зобов'язано визнати зазначену декларацію податковою звітністю платника.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить їх скасувати та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про подання позивачем спірного документа податкової звітності з порушенням порядку його заповнення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що підставою для невизнання податковою звітністю декларації Товариства з податку на додану вартість за жовтень 2010 року став висновок податкового органу про її складення з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на відсутність прокреслень у рядках, що не заповнюються через відсутність інформації. Про зазначені недоліки спірної декларації ДПІ повідомила Товариство у листі від 23.11.2010 № 34628/10/28011, надавши пропозицію повторно подати декларацію з ПДВ, оформлену належним чином.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби. При цьому серед підстав невизнання податкової звітності платника податків законодавством не передбачено такої підстави, як «відсутність прокреслень у рядках», на яку посилається податкова інспекція.

Слід також зазначити, що зазначена обставина не впливає на показники поданої позивачем декларації, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, а відтак відсутні підстави для невизнання спірної декларації документом податкової звітності.

Отже, суди дійшли цілком об'єктивного висновку про незаконність відмови посадкового органу визнати спірну декларацію податковою звітністю та правомірно задовольнили позов.

Доводи ДПІ, зазначені у касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам були надано належну правову оцінку, а тому ці доводи підлягають відхиленню касаційним судом з огляду на відсутність у касаційної інстанції повноважень переоцінювати обставини, встановлені судами під час вирішення спору.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 у справі № 2а-17861/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко