Вирок

від 24.05.2013 по справі 245/49/13-к

СТАРОБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі головуючого судді - Дмитрієва О.Ф. при секретарі Вжещ Ю.О., за участю прокурора Носкової Н.М. , потерпілого ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве кримінальну справу в якій звинувачений за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Телаві Грузія, громадянин Грузії, не працює, одружений, із неповною середньою освітою, не судимий, проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2009 року близько 1 години 30 хвилин ОСОБА_4, знаходячись біля кафе «Літо» в м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області умисно, на ґрунті особистих неприязних стосунків, ножем вдарив ОСОБА_1 в область лівого стегна. В такий спосіб ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_1 колото-різану рану лівого стегна з пошкодженням глибокої артерії, що супроводжувалася розвитком геморагічного шоку третього степеня, тобто тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 провину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та суду пояснив, що в день коли сталася подія яка йому інкримінована він близько 23 години прийшов в кафе «Літо» в місті Комсомольське. Віпив пляшку пива. До кафе зайшли ОСОБА_1 та ще один чоловік. Потерпілий обговорював футбол з своїм знайомим, потім щось казав на його адресу, а розмова між ним та ОСОБА_1 переросла у сварку. Потім вони помирилися, пили спиртні напої разом й вирішили піти до іншого кафе. ОСОБА_1 вийшов із приміщення першим, він за ним. В рукці у нього була пляшка з пивом, яка впала й розбилася. Потім він пішов геть. Потерпілого не бив, ножа при собі не мав.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 22 жовтня 2009 року ввечері був в кафе «Літо» міста Комсомольське, де посварився із обвинуваченим ОСОБА_4. Потім вони вийшли з кафе, та біля входу ОСОБА_4 вдарив його ножем в ліве стегно та пішов. Причину конфлікту він не пам'ятає. В тім, що вдарив його саме обвинувачений впевнений.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 22 жовтня 2009 року із своїм другом ОСОБА_1 був в кафе «Літо», розпивали спиртні напої. Мід ОСОБА_1 та Тірташвілі, який також в в кафе виникла сварка. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вийшли з приміщення, він слідом за ними. Коли вийшов, то побачив, що ОСОБА_4 торкнувся тіла потерпілого й останній зразу впав. Що було в руці ОСОБА_4 не бачив. ОСОБА_4 зразу пішов, а у ОСОБА_1 з ноги йшла кров. Він викликав брата потерпілого й разом з останнім відвезли ОСОБА_1 до лікарні. ОСОБА_1 був одягнений у темні джинси та куртку.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що її чоловіка ОСОБА_1 «підрізали» біля кафе «Літо» у 2009 році. Що саме сталося детально не знає.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 22 жовтня 2009 року ввечері був біля кафе «Літо» там щось сталось, після чого ОСОБА_1 відвезли до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що працює в кафе «Літо», але про те що сталося з ОСОБА_1 нічого не знає.

Свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що у 2009 році йому повідомили телефоном що його брата ОСОБА_1 підрізали. Він приїхав до кафе «Літо», забрав ОСОБА_1 до лікарні. В лікарні з нього медперсонал знав одяг, а саме темні джинси та куртку. На одязі були порізи в тому місті де на тілі у брата наявна була рана. Хто саме спричинив братові тілесні ушкодження не знає.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 22 жовтня 2009 року працювала в кафе «Літо». Після закриття кафе ОСОБА_1 з товаришем попросилися посидіти, їх пустили. Там же перебував ОСОБА_4. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 сварилися, потерпілий зневажливо та нецензурно лаяв обвинуваченого. Потім обидва вийшли. Коли вона пішла слідом, то біля входу в кафе побачила, ОСОБА_1, який сидів на землі й казав, що «Ти мене «підрізав». ОСОБА_4 в цей час стояв поряд, а після слів потерпілого пішов.

Крім показів обвинуваченого, потерпілого та свідків у судовому засіданні безпосередньо досліджені інші докази, надані сторонами.

У судовому засіданні оглянуті чорна шкіряна куртка та чорні джинсові штани, чоботи які надані прокурором в якості речових доказів, долучені в такій якості постановою слідчого від 8 лютого 2010 рокую. Зазначені речі, в порядку КПК України 1960 року були вилучені в лікарні 23 жовтня 2009 року, долучені до справи в якості речових доказів. При огляді безпосередньо у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 підтвердив, що саме ці речі були одягнуті на ньому 23 жовтня 2009 року, коли ОСОБА_4 наніс йому удар ножем. На поверхні куртки зліва біля кармана наявне пошкодження тканини лінійної форми. На поверхні штанів, зліва у верхній частині в проекції стегна мається аналогічної форми пошкодження тканини лінійної форми у вигляді порізу. Потерпілий пояснив, що ОСОБА_4 вдарив його ножем, коли куртка та штани були на ньому одягнуті, при цьому одним ударом спричинив порізи на обох предметах одягу.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.10.09 біля входу в кафе «Літо» в місті Комсомольське знайдено сліди речовини темного кольору, схожих на кров. Зразки речовини вилучені.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №196/3 від 22 грудня 2009 року при зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_1 була колото-різана рана лівого стегна з пошкодженням глибокої артерії, що супроводжувалася розвитком геморагічного шоку третього степеня виникла від дії колото-ріжучого предмета, яким міг бути ніж й відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

В ході слідчого експерименту 28 березня 2013 року потерпілий ОСОБА_1 показав, що ОСОБА_4 вдарив його ножем у верхню третину левового стегна.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №43/доп. від 28 березня 2013 року тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли виникнути у спосіб та при обставинах, про які він пояснював й показував під час слідчого експерименту.

Згідно протоколу впізнання від 27 липня 2012 року, потерпілий ОСОБА_1 за фотографіями не упевнено впізнав ОСОБА_4 , як чоловіка, що заподіяв йому тілесні ушкодження 23 жовтня 2009 року.

Із висновку судової імунологічної експертизи №83 від 28 серпня 2012 року у речовина, що вилучена під час огляду місця події - території прилеглої до кафе «Літо» знайдено кров людини, що могла належати потерпілому ОСОБА_1

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов до висновку про їх належність та допустимість, й своїй сукупності докази упевнюють суд в винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину.

Сторона захисту наполягає на визнанні недопустимими в якості доказів одягу ОСОБА_1, що приєднаний до справи в якості речових доказів, оскільки при його огляді слідчим пошкоджень не знайдено суд відкидає з таких підстав. У судовому засіданні прокурором надано куртку, штани та чоботи в поліетиленовому пакеті, який опечатаний слідчим, цілісність упаковки не порушено. Як слідує з протоколу огляді від 23 жовтня 2009 року одяг ОСОБА_1 за правилами ст.. 190-191 КПК України 1960 р. вилучено в лікарні, потім він оглянутий слідчим 27 липня 2012 року й дійсно в протоколі немає указівки про пошкодження на одягу, утім під час огляду курки та штанів в судовому засіданні на поверхні кожного предмета наявні характерні для порізів пошкодження які знаходиться в проекції пошкоджень , які малися на тілі потерпілого, що зафіксовано в висновку СМЕ. Сам потерпілий упевнено заявив суду, що одяг належить йому й в ньому він був одягнений 23.10.09, що також підтверджується показами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_6. У суду немає сумнівів у належності потерпілому оглянутих речей, вони вилучені в порядку визначеному процесуальним законом , що діяв у той період часу, оглянуті безпосередньо у судовому засіданні, тому суд вважає, що ці докази є належними та допустимими.

Так зі свідчень потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_6 слідує, що ОСОБА_4 після сварки з потерпілим вдарив останнього ножем біля входу в кафе «Літо». Твердження ОСОБА_4 , що він не завдавав удару ОСОБА_1 спростовується саме показами очевидців цих дій ОСОБА_10 та ОСОБА_6. Спосіб заподіяння тілесних ушкоджень зазначений потерпілим співпадає із наявними у нього тілесними ушкодженнями, які зафіксовано у висновку судово-медичної експертизи, місце нанесення удару співпадає із наявними лінійними порізами на одязі. Завдані ОСОБА_1 тілесні ушкодження відносяться до тяжких за ознаками небезпечності для життя в момент заподіяння.

Дійшовши до висновку про доведеність провини ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України суд кваліфікує дії останнього як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Суд признає ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, враховує, тяжкість злочину, задовільну характеристику за місцем проживання, обставини пом'якшують та обтяжують відповідальність. До останніх суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Необхідним і достатнім покаранням, задля досягнення мети покарання , як виправлення й запобігання вчиненню нових злочинів для ОСОБА_4 є покарання у виді позбавлення волі. Підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання немає.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд залишає без змін до набрання вироком законної сили, а початок строку відбування покарання рахує з дати затримання, тобто з 19 години 21 березня 2013 року.

Цивільний позов потерпілим у судовому засіданні не заявлений. Цивільний позов прокурора в інтересах лікувального закладу підлягає задоволенню на підставі ст. 1206 ЦК України.

Речові докази, як такі що не представляють цінності належить знищити.

Процесуальних витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 373-374 Кримінального процесуального кодексу України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк шість років.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Старобешівської центральної районної лікарні на р/р у ВДК у Старобешівському районі 35412005002217 ЄДРПОУ 01989898 МФО 834016 2406,06 гривень.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІ-7 міста Маріуполя ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 21 березня 2013 року.

Речові докази : чоловічі чоботи, штани та куртку, які знаходяться в камері схову речових доказів Старобешівського районного суду та змиви речовини темного коліру, що знаходиться в камері схову речових доказів Старобешівського РВ (квитанція ФЄ 028454) знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення. Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. У разі відсутності учасника судового провадження під час проголошення вироку його копію не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати цій особі.

Суддя О.Ф.Дмитрієв

24.05.2013