Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/4504/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/4504/13 20.05.13 За позовом:  Товариства з обмеженою  відповідальністю "Комфорт-Сервіс Луцьк", м.Луцьк до:        Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і КО", м.Київ                        про:                стягнення 36271,33 грн.    Суддя:  Капцова Т.П.   Представники : від позивача:      не з'явився від відповідача:  не з'явився                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Товариство з обмеженою  відповідальністю "Комфорт-Сервіс Луцьк" звернулося  до Господарського суду міста Києва  з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і КО" на підставі Договору постачання та монтаж повітропроводів систем вентиляції  №21/25 від 21.08.12р.  36 271,33 грн., з яких 32  543,20 грн. – сума основного боргу,   622,32 грн. - 3 % річних  та 3105,81 грн.  – пеня. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору постачання та монтаж повітропроводів систем вентиляції  №21/25 від 21.08.12р., укладеного з  відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були,  у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 32  543,20 грн.  У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України   нараховано 3 % річних в розмірі 622,32 грн. та  пеню в сумі 3105,81 грн.   Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. порушено провадження у справі №910/4504/13 та призначено розгляд справи на 08.04.13р. У судове засідання 08.04.13р. з'явились представники позивача. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів. Представник відповідача у судове засідання 08.04.2013р. не з'явився, проте, через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.13р.  продовжено строк розгляду спору у справі № 910/4504/13  на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.05.2013р. У судове засідання 20.05.13р. представники сторін не з'явились, проте, через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представників. В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 18.03.13 та 15.04.13 було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 13.03.13р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 08.04.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час  розгляду справи судом. З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.03.13 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від  08.04.2013 р.  були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи  (ст.64 ГПК України). Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення  про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд  на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу  за наявними в ній матеріалами та доказами. У судовому засіданні 20.05.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті. Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК  України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,- ВСТАНОВИВ: 21.08.2012р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір постачання та монтаж повітропроводів систем вентиляції  №21/25 від 21.08.12р. (далі – Договір). Відповідно до п.1.1. Договору, позивач зобов'язався здійснити постачання та монтаж повітропроводів систем вентиляції (далі – замовлення) на об'єкті замовника в приміщенні ЦУМу (2 поверх) за адресою м.Луцьк, пр.-т. Волі, 1, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити це замовлення згідно з умовами даного Договору. Згідно п.3.1. Договору, орієнтовна загальна сума даного Договору становить 142543,20 грн., в тому числі ПДВ – 23757,50 грн. Відповідно до п.3.2. Договору, остаточна вартість цього Договору визначається як сума вартості всіх Актів приймання виконаних робіт (Актів приймання етапів виконаних робіт), та видатково-прибуткових накладних / актів приймання-передачі обладнання, за якими здійснюється поставка необхідного обладнання. Згідно п.3.4.  Договору, розрахунки за цим Договором здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця. Відповідно до п.3.5. Договору, замовник авансує виконавцю 70 % від загальної суми даного Договору що складає 99780,24 грн., в тому числі ПДВ – 16630,04 грн. Згідно п.3.6. Договору, кожна наступна оплата за виконані роботи з урахуванням авансових платежів проводиться протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідного Акту виконання робіт/накладної в сумі, зазначеній в Акті/накладній. Відповідно до п.7.1. Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до його повного виконання сторонами. Повним виконанням сторонами цього Договору вважається належне і своєчасне виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором. Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 142 543,20 грн.,  що підтверджується  Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 16.09.2012р. на суму 142 543,20 грн. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 16.09.2012р. Вказаний акт та довідка підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань. Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем в повному обсязі оплачені не були. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 110  000,00 грн., а саме: 27.08.12р. відповідачем сплачено 50  000,00 грн., 14.09.12р. відповідачем сплачено 25  000,00 грн., 30.11.12р. відповідачем сплачено 15  000,00 грн., 07.12.12р. відповідачем сплачено 20  000,00 грн. Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи  згідно умов Договору на суму  142 543,20 грн., відповідачем сплачено 110  000,00 грн., на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 32  543,20  грн. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та  ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 ст. 11 ЦК  України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема,  є договір. Дослідивши Договір постачання та монтаж повітропроводів систем вентиляції  №21/25 від 21.08.12р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду. Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України  зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно п.3.6. Договору, кожна наступна оплата за виконані роботи з урахуванням авансових платежів проводиться протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідного Акту виконання робіт/накладної в сумі, зазначеній в Акті/накладній. Як вбачається з матеріалів справи, Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 16.09.2012р. підписано сторонами 16.09.12р., у зв'язку з чим, з огляду на п.3.6. Договору, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в строк до 20.09.12р. Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у термін встановлений п. 3.6. Договору, а саме, протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідного Акту виконання робіт, відповідачем в повному обсязі  не виконано. Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані у роботи підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 16.09.2012р. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 16.09.2012р. та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи  у розмірі 32  543,20  грн. Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором  позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3105,81 грн.  та 3 % річних в сумі 622,32 грн. Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст. 612   Цивільного кодексу України визначено, що боржник   вважається   таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування  утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 67  543,20 грн. за період з 20.09.12р. по 29.11.12р., з суми боргу 52  543,20 грн. за період з 30.11.12р. по 06.12.12р., з суми боргу 32  543,20 грн. за період 07.12.12р. по 18.02.13р. Суд перевірив надані Позивачем розрахунки трьох процентів річних  та пені з огляду на наступне. Станом на 20.09.12р. сума боргу відповідача перед позивачем за виконані позивачем роботи, згідно умов Договору, з урахуванням часткової оплати (27.08.12р. відповідачем сплачено 50  000,00 грн., 14.09.12р. відповідачем сплачено 25  000,00 грн.) склала 67  543,20 грн. З огляду на те, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 20.09.12р., позивач має право на нарахування 3 % річних з 20.09.12р. Таким чином, за перерахунком суду розмір 3 % річних, з урахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості, становить: 67  543,20  грн.  (сума заборгованості)  * 3 % /365*  71 (за період з 20.09.12 р. по 29.11.12 р.) =    394,16 грн. 52  543,20 грн. (67  543,20 грн. – 15  000,00 грн.)  * 3 % /365* 7 (за період з 30.11.12 р. по 06.12.12 р.) =   30,23 грн. 32  543,20 грн. (52  543,20 грн. – 20  000,00 грн.) * 3 % /365*74  (за період з 07.12.12 р. по 18.02.13 р.) =  197,93  грн. Таким чином, загальний розмір 3 % річних становить 622,32 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 622,32 грн. - 3 % річних підлягають задоволенню.           Крім того, позивач здійснив розрахунок пені  у сумі  3105,81  грн. Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п.5.3. Договору, у випадку невиконання або прострочення виконання зобов'язань по оплаті, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. За перерахунком суду, в межах шестимісячного строку для нарахування пені та з урахуванням часткової оплати, розмір пені з суми боргу 67543,20 грн. за період з 20.09.2012 р. по 29.11.2012 р. становить 1965,40 грн.; розмір пені з суми боргу 52543,20 грн. за період з 30.11.2012 р. по 06.12.2012 р. становить  150,74 грн.; розмір пені з суми боргу 32543,20 грн. за період з 07.12.2012 р. по 18.02.2013 р. становить 986,97 грн. Таким чином, загальний розмір пені становить 3103,11 грн. З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 3103,11грн., а позивачем заявлено про стягнення 3105,81 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені  підлягають частковому задоволенню в розмірі 3103,11 грн. Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення суми боргу  у розмірі   32543,20 грн., 3 % річних у розмірі 622,32 грн. та пені у сумі 3103,11  грн., у зв'язку з чим, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд, - В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково.           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік - ЛТД і КО" (02222, м.Київ, вул.Пухівська, буд.4, код ЄДРПОУ 19478780) на користь Товариства з обмеженою  відповідальністю "Комфорт-Сервіс Луцьк" (43005, м.Луцьк, проспект Перемоги, буд.1, код ЄДРПОУ 32269638) 32  543 (тридцять дві тисячі п'ятсот сорок три) грн. 20  коп. – суми основного боргу, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 32 коп. – 3 % річних, 3103 (три тисячі сто три) грн. 11 коп. – пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 37 коп. – судового збору.  3. В іншій частині позову відмовити. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                                                                           Повне рішення складено: 22.05.13 р.         Суддя                                                                                                               Капцова Т. П.