Ухвала

від 22.05.2013 по справі 5026/1394/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22 травня 2013 року Справа №03/5026/1394/2012

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від скаржника (позивача): Караван С.В. за посадою, Стратілатов К.Г. за довіреністю,

від боржника (відповідача): не з"явився,

від органу ДВС: не з?явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси скаргу приватного підприємства "Сіам-М" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції по справі

за позовом приватного підприємства "Сіам-М", м.Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаторг Плюс", с.Червона Слобода Черкаського району

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (стягувач) подав до суду скаргу на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби (далі - ДВС) Черкаського районного управління юстиції, в якій просив суд визнати недійсною постанову начальника відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції Трохименка Ю.В. від 22.04.2013 про звільнення майна з під арешту з тих мотивів, що звільнення майна з-під арешту могло бути здійснене лише в судовому порядку, а саме звільнення майна з під арешту відбулося незаконно за скаргою особи, яка не є учасником виконавчого провадження.

Під час розгляду скарги представники стягувача скаргу підтримали повністю.

Представник боржника (відповідача) в судове засідання не з"явився.

Про час і місце розгляду скарги суд сторін повідомляв належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.56-57). Проте, представник органів ДВС в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Скарга розглядається за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представників стягувача , дослідивши матеріали скарги по справі та подані заявником докази, приходить до наступного.

Ст. 1, 11, 19 Закону України «Про виконавче провадження» містять такі положення:

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Під час пред'явлення виконавчого документа або його дубліката до виконання разом з ним подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого за вироком суду - копія опису майна і копія вироку. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна;

3) у судових справах, за якими застосовано заходи забезпечення позовних вимог, - копії документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову, у разі якщо такі заходи застосовувалися судом.

Ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження», яка є імперативною, чітко визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду від 24.10.2012 позов задоволено повністю і було стягнуто з відповідача на користь позивача 26 029 грн. 42 коп., в тому числі 22 456 грн. 60 коп. основного боргу, 669 грн. 91 коп. пені, 2 902 грн. 91 коп. - 65 % річних, а також 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ суду від 06.11.2012 було пред?явлено до ДВС для примусового виконання вищевказаного рішення.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції від 20.11.2012 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 06.11.2012 (а.с.47).

Постанова про відкриття виконавчого провадження не містить відомостей про таких учасників виконавчого провадження як «ОСОБА_4» чи «ОСОБА_5».

15.03.2013 державним виконавцем було здійснено опис та накладено арешт на майно боржника (меблі, офісна техніка в загальній кількості - 65 найменувань), що підтверджується актом опису та арешту майна. Виказане майно було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53).

Постановою начальника відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції від 22.04.2013 за заявою ОСОБА_5, яка діяла по довіреності в інтересах підприємця ОСОБА_4, вищезазначене майно було виключено з акту опису та арешту (а.с.48-50).

В мотивувальній частині постанови начальник відділу ДВС послався на те, що 22.03.2013 надійшла заява ОСОБА_5, яка діє в інтересах ФОМ ОСОБА_4 на підставі довіреності від 27.09.2010 № 3971 посвідченої приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про виключення частини арештованого майна з акта опису та арешту від 15.03.2013. В додатку до заяви додано копію договору купівлі-продажу офісної техніки та меблів від 11.02.2013, укладеного між ТОМ «Мегаторг Плюс» в особі директора ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_4 згідно якого, боржником відчужено ФОП ОСОБА_4 перелічене майно (45 найменувань).

Ч.3, ч.5 ст.60 Закону України «Про державну службу» визначено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Суд, розглядаючи скаргу, враховує положення п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», де зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Відповідно п.9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

З дослідженої в судовому засіданні постанови начальника відділу ДВС від 22.04.2013 вбачається, що постанова не містить мотивів та посилань на норми права, на підставі яких начальник відділу ДВС взяв до провадження заяву ОСОБА_5 (від імені ОСОБА_4), які взагалі не є учасниками виконавчого провадження.

Постанова взагалі не містить висновків щодо факту купівлі-продажу майна у боржника через два місяці після відкриття виконавчого провадження і невиконання боржником вимог судового виконавця та рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, і те, що невиконання рішення порушує права та інтереси стягувача, суд приходить до висновку, що скарга є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Доводи, викладені в скарзі приватного підприємства "Сіам-М" на дії начальника відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції визнати правомірними і скаргу задовольнити повністю.

Визнати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Трохименка Ю.В. від 22.04.2013 про звільнення майна з під арешту недійсною.

Зобов"язати відділ державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції здійснити заходи по примусовому виконанню рішення господарського суду у справі № 03/5026/1394/2012.

Суддя Єфіменко В.В.