Постанова

від 16.05.2013 по справі 907/113/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа № 907/113/13-г

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Здоров'я", за № 34 від 16.04.2013 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 05.04.2013 року

у справі № 907/113/13-г

за позовом: Воловецької центральної районної лікарні, смт. Воловець

до відповідача: ТзОВ "Здоров'я", м. Ужгород

про: виселення ТзОВ "Здоров'я" із займаного вбудованого приміщення на першому поверсі поліклініки загальною площею 18,00 кв.м. за адресою: смт. Воловець, вул. Карпатська, 23

за участю представників:

від позивача: Повідайчик О.І. - представник

від відповідача: Сворень А.А. - представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.04.2013 року у справі № 907/113/13-г (суддя Русняк В.С..) задоволено позовні вимог Воловецької центральної районної лікарні: виселено ТзОВ „Здоров'я" із займаного вбудованого приміщення на першому поверсі поліклініки загальною площею 18,00 кв.м. за адресою: смт. Воловець, вул. Карпатська, 23.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що при підписанні договору найму (оренди) від 01.06.2006 року сторонами не було досягнуто згоди щодо наступних умов: індексації орендної плати, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, забезпечення виконання зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо), страхування об'єкта оренди, які визначені Законом України „Про оренду державного та комунального майна" як істотні умови. А тому, оскільки договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (ч. 1 ст. 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна"), то беручи до уваги те, що сторонами не було досягнуто домовленості з усіх істотних умов - даний договір є неукладеним, а об'єкт оренди використовується відповідачем безпідставно.

Окрім цього, місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, а тому, приймаючи до уваги те, що договір найму (оренди) від 01.06.2006 року є неукладеним, що в свою чергу не породжує певних прав та обов'язків для сторін, то вимога позивача про виселення із займаного орендованого приміщення підлягає до задоволення.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ „Здоров'я" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом не взято до уваги те, що в самому договорі найму вказано, що питання не визначені цим договором, а також спірні питання, регулюються відповідними нормами чинного законодавства. Отже всі умови, які в силу різних обставин не прописані в договорі, регулюються згідно норм чинного законодавства та Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Крім цього, апелянт зазначає, що згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визнані законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Отже, підписання спірного договору свідчить про те, що при його укладенні між сторонами була досягнута згода по всім істотним умовам необхідним для договору оренди. Наявність чи відсутність в договорі істотних умов відноситься до питання порядку укладення договору і не може бути підставою для визнання неукладеним договору оренди. А тому, відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним або неукладеним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду Закарпатської області від 05.04.2013 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач зазначає, що істотні умови договору оренди комунального майна визначені в статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». При підписанні договору найму, сторонами не було досягнуто згоди щодо наступних умов: індексації орендної плати, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, забезпечення виконання зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо), страхування об'єкта оренди, які визначені вищевказаною нормою Закону як істотні умови.

З огляду на те, що ч. 1 статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, то слід вважати, що даний договір є неукладеним, а об'єкт оренди використовується Відповідачем безпідставно.

Крім цього, позивач вважає, що не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що більшість вказаних норм регламентовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а тому не потребують спеціального включення до тексту договору, оскільки законодавцем визначено, що вказані умови є істотними і вони повинні погоджуватись сторонами. Оскільки, договір укладається в письмовій формі, то в такій же формі повинно бути відображено зміст узгоджених позицій сторін щодо його істотних умов.

Таким чином позивач вважає, що обставини, які визнані господарським судом встановленими були доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, а тому висновки суду про те, що договір оренди є неукладеним, а користування приміщенням безпідставним ґрунтуються на договорі оренди (відсутності в його тексті істотних умов) та показах сторін, письмових доказах, повністю відповідають обставинам справи.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні доводи та заперечення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду слід скасувати, апеляційну скаргу задоволити, виходячи з наступного:

01 червня 2006 року між Воловецькою центральною районною лікарнею (орендодавець) та ТзОВ „Здоров'я" (орендар) укладено договір найму (оренди) (а.с. 14) , відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення Воловецької ЦРЛ - вбудоване приміщення на першому поверсі поліклініки загальною площею 18,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., смт. Воловець, вул.. Карпатська, 23.

Будівля поліклініки та приміщення надане в оренду перебувають в комунальній власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.04.2000 р. та витягом з реєстру прав власності №10757839 від 26.05.2006 р. (а.с. 12, 13).

Відповідно до п. 7 договору найму (оренди), договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

01.06.2006 року даний договір було нотаріально посвідчено державним нотаріусом та проведено його державну реєстрацію, про що свідчить витяг з державного реєстру правочинів № 2456706 від 01.06.2006 р. (а.с. 16) .

Як зазначає позивач, 18.12.2012 року Воловецькою центральною районною лікарнею направлено відповідачу претензію № 902 від 17.12.2012 року (а.с. 17) з вимогою про погашення заборгованості по орендній платі та вимогою негайно звільнити займане приміщення і повернути його в належному стані Воловецькій ЦРЛ. Однак, доказів на підтвердження направлення претензії № 902 від 17.12.2012 року (а.с. 17) ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не подав.

Оскільки, відповідач - ТзОВ „Здоров'я" вимоги позивача не виконав, останній звернувся до господарського суду з позовом про виселення ТзОВ „Здоров'я" із займаного вбудованого приміщення на першому поверсі поліклініки загальною площею 18,00 кв.м. за адресою: смт. Воловець, вул. Карпатська, 23.

В обґрунтування вимог позову, позивач зазначає, що статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено істотні умови договору оренди. Однак, при підписанні договору найму (оренди) від 01.06.2006 року сторонами не було досягнуто згоди щодо таких істотних умов, а саме: індексації орендної плати, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, забезпечення виконання зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо), страхування об'єкта оренди, які визначені вищевказаною нормою Закону як істотні умови.

А тому, оскільки ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, а сторонами домовленості з усіх істотних умов досягнуті не були, то відповідно, договір є неукладеним, а об'єкт оренди використовується відповідачем безпідставно. В зв'язку з цим, у відповідності до статей 1212- 1214 ЦК України даний об'єкт та всі доходи, отримані від нього підлягають негайному поверненню власнику (позивачу).

Місцевий господарський суд погодився з доводами позивача та задоволив позовні вимоги.

Однак, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог передчасним, а доводи позивача необґрунтованими, виходячи з наступного:

Правовідносини з приводу оренди комунального майна регламентуються Цивільним і Господарським кодексами України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269-XII.

Відповідно до ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічна вимога міститься і в ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Особливості укладення договору оренди державного та комунального майна визначено у статті 9 Законом України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої (п. 1), фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди (п. 3 ст. 9 Закону).

Як встановлено судовою колегією та вбачається з матеріалів справи, договір найму (оренди) від 01.06.2006 року зі сторона позивача був підписаний без зауважень та заперечень.

На виконання вимог п. 7 договору найму (оренди) від 01.06.2006 року, договір було нотаріально посвідчено державним нотаріусом та проведено його державну реєстрацію, про що свідчить витяг з державного реєстру правочинів № 2456706 від 01.06.2006 р. (а.с. 16).

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплачував на користь позивача орендну плату, на підставі виставлених позивачем рахунків (а.с. 38-44) , що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 27-37, 70-87), а також здійснив страхування орендованого майна, про що свідчить договір страхування № А0291940 від 14.12.2012 року (а.с. 47) .

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що фактичні дії сторін свідчать про те, що договір найму (оренди) був укладений, а визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 року № 3-58гс11.

Отже, колегія суддів зазначає, що підстав вважати, що договір найму (оренди) від 01.06.2006 року є неукладеним, відсутні, а тому вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Здоров'я» задоволити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 05.04.2013 року у даній справі скасувати.

Прийняти у справі нове рішення.

3. В позові Воловецької центральної районної лікарні - відмовити.

4. Стягнути з Воловецької центральної районної лікарні (89100, Закарпатська обл., смт. Воловець, вул.. Карпатська, 23, код ЄДРПОУ 01992529) на користь ТзОВ «Здоров'я» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул.. Берчені, 32, офіс 6, код ЄДРПОУ 22089331) - 537,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.