Постанова

від 29.04.2013 по справі 810/1392/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 29 квітня 2013 року           № 810/1392/13-а Київський окружний адміністративний суд  у складі: головуючого судді – Лапія С.М., при секретарі – Пилипчук В.А., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Севат» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: ПП «Севат» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012№ 00000432301. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі необґрунтованих висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню. Представники сторін до судового засідання не з'явились. Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності. Представник відповідача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Оскільки представники сторін звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне. ПП «Севат» зареєстроване як юридична особа 18.04.2003, ідентифікаційний код 32461936. Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС. Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Севат» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Альфакем Україна» за весь період діяльності. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 28.09.2012                            №356/22-2/32461936, згідно висновків якого встановлено порушення: - ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Севат» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України. - п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту, який задекларований в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2011року – травень 2012року на загальну суму 28  302,00 грн. та як наслідок, до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за  грудень 2011року – травень 2012року на загальну суму 282  994,00 грн. На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 №00000432301 на загальну суму 353  742,5грн., у тому числі за основним платежем – 282 994,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 70 748,5грн. Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. На підставі договорів від 04.11.2011 № 04/11, 09.11.2011 № 09/11, 18.11.2011 №18/11 та 03.05.2012 №03-05 між ПП «Севат» (підрядник) і ТОВ «Альфакем Україна» (субпідрядник) відбувались господарські взаємовідносини з надання послуг, а саме: субпідрядник брав на себе обов'язки по виконанню будівельних робіт. За наслідками виконання вказаних договорів сторонами було підписано акти приймання-передачі виконаних робіт, які були оплачені ПП «Севат», що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та не заперечувалось податковим органом, а ТОВ «Альфакем Україна» виписано відповідні податкові та видаткові накладні на загальну суму 1  697  960,94 грн. в т.ч. ПДВ – 282  993,49 грн. Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем за наслідками виконання вказаних договорів, було ним включено до складу податкового кредиту та відображено у реєстрах отриманих і виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди. Згідно акту перевірки (а.с. 20) суми податкового кредиту позивача відповідають даним декларацій з податку на додану вартість, в т.ч. додатку 5 за відповідні податкові періоди. Висновки відповідача про нікчемність укладених між ПП «Севат» і ТОВ «Альфакем Україна» господарських договорів, та, як наслідок, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на обставинах, викладених в актах перевірок інших суб'єктів господарювання, отриманих податкових органів, а саме: Акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 10.09.2012 № 3645/22-4/36678727 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2009 по 30.07.2012, Акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №1612/22-9/35851404 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Тонкар» та перебуванням у провадженні СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС кримінальної справи №75-00197, порушеної за фактом фіктивного підприємства при створенні деяких суб'єктів господарювання, зокрема ТОВ «Альфакем Україна». Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Проте, висновки Акту перевірки зроблено лише на підставах інформації, яка не отримана в порядку та у спосіб, передбаченими ПК України або іншими законами, без врахування первинних документів ПП «Севат». Стаття 83 ПК України не надає податковому органу право для складання висновків про порушення платником податків вимог законодавства та застосування до нього  санкцій за такі порушення на підставі відомостей, викладених в актах перевірки інших підприємств і постанов про порушення кримінальних справ за ознаками вчинення контрагентами платника податків кримінально караних діянь, оскільки відповідно до пункту 61.3 статті 61 ПК України органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування. Доказів на підтвердження того, що інформацію про порушення ПП «Севат» вимог законодавства України у господарських взаємовідносинах з вказаними контрагентами відповідачем було отримано у встановленому ПК України порядку, податковим органом надано не було та в Акті перевірки не зазначено. Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент складення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України). Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Відповідно до приписів статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, необхідно довести наявність наміру на вчинення такого порушення. Податковим органом будь-яких доказів на підтвердження наявності у ПП «Севат» наміру на вчинення порушення не надано. За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини. Необхідно зазначити, що у випадку, коли податковим органом отримано відомості  про порушення платником податків вимог законодавства, вони повинні застосовувати відповідні заходи  саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки від таких дій на інших осіб (Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України»). Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ПП «Севат» як платник податку діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди. Реальність виконання укладених між ПП «Севат» та його контрагентом угод, за наслідками виконання яких позивачем сформовано суму податкового кредиту підтверджується договорами про надання послуг, актами приймання робіт, податковими звітами позивача, відповідними податковими накладними, реєстром отриманих і виданих податкових накладних банківськими виписками, фотокопії яких містяться в матеріалах справи. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Як встановлено судом, станом на час здійснення ПП «Севат» господарських операцій із ТОВ «Альфакем Україна» останнє було належним чином зареєстроване як юридична особа, мало статус платника податку на додану вартість, тому було законодавчо наділене правом на підготовку та оформлення документів фінансової звітності за наслідками здійснених із ними правочинів. Верховним Судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.    Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер. Зобов'язання по сплаті податків також має індивідуальний характер, оскільки відповідно до пп. 16.1.4 п 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків. Нормами закону не встановлено обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності по нагляду за дотриманням їхніми контрагентами вимог законодавства та відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності за дії або бездіяльність його контрагентів – платників податків. Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі                2  294,00 грн. (платіжне доручення від 19.03.2013 № 43), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь. Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 122, 124, 157-163, 167, 257 КАС України, суд, - П О С Т А Н О И В: Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 18.10.2012року № 00000432301. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Севат» (ідентифікаційний код 32461936) судові витрати в сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Лапій С.М.