Постанова

від 15.05.2013 по справі 816/1582/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/1582/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представника позивача - Байдуж Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "ТрансСкло" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій та висновків незаконними,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "ТрансСкло" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 07 травня 2013 року /том ІІ, а.с. 146-148/) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про:

- визнання протиправними дій щодо визначення в Акті позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ВФ "ТрансСкло" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Продукт", ТОВ "Арвет" , ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-кремінь", ТОВ "Чєргун", ТОВ "Економ Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс" за період з 01 липня 201- року по 30 вересня 2012 року №170/22.2-11/36670927 від 11 січня 2013 року висновків про нікчемність правочинів між ТОВ "ВФ "ТрансСкло" та ПП "Промфінсервіс", ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "Арвет", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт" за періoд з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року та визнання їх такими, що здійснені без мети настання реальних наслідків;

- визнання протиправними дій щодо зазначення в Акті позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ВФ "ТрансСкло" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Продукт", ТОВ "Арвет" , ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-кремінь", ТОВ "Чєргун", ТОВ "Економ Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс" за період з 01 липня 201- року по 30 вересня 2012 року №170/22.2-11/36670927 від 11 січня 2013 року що ТОВ "ТрансСкло" має ознаки "транзитера" по відношенню до ПрАТ "Кременчуцький вагонобудівний завод" та ПрАТ "Дніпровський завод "Алюмаш";

- визнання протиправними дій щодо внесення до картки обліку ТОВ "ВФ "ТрансСкло" в програмне забезпечення АС-АУДИТ висновків Акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ВФ "ТрансСкло" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Продукт", ТОВ "Арвет" , ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-кремінь", ТОВ "Чєргун", ТОВ "Економ Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс" за період з 01 липня 201- року по 30 вересня 2012 року №170/22.2-11/36670927 від 11 січня 2013 року про нікчемність правочинів та ознаки транзитера .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки Акту перевірки є незаконними, оскільки господарські операції з переліченими суб'єктами господарювання підтверджені договорами та первинними документами, які були виписані на виконання цих договорів. Контрагенти товариства у періоді, що перевірявся, були юридичними особами, перебували на обліку в ДПІ, мали свідоцтво про сплату податку на додану вартість. Зауважував, що податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення недійсності правочинів, а також не мають повноважень щодо встановлення вини особи. Правові взаємовідносини позивача з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Продукт", ТОВ "Арвет" , ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-кремінь", ТОВ "Чєргун", ТОВ "Економ Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Висновок про нікчемність угод з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Продукт", ТОВ "Арвет" , ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-кремінь", ТОВ "Чєргун", ТОВ "Економ Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс", яку перевіряючі пов'язують з безтоварністю операцій є помилковим, оскільки зміст договорів, укладених з вищевказаними підприємствами не суперечать актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договорів підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, позивач вважає, що дії податкового органу щодо зазначення у Акті перевірки висновків про нікчемність правочинів, щодо наявності у ТОВ "ВФ "ТрансСкло" ознак "тразитера" та щодо внесення зазначених висновків до облікової картки АС-АУДИТ, підлягають визнанню протиправними, оскільки не відповідають чинному законодавству, а базуються на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 07 травня 2013 року.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, клопотань суду не надав /том ІІ, а.с. 156/.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що складення Акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень органу державної служби, проте акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до перевіряємого суб'єкту, не впливає на його права і обов'язки, та несе собою правові наслідки. Негативні наслідки може тягнути податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акту, яке у цій справі не приймалося. Крім того, висновки відповідача щодо коригування позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, викладені в aкті перевірки, є думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до виконання. При цьому, контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку пoрушень. Оцінка акту перевірки, у тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Встановлені порушення не призвели до донарахування грошового зобов'язання, тому, згідно вимог пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України податкові повідомлення-рішення не приймалися і не вносилися до АІС "Податковий блок", який було введено в дію з 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий Блок" від 24 грудня 2012 року №1197, при цьому експлуатація інших аналітичних систем, у тому числі АС "Аудит" завершено.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи по суті, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "ТрансСкло" зареєстровано як юридична особа 08 жовтня 2009 року, код ЄДРПОУ 36670927, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №555423 /том І, а.с. 17-18/

У період з 27 грудня 2012 року по 03 січня 2013 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ВФ "ТрансСкло" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Продукт", ТОВ "Арвет" , ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-кремінь", ТОВ "Чєргун", ТОВ "Економ Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс" за період з 01 липня 201- року по 30 вересня 2012 року №170/22.2-11/36670927 від 11 січня 2013 року висновків про нікчемність правочинів між ТОВ "ВФ "ТрансСкло" та ПП "Промфінсервіс", ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "Арвет", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт" за періoд з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 11 січня 2013 року №170/22.2-11/36670927 /том ІІ, а.с. 55-75/, у якому зафіксовано, порушення:

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого завищено податкове зобов'язання у сумі 9825,00 грн., у тому числі за серпень 2010 pоку у розмірі 1334,00 грн., за жовтень 2010 pоку у розмірі 2771,00 грн., за листопад 2010 року у розмірі 1687,00 грн., за грудень 2010 pоку у розмірі 4033,00 грн.;

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого завищено податковий кредит у сумі 9825,00 грн., у тому числі за серпень 2010 pоку у розмірі 1334,00 грн., за жовтень 2010 pоку у розмірі 2771,00 грн., за листопад 2010 року у розмірі 1687,00 грн., за грудень 2010 pоку у розмірі 4033,00 грн.;

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого завищено валовий дохід у сумі 49125,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року у розмірі 6670,00 грн., за 2010 рік у розмірі 42455,00 грн.;

- підпункту 5.2.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого встановлено завищення валових витрат у сумі 49125,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року у розмірі 6670,00 грн., за 2010 рік у розмірі 42455,00 грн.;

- пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового зобов'язання на загальну суму ПДВ 37894 грн., у тому числі за грудень 2011 року в розмірі 23164,00 грн., за травень 2012 pоку у розмірі 4910,00 грн., за червень 2012 року у розмірі 9820,00 грн.;

- пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 37894,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року в розмірі 23164,00 грн., за травень 2012 pоку у розмірі 4910,00 грн., за червень 2012 року у розмірі 9820,00 грн.;

- пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України в частині завищення валового доходу у сумі 189470,00 грн., у тому числі за 2-4 квартал 2011 року в розмірі 115820,00 грн., за 2 квартал 2012 року в розмірі 73650,00 грн.;

- пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України в частині завищення валових витрат у сумі 189470,00 грн., у тому числі за 2-4 квартал 2011 року в розмірі 115820,00 грн., за 2 квартал 2012 року в розмірі 73650,00 грн.

За висновками Акту перевірки ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Угоди, укладені між ТОВ ВФ "ТрансСкло" та ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт" носять фіктивний характер, а податковий кредит, сформований даним контрагентом, недійсний.

У результаті вищезазначених фактів, на думку податкового органу, ТОВ ВФ "ТрансСкло" здійснило видимість придбання товарів, робіт/послуг від ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ПП "Промфінсервіс", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", які в дійсності ним не реалізовувалися, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.

У ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ ВФ "ТрансСкло" підприємствам-покупцям та придбання товарів (послуг) ТОВ ВФ "ТрансСкло" від підприємств-продавців, що свідчить про те, що правочини між ТОВ ВФ "ТрансСкло" та покупцями (постачальниками) здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, на думку податкового органу, зазначені правочини відповідно до пунктів 1,2 статті 215, підпункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю /том ІІ, а.с. 74, зворотній бік/.

Також, за висновками Акту перевірки, проведеним аналізом господарської діяльності ТОВ ВФ "Трансскло" встановлено, що платник має ознаки "транзитера", а не "вигодонабувача". Враховуючи даний факт, податкова вигода сформована ТОВ ВФ "Трансскло" за рахунок сумнівних постачальників підлягає зменшенню за ланцюгом постачання від вигодоформуючих суб'єктів господарювання до реальних вигодонабувачів, що скористалися даною податковою вигодою /том ІІ, а.с. 75/.

Позивач не погодився із висновками та діями податкового органу щодо внесення висновків у програмне забезпечення АС-АУДИТ та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить із наступного.

Під час розгляду даної справи суд, встановлюючи, чи порушено Актом перевірки права, свободи та інтереси позивача, враховуючи, що відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, зазначає наступне.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 7 розділу IV Порядку передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, саме податкові повідомлення-рішення мають негативні наслідки для платника податків. Тобто, висновки акту самі по собі не породжують настання правових (негативних) наслідків, а є підставою для направлення податкового повідомлення-рішення.

Позивач у позовній заяві зазначає про неправомірність висновків викладених у Акті перевірки без визначення, які саме права, свободи чи його інтереси порушено висновками цього Акту.

Незгода позивача з висновками Акту може бути реалізовано ним шляхом подання до органу державної податкової служби письмових заперечень; оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих за наслідками перевірки, або оскарження інших дій чи рішень органу державної податкової служби під час реалізації результатів перевірки, з висновками якої платник не погоджується.

У даному випадку, грошові зобов'язання і штрафні санкції відповідачем не нараховувалися, а податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносилися. Інших дій, пов'язаних з фактичною реалізацією результатів перевірки, відносно позивача відповідачами не вчинялося.

Водночас, Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.

Судом встановлено, що однією із позовних вимог у цій справі є вимога про визнання протиправними дій щодо зазначення окремих висновків у Акті перевірки від 11 січня 2013 року №170/22.2-11/36670927.

Частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити, зокрема, вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У разі задоволення адміністративного позову відповідно до пункту частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Приймаючи до уваги, що оскарження дій щодо зазначення висновків у Акті перевірки не призведе до поновлення прав або інтересів позивача, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зазначення в Акті перевірки висновків про нікчемність правочинів та наявність у ТОВ ВФ "ТрансСкло" ознак "транзитера".

Суд, також, вважає необґрунтованими посилання представника позивача на наявність негативних наслідків для його контрагентів з огляду на те, що, по-перше, під час судового розгляду справи представник позивача не надав певних доказів, не зазначив про будь-які негативні наслідки для підприємств - контрагентів у зв'язку із здійсненням господарських операцій з позивачем, по-друге, контрагенти можуть самостійно у судовому порядку захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення до суду з позовом.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо внесення до картки обліку ТОВ "ВФ "ТрансСкло" в програмне забезпечення АС-АУДИТ висновків Акту позапланової виїзної документальної перевірки про нікчемність правочинів та ознаки "транзитера" суд зазначає наступне.

Із письмових пояснень представника відповідача встановлено, що порушення не призвели до донарахування грошового зобов'язання, тому, згідно вимог пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України податкові повідомлення-рішення не приймалися і не вносилися до АІС "Податковий блок", який було введено в дію з 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий Блок" від 24 грудня 2012 року №1197, при цьому експлуатація інших аналітичних систем, у тому числі АС "Аудит" завершено /том ІІ, а.с. 157-158/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки Акту перевірки до облікової картки позивача інформаційної системи АС "Аудит" та до інформаційної системи "Податковий Блок" внесені не були, отже, у задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "ТрансСкло" вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "ТрансСкло" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій та висновків незаконними відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова