Ухвала

від 25.04.2013 по справі 10/17-08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2013 р. м. Київ К-34362/10

№ К-34362/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010

у справі № АС 10/17-08 Господарського суду Полтавської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат»

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

за участю прокурора Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 05.03.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 13.09.2007 № 1017/23-00443950, про порушення позивачем норм пункту 1.15 ст.1, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8, підпункту «а» пункту 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 889-IV), про неутримання та неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу фізичним особам за операціями закупівлі сільськогосподарської продукції на загальну суму 375433,95 грн. Крім того, за висновками податкового органу, позивачем порушені норми підпунктів 9.10.1., 9.10.2 та 9.10.3 пункту 9.10 ст.9 Закону № 889-IV, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 211,29 грн. виданих фізичним особам на відрядження (під звіт) та несвоєчасно повернутих.

На підставі висновків акта перевірки та процедури адміністративного оскарження ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2007 № 0013951701/1 про донарахування податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 953488,00 грн. ( у тому числі: 317889,21 грн. - основний платіж та 635599,64 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За визначенням пункту 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІУ податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 8.1.1. пункту 8.1 ст.8 вказаного Закону встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Обов'язки податкового агента щодо забезпечення виконання податкового обов'язку встановлені пунктом 19.2 ст. 19 цього Закону, підпунктом «а» якого податкового агента зобов'язано своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

При цьому маються на увазі саме доходи, які оподатковуються за правилами Закону № 889-ІУ, оскільки інше не відповідало б логічній послідовності правового регулювання, встановленого цим Законом.

Підпунктом 4.3.36 пункту 4.3 ст.4 Закону № 889-ІУ встановлено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для: ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Форма довідки, термін дії, порядок її видачі та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1063 було затверджено Порядок видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що довідка про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (довідка форми № 3 ДФ) видається безоплатно сільською, селищною, міською радою власнику сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки) у 10-денний строк з дня звернення за місцем проживання на підставі письмової заяви, якщо сільськогосподарська продукція вирощується (виробляється) ним на земельних ділянках, наданих для: ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

У судовому процесі встановлено, що з 01.08.2006 по 31.03.2007 позивач здійснював закупівлю сільськогосподарської продукції (велика рогата худоба, молодняк, коні, свині) у фізичних осіб на загальну суму 2805874,93 грн. не утримуючи та не сплачуючи до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачених таким особам доходів, при цьому виплата доходу фізичним особам у сумі 2377822,13 грн. здійснювалась позивачем за відсутності довідок форми № 3 ДФ.

Таким чином, ненадання довідки форми № 3 ДФ при виплаті доходу фізичній особі за реалізацію сільськогосподарської продукції позбавляє таку особу права на виключення отриманого доходу зі складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, та покладає на податкового агента обов`язок утримати та сплатити суму податку з такого доходу.

Пунктом 20.2 ст. 20 Закону № 889-ІУ фінансову відповідальність за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються податковими агентами покладено на таких осіб.

Доводи ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат» про порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 239 та 250 Господарського кодексу України безпідставні, оскільки строк, впродовж якого контролюючий орган вправі визначити платнику податків суму податкового зобов'язання, включаючи суму штрафних (фінансових) санкцій, встановлений статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який згідно з преамбулою цього Закону є спеціальним законом, що регулює, зокрема, ці суспільні відносини.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак