Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-15729/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15729/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Тепло» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.13р. у справі №2а-15729/12/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Тепло» про стягнення податкової заборгованості

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС звернулась до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості у розмірі у розмірі 26 140,57 грн., в тому числі: 8 492,66 грн. з податку на прибуток та 17 647,91 грн. з ПДВ (з урахуванням уточнених позовних вимог від 05.02.13р., а/с 75 - 76).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано сплату підприємством податку на прибуток в сумі 1 316 грн. згідно платіжного доручення від 11.11.10р. №18 та невірно визначено суму податкової заборгованості, що підлягає стягненню. При цьому апелянт погоджується з податковим боргом з податку на прибуток у розмірі 6 013 грн. та ПДВ у розмірі 13 756,60 грн.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у деклараціях №412268 за 2010 рік у розмірі 5 413 грн. та №9014596604 за ІІ-IV квартали 2011 року у розмірі 11 916 грн.; з ПДВ у деклараціях: №314968 за жовтень 2010 року у розмірі 2 596 грн.; №341554 за листопад 2010 року у розмірі 2 857 грн.; №378541 за грудень 2010 року у розмірі 7 146 грн.; №181780 за травень 2011 року у розмірі 725 грн.; №9007517358 за серпень 2011 року у розмірі 15 867 грн.; №9011134605 за жовтня 2011 року у розмірі 1 762 грн.; №9012317330 за листопада 2011 року у розмірі 2 712 грн.; №9047139271 за липня 2012 року у розмірі 3 256 грн.

З урахуванням часткової сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань та уточнених позовних вимог податкова заборгованість відповідача на момент вирішення справи у суді становила 17 647,91 грн. (15 36760 грн. основного боргу + 2 280,31 грн. пені) з ПДВ та 8 492,66 грн. (7 329 грн. основного боргу + 1 163,66 грн. пені) з податку на прибуток.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання є узгодженими в розумінні податкового законодавства, проте не сплачене у встановлені законом терміни; податковий борг у вказаній сумі на момент вирішення справи відповідачем не погашений.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III № 2181-III, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Аналогічні правові норми закріплені у п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-III і п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на підставі акта №2149/15-2-36854432 від 11.05.12р. про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань), яким встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0013801504 від 14.05.12р. про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 2 000,60 грн. (отримане повноважним представником відповідача 24.05.12р.).

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було направлено відповідачу податкову вимогу від 13.06.12р. №1510 на суму 43 738,087 грн. (отримано повноважним представником відповідача 03.07.2012 року).

Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу у вказаній сумі або ж спростували доводи податкового органу про правові підстави його виникнення апеляційному суду не подано, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 17 647,91 грн. та податку на прибуток у сумі 8 492,66 грн.

Покликання апелянта на неврахування податковим органом часткової сплати відповідачем самостійно узгоджених грошових зобов'язань не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та спростовуються даними облікової картки платника податку, долученої податковим органом до на вимогу апеляційного суду до матеріалів справи. Апелянт, всупереч вимогам апеляційного суду не провів с податковим органом звірку розрахунків перед бюджетом по спірній заборгованості, а отже не спростував доводи позивача щодо заявленої до стягнення суми боргу.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Тепло» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.13р. у справі №2а-15729/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.13р. у справі №2а-15729/12/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.