УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2013 р.Справа № 820/1831/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,
представника позивача - Машир В.О.,
представника відповідача - Сосонного В.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2013р. по справі № 820/1831/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
07.03.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0009652305 від 06.12.2012 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід" задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 009652305 від 06.12.2012 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Крановий Електропривід" зареєстроване 21.06.2002 року виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 28304988 від 10.07.2002 року. (а.с. 49)
19.11.2012 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Крановий Електропривід" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Металург-2010» за період - листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №5315/2204/32031071 від 20.11.2012 року. (а.с. 7-14)
Під час перевірки податковим органом встановлені порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 27504,00 грн., у т.ч. за період листопад 2011 року на суму 27504,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту, 06.12.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0009652305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 41256,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 27504,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13752 грн. (а.с. 15)
Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, тому правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. З огляду на вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація, встановлена при перевірці контрагентів позивача по ланцюгу постачання, за наслідками якої встановлено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентом - ТОВ «Металург-2010» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Також, від Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС надійшов акт від 13.08.2012р. №32242/10/22.2 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - ТОВ «Металург-2010» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період - жовтень 2011р., листопад 2011р., березень 2012р., квітень 2012р. Крім того, від відділу податкової міліції Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС отримано висновок №74 щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Металург-2010" (код за ЄДРПОУ 37365818).
Як убачається із довідки Головного управління статистики в Харківській області серії АА №741807 основними видами діяльності ТОВ "Крановий Електропривид" за КВЕД-2010 є: 27.12 - Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; 28.22 - Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування; 33.12 - Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 - Установлення та монтаж машин і устаткування; 46.69 - Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. т(а.с. 42)
30.11.2011 року між ТОВ «Металург-2010» (Продавець) та ТОВ "Крановий Електропривід" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №3011 П, відповідно до умов якого Продавець зобов'язаний передати у власність товарно-матеріальні цінності (електротехнічну продукцію), а Покупець -прийняти та своєчасно сплатити вказані товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. (а.с. 94-96)
Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються у рахунках-фактурах (п. 1.2. Договору).
На виконання умов вищезазначеного Договору, Продавцем у перевіряємому періоді передано у власність ТОВ "Крановий Електропривід" товар (транзисторні модулі в асортименті).
Факт отримання придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунку-фактурі № 3011-2 від 30.11.2011 р. та видаткової накладної № 3011-2 від 30.11.2011 р. на загальну суму 165024,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27504,00 грн. (а.с. 96-97)
Вартість отриманого товару повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Металург-2010», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії виписок по особовому рахунку у банку.
Згідно із умовами вищезазначеного Договору (п. 3.1) умовою поставки є - самовивіз.
На підтвердження факту перевезення придбаного товару ТОВ "Крановий Електропривід" надано копію товарно-транспортної накладної від 30.11.2011 року.
Згідно із зазначеною вище товарно-транспортною накладною, транспортування придбаного у ТОВ «Металург-2010» товару здійснювалось транспортом та силами ПП «Укр-СВ», на підставі укладеного між останнім та ТОВ "Крановий Електропривід" Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №002У від 01.01.2011 року.
Додатковим підтвердженням виконання ПП «Укр-СВ» послуг з приводу транспортування придбаного позивачем у ТОВ «Металург-2010», є складені між позивачем та перевізником акт про надання послуг №2069 від 30.11.2011 року, платіжні доручення, виписка по особовому рахунку у банку, які підтверджують факт сплати даних послуг.
На виконання умов договору, ТОВ «Металург-2010» виписано на адресу позивача податкову накладну №99 від 30.11.2011 року на загальну суму 165024 грн., у т.ч. ПДВ 27504 грн. (а.с. 99)
В підтвердження факту отримання придбаного товару позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копію виписки із книги реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ.
Наявність у позивача необхідного кваліфікованого персоналу та складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими позивачем копіями відповідного штатного розкладу та Договорів оренди № 20-Арк від 18.11.2010 р., відповідно до якого позивач орендував офіс за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 40, оф. 427 (орендодавець ТОВ «Акціонери»), та № 38А від 01.01.2011 р. та № 39А від 01.01.2011 р., згідно із якими позивач орендував приміщення площею 636 кв.м та 345 кв.м відповідно у виробничому корпусі за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317 (орендодавець ПАТ «Система»).
Придбаний у ТОВ «Металург-2010» товар використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме -під час виробництва електрообладнання, про свідчать наявні в матеріалах справи копії актів списання ТМЦ у виробництво.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що фактичні господарські відносини між позивачем та його контрагента - ТОВ "Металург-2010" мали місце, позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлену податкову накладну на всю суму товару (виконаних робіт), яку оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.
Наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Металург-2010" посадові особи, які проводили перевірку не заперечували.
Також відповідач не мав жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, до належності складання (оформлення) первинних документів за вищевказаним правочином.
Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.
На час укладення договору та проведення господарських операцій з ТОВ "Металург-2010", вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.
Податкові накладні не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.
Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.
Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом та підтверджували висновки акту перевірки №5315/2204/32031071 від 20.11.2012 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Металург-2010".
Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0009652305 від 06.12.2012 року.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2013р. по справі № 820/1831/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.05.2013 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2013 |
Оприлюднено | 23.05.2013 |
Номер документу | 31355869 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні