Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2а-15069/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К/9991/55694/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Ком»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р.

у справі № 2а-15069/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Ком»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ройал Ком» (далі - позивач, ТОВ «Ройал Ком») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 травня 2011 року № 0004482303, № 0004472303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Ройал Ком», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ провела документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Ройал Ком» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.09.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої було складено акт від 10.05.2011 року № 484/23-3/36676727.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 317 523,00 грн., у т.ч. за ІІІ-ій кв. 2010 року на суму 287 162,00 грн., за IV-ий кв. 2010 року на суму 30 361,00 грн., та податок на додану вартість на загальну суму 254 019,00 грн., в т.ч. за липень 2010 р. на суму 51 627 грн., за серпень 2010 р. на суму 90 645 грн., за вересень 2010 р. на суму 87 458 грн., за жовтень 2010 р. на суму 24 289 грн.

20.05.2011 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0004472303, яким згідно підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збільшила суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 396 904,00 грн., в тому числі 317 523,00 грн. - основний платіж, 79 381,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;№ 0004482303, яким згідно підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 317 524,00 грн., в тому числі 254 019,00 грн. - основний платіж, 63 505,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом була надана оцінка положенням договору № РК-027/2010/В від 26.07.2010 р. про надання послуг, укладеного між позивачем та ПП «Ніка Сервіс», що призвело до формування відповідачем висновків про порушення ТОВ «Ройал Ком» вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім цього відповідачем перевірялась господарська діяльність за іншим аналогічними договорами з іншими контрагентами (а саме, ТОВ «Сінапс», ТОВ «Дія», ТОВ «Горизонт», ТОВ «Алана-Технолоджис», ТОВ «АБК «Новатор», ПП «ІТС Україна», ТОВ «Фінський дім ДС», ТОВ «Б2 Фінгруп», ТОВ «ГСМ-Техсервіс»).

З метою підтвердження понесених витрат за отримані послуги по договорам, укладених з різними підприємствами позивачем до перевірки були надані акти приймання-передачі наданих послуг, які були складені з порушенням порядку оформлення первинних документів та без доведення наявності зв'язку понесення витрат по таких актах з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Крім того, в ході проведення перевірки ТОВ «Ройал Ком» не були надані наступні документи: документи, які підтверджували наявність права на популяризацію торговельних марок (власних або за Ліцензійним договором); звіти щодо надання інформації існуючим та потенційним абонентам та іншим замовникам, в тому числі про правила та умови використання товару, строк придатності товару, тарифи на послуги мобільного зв'язку; документи, які б свідчили про фактичне здійснення пошуку каналів збуту для реалізації товару та які саме були залучені виконавцем для подальшої реалізації товару.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наданими позивачем первинними документами не підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами по отриманню послуг з популяризації торговельних марок і просуванню товару.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Ком» залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов