Ухвала

від 14.11.2013 по справі 825/1344/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1344/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Скачок А.А., представника відповідача - Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» до державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0012031520, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12436,00 грн. за основним платежем та 3109,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Чернігові проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Північ-Ойл» за червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2012 року № 1039/15-343.

В акті перевірки від 16.10.2012 року № 1039/15-343 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі: абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0012031520, яким визначено податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12436,00 грн. за основним платежем та 3109,00 грн. за штрафними санкціями

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях позивача відсутнє порушення абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Платник має право включити до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, виписаній у попередніх податкових періодах, але отриманій платником у поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення , а також за умови, що не минуло 365 календарних днів з дня виписки податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Північ-Ойл» та ТОВ «Петрогаз» укладено договір поставки нафтопродуктів від 17.10.2011 року № 17/10/11.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

На виконання вказаного договору ТОВ «Петрогаз» виписано податкову накладну від 28.04.2012 року № 21 на суму 74617,95 грн., в т.ч. ПДВ 12436,33 грн.

Вказана податкова накладна отримана ТОВ «Північ-Ойл» 01.06.2012 року, про що свідчить відмітка в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року.

При отриманні зазначеної податкової накладної в червні 2012 року ТОВ «Північ-Ойл» дізналось, що податкова накладна № 21 від 28.04.2012 року не включена контрагентом до ЄРПН.

Таким чином, ТОВ «Північ-Ойл» включило в податкову декларацію за червень 2012 року податкову накладну № 21 від 28.04.2012 року, отриману від постачальника ТОВ «Петрогаз», з одночасним поданням додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку та/або порядку реєстрації в ЄРПН)» та копії первинних документів на виконання вимог абз.10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України

Вказаний факт підтверджується електронною квитанцією № 2, до якої внесено запис реєстраційного номеру документу.

Із змісту Акту перевірки вбачається, що висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у червні 2012 року був обумовлений тим, що в порушення п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту у червні 2012 року суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної в іншому звітному періоді - квітні 2012 року, а також відсутність факту реєстрації зазначеної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 33.3 ст. 3 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, висновок податкового органу що, з метою відображення податкового кредиту, заява із скаргою повинна бути подана лише в тому періоді у якому безпосередньо було виписано податкові накладні, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява із скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Північ-Ойл» до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Петрогаз» на підставі податкової накладної № 21 від 28.04.2012 року, тому порушень норм податкового законодавства з боку позивача не відбулось.

Враховуючи зазначене, судова колегія зазначає, що оскільки позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна, яка відповідає вимогам ПК України та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вона складена, в діях позивача відсутнє порушення абз.11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 19.11.2013 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.