Ухвала

від 22.05.2013 по справі 812/2529/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року справа №812/2529/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугінський комбінат хлібопродуктів» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/2529/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугінський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Лутугінському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.11.2012 року та від 0712.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013року (з урахуванням ухвали про закриття провадження в частині заявлених вимог) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугінський комбінат хлібопродуктів» відмовлено (а.с.151, 155-161).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с.169-172). В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що наявні документи у позивача свідчать про товарність господарських операцій, жодних порушень з боку позивача при формуванні податкового кредиту по господарськім операціям допущено не було. Вказує, що у податкового органу не було правових підстав для проведення перевірки, а тому не мали право за наслідками незаконно проведеної перевірки приймати ППР, при проведенні камеральної перевірки працівники відповідача не мали право посилатися на Акт від 14.11.2012 року з огляду на подання скарги на ППР від 30.11.2012 року, в акті камеральної перевірки відсутні посилання на порушення норм матеріального права п.198.3 ст.198 ПК України, в той час як у ППР від 07.12.2012 року зазначене таке порушення.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Стороною відповідача подані письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ДПІ в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби №413 від 05.11.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Лутугинський КХП» та складено Акту № 260/1501/32441328 від 14.11.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лутугинський КХП» (код ЄДРПОУ 32441328) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.12 по 31.08.12, зокрема правомірності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ (код 34331634)» (а.с.8-16).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 зі змінами та доповненнями, підприємством занижено суму податку на додану вартість у липні 2012 року на суму 161667 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у серпні 2012 року на суму 91783 грн.(а.с.16).

ДПІ в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби проведено документальну камеральну перевірку ТОВ Лутугинський КХП» та складено Акту № 197/1501/32441328 від 20.11. 2012 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість». Перевіркою встановлено порушення наказу Міністерства фінансів України від 25.11.11 року № 1492 «Про затвердження норм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20.12.2011 року за №1490/20228 - податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду в сумі 67,7 тис. грн..(рядок 24 Декларації). (а.с.17).

Скарги в адміністративному порядку на оскаржувані податкові повідомлення рішення Державною податковою службою не задоволені (а.с.18-25).

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У зв'язку з надходженням не в повному обсязі витребуваних документів стосовно інформації про факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ «Лутугинський комбінат хлібопродуктів» податкового законодавства, та ненадання особистих пояснень та первинних документів стосовно ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ» позивачем, відповідачем правомірно видано наказ № 413 від 05.11.2012р. про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Отже, відповідачем наказ № 413 від 05.11.2012 р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лутугинський КХП» прийнято на законних підставах та у межах повноважень, а позивачем не доведено протиправність дій відповідача та не заявлено позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу № 413 від 05.11.2012р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Посилання позивача на лист від 26.10.2012 року № 596, як на доказ, що відповідь відповідачу була надана, та вони незаконно призначили проведення перевірки, обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідь надана по взаємовідносинам з ТОВ «АТ Каргіл».

Виходячи з встановлених в акті перевірки від 14.11.12 № 260/1501/32441328 порушень платник податків при заповнені декларації з ПЛВ за вересень 2012 року у рядку 21.1 повинен був зазначити суму в розмірі 1396 грн. (93179 грн.(сума задекларованого від'ємного значення у серпні 2012 року) - 91783 грн. (сума встановленого завищення від'ємного| значення з ПДВ у серпні 2012 року).(а.с.62-72, 92-99,126-127).

Проте позивачем, до декларації з ПДВ за вересень 2012 року до рядку 21.1 була включена сума у розмірі 93179 грн., яка в подальшому починаючи з вересня 2012 року по листопад 2012 року включалася платником податків до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного періоду. Таким чином ТОВ „Лутугинський КХП" мінімізував податкові зобов'язання за наведені податкові періоди.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується ст. 200 ПКУ.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Підпунктом 76.1. ст. 76 передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або Направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Враховуючи, що до податкової декларації за серпень 2012 року платником податків були внесені показники сформовані ним у попередньому звітному податковому періоді (рядки 21, 21.2 декларації), камеральна перевірка проводилася також з урахуванням даних, зазначених у податковій декларація з ПДВ за серпень 2012 року.

За результатами проведеної та зафіксованої в акті від 20.11.12 №197/1501/32441328 камеральної перевірки декларації з ПДВ за вересень 2012 року податковим органом встановлено заниження суми податку на додану вартість на суму 24117 грн.

Зазначене заниження відбулося у зв'язку із зменшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання. та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 25513 (рядок 18 декларації) на неіснуючу суму залишку від'ємного значенні (рядок 21 декларації).

Фактично платник податків, з урахуванням встановленого ДПІ завищення у серпні 2012 року від'ємного значення на суму 91783 грн., при заповненні декларації за вересень 2012 року у рядку 21.1 повинен був зазначити суму 1396 грн., та саме на зазначену; суму повинен був зменшити позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 25513 грн. (рядок 18 декларації). В наслідок зазначеного у платника податків виникала би сума податку на додану вартість в розмірі 24117 грн., яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками вересня 2012 року (рядок 25 декларації).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ДПІ в Лутугинському районі вірно донараховано ТОВ „Лутугинський КХП" податковим повідомленням - рішення від 07 грудня 2012 року № 0000051501 грошове зобов'язання в загальній сумі 36175,50 грн., з якого 24117 грн. - податкове зобов'язання та 12058,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція, нарахована на підставі п. 123.1 ст. 123 ПКУ.

Посилання позивача на неправомірність складання акту, в зв'язку з оскарженням в адміністративному порядку, на увагу не заслуговують, оскільки, відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 року, - акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Це думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа, при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки, може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акту перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Крім того, відмовляючи у задоволенні вимог про скасування ППР від 30.11.2012 року, суд обґрунтовано, з урахуванням наявних у справі доказів та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прийшов до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2012 року ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ» уклало договір № ПКП-08/1201-30 про постачання ТОВ «Лутугинський КХП» олії соняшникової (а.с.26-27).

ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ», на поставку товару, видано податкові накладні, видаткові накладні, складені акти прийому-передачі. В зазначених документах посилання проводиться на виконання договору КП-08/1201-30, а не на договір № ПКП-08/1201-30 (а.с.29-36).

31 січня 2012 року ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ» уклало договір комісії № ПКМ-08/1201-31 та специфікацію від 01.02.2012 (а.с.37-41).

ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ», за договором комісії, видано податкові накладні, видаткові накладні, складені акти прийому-передачі, декларацію про продаж за межі України олії соняшникової. (а.с.42-50).

ТОВ ПКФ «ОЛИР ЛТД» уклало 01.02.2012 року договір на транспортно-експедиторське обслуговування з Лутугинським КХП» (а.с.51-60).

Засновником ТОВ «Лутугинський комбінат хлібопродуктів» та «Агротрейд продукт» як на момент виниклих між сторонами правовідношень так і на момент звернення до суду є ТОВ «АГРОТРЕЙД КАПІТАЛ» (а.с.128-141).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. первинних

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (податковими та видатковими накладними тощо).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг),(послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податкова накладна на поставку товару - соняшникової олії видана ТОВ АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ» з помилковими заповненнями графи «Договір поставки» - посилання на другий номер договору (а.с.28-36).

14.11.2012 року відповідачем складено акт перевірки (а.с.10-16). Як вбачається з акту перевірки, позивачем порушено вимоги податкового законодавства, оскільки під час перевірки не надані первинні документи - розрахунки, квитанції, платіжні доручення про перерахування коштів, договори зберігання, сертифікати якості продукції, відсутні документи щодо транспортування товару, відомості що до тари, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд першої інстанції обґрунтовано врахував положення статей 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та прийшов до правильного висновку, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п. 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Колегія суддів зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Наданими позивачем документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджується фактичний рух товару від продавця до покупця.

Позивачем не було надано суду товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт постачання товару за договорами.

Колегія суддів зазначає, що позивачем жодним чином не доведено перед судом належними доказами, що складають предмет позовних вимог, наявність постачання товару від зазначених контрагентів до позивача. Позивачем не доведено не місце завантаження, транспортування, тобто його переміщення в межах матеріального миру та часу, його розвантаження, довіреності на видачу та отримання товару, складування, оприбуткування.

Крім того, позивачем не надано суду документів, які б підтверджували факт оплати товару.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду справи, з урахуванням усіх наявних в матеріалах справи доказах у їх взаємній сукупності, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про безтоварність угод між Лутугинським КХП та ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ», а тому має місце незаконне формування податкового кредиту та податкового зобов'язання. Відсутність належних документів, які б підтверджували реальність здійсненої господарської операції, вказує на неправомірність формування за наслідками безтоварної операції податкового кредиту. З наведених підстав оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у межах наданих повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, тому не підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в даному випадку наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства, є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугінський комбінат хлібопродуктів» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/2529/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар