Постанова

від 20.03.2013 по справі 822/1137/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1137/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретарі Човган Д.В. за участі:представників позивача Маланчій В.Й., Палібрами Л.П., Маланчій Л.Й. представників відповідача Євчук І.В., Павлуцького О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Поділля" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.02.2013 року № 0000012200 та № 0000022200.

В позовних вимогах позивач вказує, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Поділля», код 31424406 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства внаслідок здійснення операцій з поставки товарів приватним підприємством "Агро Ойл" за період з 01.05.2010 року по 31.08.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 74/22/31424406 від 07.02.2013 року. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення 22.02.2013 року № 0000012200 та № 0000022200, якими відповідно збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 65246,00 грн. (52197,00 грн. за основним платежем і 13049,00 грн. за штрафними санкціями) та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 81555,00 грн. (65244,00 грн. за основним платежем і 16311,00 грн. за штрафними санкціями). Позивач вважає необґрунтованими висновки вказані в акті перевірки, а податкові повідомлення-рішення протиправними. Просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, просили відмовити в його задоволенні. Надали до суду письмові заперечення.

В судовому засіданні в якості свідків допитані ОСОБА_8 - засновник ПП "Агро Ойл" та ОСОБА_9 - водій, що здійснював транспортування нафтопродуктів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги належать до задоволення з наступних підстав.

Позивач - ПП «Поділля», код ЄДРПОУ 31424406, зареєстроване Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 13.04.2001 року.

Основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На підставі направлень № 48 та № 49 від 24.01.2013 року та наказу № 69 від 24.01.2013 року, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Поділля», код 31424406 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства внаслідок здійснення операцій з поставки товарів приватним підприємством "Агро Ойл" за період з 01.05.2010 року по 31.08.2010 року.

По результатах проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 74/22/31424406 від 07.02.2013 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94 - ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 65244,00 грн. в т. ч. : за ІІ квартал 2010 року - 7593,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року - 57651,00 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97 ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 52197,00 грн.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки позивач надав до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області свої заперечення вих. № 1 від 12 лютого 2013 року, за результатами розгляду яких листом № 602/7/23-027 від 19.02.2013 року висновки акту перевірки залишені без змін.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області на підставі акту перевірки 22.02.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000012200 та № 0000022200.

З такими висновками податкового органу суд не може погодитися з огляду на наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (діючого на момент вчинення правовідносин) - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матерiальнiй або нематерiальнiй формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській дiяльностi.

У відповідності до пп. 5.2.1 п.2 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств " №334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тим самим, за своїм змістом наведені норми Закону України №283/97-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє зробити висновок: якщо наслідком понесених підприємством витрат є отримання виручки від реалізації продукції (доходу в податковому обліку), то ці витрати відносяться до складу витрат.

Як встановлено судом, ПП "Поділля" мало взаємовідносини з ПП "Агро Ойл" (код 36845632) по поставці товарів - нафтопродуктів.

01 березня 2010 року ПП "Поділля" укладено Договір поставки № 03/29 від 01.03.2010 року з ПП "Агро Ойл". Згідно якого ПП "Поділля" - "Покупець", а ПП "Агро Ойл" - "Постачальник". Предметом даного Договору є зобов'язання Постачальника поставити в обумовлений термін нафтопродукти (далі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар. Найменування, кількість та ціна Товару, зазначаються у накладних, та/або в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного Договору поставки. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання накладної та/або акту приймання-передачі, що свідчать про одержання Товару. Постачальник зобов'язується поставити Товар у терміни, що попередньо узгоджуються Сторонами в письмовій формі або усній (як буде зручніше сторонам). За домовленістю Сторін постачання Товару здійснюється транспортом Постачальника та входить у вартість Товару. Питання пов'язані з постачанням і прийманням товару регулюються Інструкцією про порядок приймання, транспортування, збереження, відпуску й обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту Госкомстандарту України № 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 року. Датою відвантаження Товару вважається дата, зазначена в актах приймання - передачі та/або товарно-транспортних накладних. Ціни на Товар встановлюються в національній валюті України за 1 літр з урахуванням ПДВ, і визначаються виходячи з поточної ціни Постачальника на момент оформлення замовлення, рахунку - фактури, та/або накладної. Оплата Товару здійснюється в безготівковій формі в розмірі 100% від вартості Товару, що поставляється на підставі рахунку-фактури, та/або накладної, які є невід'ємною частиною Договору.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем було надано Договір поставки № 03/29 від 01.03.2010 року, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та сертифікати відповідності придбаної продукції, копії реєстру накладних, облік продукції на рахунках, копії банківських виписок, акти звіряння взаємних розрахунків між підприємствами, змінні звіти АЗС, журнал обліку надходження нафтопродуктів, журнал реєстрації довіреностей (оригінали документів оглянуті в судовому засіданні, копії прикріплені до матеріалів справи).

З огляду на викладену вище обставину у суду є підстава вважати, придбання ПП "Поділля" - товарно-матеріальних цінностей у ПП "Агро Ойл" здійснено в рамках господарської діяльності з метою отримання економічного ефекту - прибутку.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні вимоги містяться в Законі України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Так, у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також слід враховувати, що у відповідності до 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР , що матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Однак, податковим органом не надано жодних доказів, що підтверджують ту обставину, що позивачем матеріальні цінності придбанні ним використовуються в інших цілях, а не в його господарській діяльності.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги щодо змісту податкової накладної встановлені пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Досліджуючи матеріали справи суд не погоджується з позицією відповідача, щодо відсутності фактичності здійснення операцій позивача з зазначеним в матеріалах перевірки контрагентом.

Суд встановив, що між ПП "Поділля" та ПП "Агро Ойл" укладено договір поставки № 03/29 стосовно поставки паливно-мастильних матеріалів. На виконання даних договорів контрагентами були виписані податкові накладні, товарно - транспортні накладні, які наявні у матеріалах справи, здійснено транспортування продукції, її прийняття та реалізацію.

Суд критично ставиться на посилання відповідача на матеріали перевірки ПП "Агро Ойл" від 30.07.2012 року проведеної ДПІ у Києво-Святошинському районі, яким зроблено висновок про відсутність фактичних правовідносин підприємства із контрагентами за весь період його діяльності. Висновки зазначених матеріалів перевірки стосовно взаємовідносин позивача із даним контрагентом у 2010 році спростовуються наявною первинною бухгалтерською документацією, наявною в матеріалах справи, яка при проведені перевірки контрагента недосліджувалась.

ПП "Агро Ойл" на момент вчинення господарських операцій з позивачем було зареєстроване як платник податку на додану вартість, відомості про нього у встановленому законом порядку були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Ні установчі документи даного контрагента, ні його свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість не були визнані на момент вчинення правочину з ПП "Поділля" недійсними в установленому порядку. Зміст правочину, який вчинено ПП "Поділля" з ПП "Агро Ойл" не суперечить жодному законодавчому акту, що діє в Україні, не порушує моральні засади суспільства та виражає вільне волевиявлення контрагентів здійснити операції з поставки ТМЦ. Сторони досягли домовленостей на вчинення правочинну, бажали настання наслідків такого правочинну та їх результати використали у своїй господарській діяльності з отриманням прибутку і нарахуванням відповідних податків.

Суд також враховує показання свідка ОСОБА_10, який станом на 2010 рік являвся засновником ПП "Агро Ойл" та пояснив про фактичність укладання договорів та поставку товару позивачу. Також свідок вказав на продажу в травні 2011 року свого приватного підприємства іншій особі ОСОБА_11 про що надав акт прийому-передачі та витяг з ЄДРЮФО.

Фактичність правовідносин позивача із ПП "Агро Ойл" підтверджено показаннями свідка ОСОБА_9, який здійснював безпосередньо транспортування нафтопродуктів про що вказано в ТТН. Свідок пояснив, що дійсно транспортував нафтопродукти із м. Києва до АЗС позивача, які останнім приймались у встановленому порядку.

Щодо відсутності сертифікатів відповідності, на які вказує відповідач, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи сертифікати відповідності та паспорти видані саме на відповідність нафтопродуктів, та не повинні видаватись на юридичну особу, яка здійснює їх реалізацію.

Таким чином, витрати та податковий кредит сформовані позивачем є документально підтвердженими належними первинними, розрахунковими документами та податковими накладними. При цьому на момент виписання вказаних документів суб'єкти підприємницької діяльності, що їх видавали володіли правоздатністю та необхідним об'ємом дієздатності.

Висновок відповідача про фіктивність господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Тим самим, матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій позивача з його контрагентом.

Таким чином, у ПП "Поділля" були всі законодавчі підстави формувати валові витрати та податковий кредит на підставі отриманих від ПП "Агро Ойл" податкових накладних.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 22.02.2013 року № 0000012200 та № 0000022200, суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак оспорювані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають до скасування.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області №0000012200 , №0000022200 від 22.02.2013 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі у сумі 1468 грн. 01 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2013 року

Суддя /підпис/І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький