Рішення

від 10.04.2013 по справі 2216/696/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2216/696/2012

Провадження № 22-ц/792/911/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Ярмолюка О.І.,

суддів: Юзюка О.М., Власенка О.В.,

при секретарі: Кузічкіній М.В.,

з участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/911/13 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування свідоцтв про право на спадщину та державних актів на земельну ділянку.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувсь в суд із вищезазначеним позовом в обґрунтування якого вказував, що відповідачка ОСОБА_1 оформила на себе спадщину, земельні паї, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 без врахування заповіту покійної, що був складений на його ім'я. Згідно свідоцтва про спадщину від 10 грудня 2007 року вона оформила на себе земельний пай розміром 3,43 га, вартістю 30623,58 грн., та згідно свідоцтва про спадщину від 19 листопада 2007 року земельний пай розміром 3,21 га, вартістю 30654,63 грн. Ці паї призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області. Лише у серпні 2012 року йому стало відомо про те, що померла ОСОБА_3 27.03.2000 року зробила заповіт на його прізвище, яким заповіла йому все своє майно, у зв'язку з чим звернувся в суд з позовом про скасування зазначених свідоцтв.

Головуючий у першій інстанції - Віговський В.О. Провадження № 22-ц/792/911/13

Доповідач - Юзюк О.М. Категорія № 37

Рішенням Старосинявського районного суду від 27 лютого 2013 року позов задоволено і визнано недійсним свідоцтво на спадщину за законом від 10.12.2007 року на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 3,43 га, частково недійсним свідоцтво від 19.11.2007 року на земельну ділянку 3,21 га, скасовано державну реєстрацію на ці об'єкти, та визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на них.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неврахування судом ряду норм цивільного Кодексу, що регулюють питання спадкування, та вихід суду за межі заявленого позову, просить рішення скасувати.

Її скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1, 2 і 3 ст. 1269 цього Кодексу передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцять років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Згідно ч. 1 ст. 1270 даного Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Ч. 1 ст. 1272 названого Кодексу передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Встановлено, що ОСОБА_3 27.03.2000 року склала заповіт для ОСОБА_2

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом у 2007 році ОСОБА_1 успадкувала майно після смерті своєї матері ОСОБА_3

Проте, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, являючись на час відкриття спадщини повнолітньою особою, не реалізував своє право в передбаченому законом порядку по її прийняттю понад шість років.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Із позовною заявою в суд про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 не звертавсь, матеріали справи вказують про неприйняття ним спадщини.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення норм матеріального права місцевим судом і незаконність ухваленого ним рішення.

Крім того, правильним є посилання скаржника на неврахування райсудом принципу диспозитивності цивільного процесу встановленого ст. 11 ЦПК України, оскільки у позовній заяві вимоги про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти спадщини, позивачем не зазначались.

Порушення та неврахування вищевикладених норм матеріального і процесуального права тягне за собою необхідність безумовного скасування рішення з відмовою в задоволенні позову через його необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Старосинявського районного суду від 27 лютого 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк