Постанова

від 22.05.2013 по справі 812/4089/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2013 року Справа № 812/4089/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 23760,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 23760,70 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області ДПС з 28 липня 2005 року.

За відповідачем утворився податковий борг у розмірі 23760,70 грн., з якого з податку на додану вартість у розмірі 7714,00 грн., з податку на прибуток у розмірі 16046,70 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України товариству з обмеженою відповідальністю «ТП «Автокомплект» була направлена податкова вимога від 05 лютого 2013 року № 18.

Станом на дату подання адміністративного позову податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7714,00 грн., з податку на прибуток у розмірі 16046,00 грн. залишається не сплаченим, у зв'язку з чим позивач просить стягнути його у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням відповідального представника по зазначеній справі (арк. справи 27).

Відповідно до ч.7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що представником у суді може бути керівник чи інша уповноважена особа позивача, крім того доказів знаходження представника позивача у відряджені суду не надано.

Представник відповідача у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, 18 травня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення, яке направлялось на адресу відповідача із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 25-26).

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку як платник податків у державній податковій інспекції у Краматорському районі Донецької області ДПС з 28 липня 2005 року за № 367 (арк. справи 7-8, 9).

Відповідач подав до державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області ДПС податкову декларацію від 21 січня 2013 року № 9085583130 з податку на прибуток підприємств, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 16063,00 грн. (арк. справи 13-14).

Крім того, 14 березня 2013 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000221501, яким на підставі ст.126 Податкового кодексу України відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 792,38 грн., у зв'язку з погашенням грошового зобов'язання з затримкою, яке отримано уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» 14 березня 2013 року, у встановлений законом строк не оскаржено та не сплачено (арк. справи 15).

З урахуванням передплати за минулі періоди у розмірі 808,68 грн. за відповідачем утворився податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 16046,70 грн., що підтверджується карткою особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» (арк. справи 20).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених, розділом ІV цього Кодексу (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 вищевказаної статті передбачено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Крім того, відповідач подав до державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області ДПС податкову декларацію від 18 січня 2013 року № 9085275825 з податку на додану вартість за грудень 2012 року, яким самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 7734,00 грн. (арк. справи 11-12).

Податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7734,00 грн. товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» підтверджується карткою особового рахунку відповідача (арк. справи 19).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області ДПС відповідачу було направлено податкову вимогу від 05 лютого 2013 року № 18, яка повернулась на адресу позивача з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 18).

Відповідно до «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1432/18727, податкова вимога вважається надісланою (врученою) у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу,незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин,податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки податкова вимога від 05 лютого 2013 року № 18 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

станом на дату розгляду та вирішення Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Внаслідок того, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» на час розгляду адміністративного позову вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку не виконало, податковий борг у загальному розмірі 23760,70 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Автокомплект» (ідентифікаційний код 33702704, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, квартал 40 років Победи, буд. 18, оф. 72) податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 23760,70 грн. (двадцять три тисячі сімсот шістдесят гривень), з якого:

- з податку на додану вартість у розмірі 7714,00 грн. (сім тисяч сімсот чотирнадцять гривень нуль копійок) на р/р 31112029700059, код платежу 14010100, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016;

- з податку на прибуток у розмірі 16046,70 грн. (шістнадцять тисяч сорок шість гривень сімдесят копійок) на р/р 31110009700059, код платежу 11021000, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Р.С. Твердохліб