Постанова

від 23.05.2013 по справі 825/1344/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 825/1344/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

08.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» (далі - ТОВ «Північ-Ойл») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0012031520, яким визначено податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12436,00 грн. за основним платежем та 3109,00 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що ТОВ «Північ-Ойл» включило в податкову декларацію за червень 2012 року податкову накладну № 21 від 28.04.2012 року, отриману від постачальника ТОВ «Петрогаз» в період її одержання, тобто згідно із п. 198.6 Податкового кодексу України, з одночасним поданням додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку та/або порядку реєстрації в ЄРПН)» та копії первинних документів на виконання вимог абз.10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна за квітень місяць отримана ТОВ «Північ-Ойл» в наступному податковому періоді, тому позивач не мав змоги перевірити її на включення до ЄРПН. При отриманні зазначеної податкової накладної в червні 2012 року ТОВ «Північ-Ойл» дізналось, що податкова накладна № 21 від 28.04.2012 року не включена контрагентом до ЄРПН. Таким чином, ТОВ «Північ-Ойл» фізично не могло включити її до податкової декларації за квітень 2012 року та подати додаток 8, тому ТОВ «Північ-Ойл» правомірно включило її до податкової декларації за червень 2012 року з додатком № 8. ТОВ «Північ-Ойл» при оплаті товару врахувало ПДВ, зазначена сума ПДВ належним чином задекларована як постачальником, так і покупцем, про що свідчить і відсутність розбіжностей по автоматизованій інформаційній системі «Податки» по додатках 5 декларацій з податку на додану вартість між ТОВ «Північ-Ойл» та ТОВ «Петрогаз». Представник позивача зазначає, що законодавство України не забороняє подавати додаток 8 тоді, коли покупець одержав податкову накладну. Таким чином, ТОВ «Північ-Ойл» не порушувало дані пункти Податкового Кодексу України та на підставі відповідних документів обґрунтовано включило відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту. За таких обставин, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 16.10.2012 року № 1039/15-343, неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Північ-Ойл» за червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2012 року № 1039/15-343. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а саме: абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228. Так, платником включено до складу податкового кредиту за червень 2012 року податкову накладну, не зареєстровану продавцем ТОВ «Петрогаз» в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме податкову накладну № 21 від 28.04.2012 року на суму 74617,95 грн., в т.ч. ПДВ 12436,33 грн. Проте, ТОВ «Петрогаз» допущено порушення (не зареєстрована податкова накладна) в іншому податковому періоді - квітні 2012 року, а тому додаток 8 повинен бути поданий за квітень 2012 року. Вищезазначене порушення не дає права ТОВ «Північ-Ойл» на включення до податкового кредиту за червень 2012 року суми ПДВ 12436,33 грн. згідно податкової накладної № 21 від 28.04.2012 року. Таким чином, значення р.25 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду» поточної декларації була збільшена на 12436,00 грн. та повинна становити 13080,00 грн. У зв'язку з порушеннями податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0012031520, яким визначено податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12436,00 грн. за основним платежем та 3109,00 грн. за штрафними санкціями. Тому представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ТОВ «Північ-Ойл» (ідентифікаційний код-37418712) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 21.12.2010 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 583270 та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100316507 НБ № 281532 (а.с. 9,11).

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Північ-Ойл» за червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2012 року № 1039/15-343 (а.с. 13,57).

В акті перевірки від 16.10.2012 року № 1039/15-343 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі: абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0012031520, яким визначено податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12436,00 грн. за основним платежем та 3109,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 12,58).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ТОВ «Північ-Ойл» є роздрібна торгівля пальним, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.03.2013 року (а.с. 61-62).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Північ-Ойл» та ТОВ «Петрогаз» укладено договір поставки нафтопродуктів від 17.10.2011 року № 17/10/11 (а.с. 74-77).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами (а.с. 49,78-83).

На виконання вказаного договору ТОВ «Петрогаз» виписано податкову накладну від 28.04.2012 року № 21 на суму 74617,95 грн., в т.ч. ПДВ 12436,33 грн. (а.с. 49).

ТОВ «Північ-Ойл» включило в податкову декларацію за червень 2012 року податкову накладну № 21 від 28.04.2012 року, отриману від постачальника ТОВ «Петрогаз», з одночасним поданням додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку та/або порядку реєстрації в ЄРПН)» та копії первинних документів на виконання вимог абз.10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 38-48,52-56).

Податкова накладна № 21 від 28.04.2012 року отримана ТОВ «Північ-Ойл» 01.06.2012 року, про що свідчить відмітка в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року (а.с. 80-83).

При отриманні зазначеної податкової накладної в червні 2012 року ТОВ «Північ-Ойл» дізналось, що податкова накладна № 21 від 28.04.2012 року не включена контрагентом до ЄРПН.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України зазначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Позивачем виконано всі дії відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Податкова накладна від 28.04.2012 року № 21 в повній мірі виконує функції, покладені на неї Податковим кодексом України.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Сума податку на додану вартість по операціях з контрагентом, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковою накладною. Податкова накладна відповідає вимогам Податкового кодексу України та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вона складена.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень Податкового кодексу України датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкової накладної.

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Посилання представника відповідача на лист ДПС України від 23.04.2012 року № 11592/7/15-3517 щодо стану опрацювання податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, незареєстрованих у ЄРПН, з додатком № 4 до нього судом не приймаються до уваги, оскільки вказаний лист є викладом позиції ДПС та не є частиною законодавства України (а.с. 84-90). Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в журналі «Баланс» від 10.09.2012 року № 73 міститься відповідь представника податкового органу з вказаного питання, де викладена протилежна позиція, яка збігається з позицією позивача (а.с. 91).

За таких обставин в діях позивача відсутнє порушення абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та оскаржуваного рішення.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0012031520 прийнято ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 155,45 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 155,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2013 року № 16 (а.с. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 155,45 грн. присуджуються на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 29.10.2012 року № 0012031520.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» судовий збір в розмірі 155,45 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Смірнова