Постанова

від 23.05.2013 по справі 826/5225/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2013 року 09:22 № 826/5225/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тельник М.В. (довіреність від 09.01.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення від 27.02.2013 та зобов'язання надати відповідь на звернення від 27.02.2013,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення від 27.02.2013 та зобов'язання надати відповідь на звернення від 27.02.2013.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що до ДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року, який був надісланий до ДПІ 17.08.2012 р. засобами електронної звітності та згідно квитанціями був прийнятий.

При усній звірці, як зазначає позивач, з відділом ПДВ, позивачу було повідомлено, що звіт не прийнято. Причини не були вказані.

Позивач зазначає, що звернувся до ДПІ із запитом від 27.02.2013 р. № 1-130227, який отримано ДПІ 27.02.2013 р., в якому просив повідомити про статус прийняття звіту або надіслати на юридичну адресу обґрунтовані відповіді щодо неприйняття звіту. Проте, відповідь у встановлений законом термін, позивач не отримав.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не подав, доказів поважності причин неприбуття не надав, клопотання про відкладення розгляду справ не подавав. При цьому, ухвала суду про відкриття провадження у справі та про призначення справи до судового розгляду отримана відповідачем 18.04.2013 р. Враховуючи наведене та керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи не відкладався та судом ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач, який перебуває на податковому обліку у відповідача, звернувся до відповідача із листом-запитом від 27.02.2013 р. № 1-130227, який отриманий ДПІ 27.02.2013 р., в якому позивач зазначив про обставини подання 17.08.2012 р. уточнюючого розрахунку з ПДВ за грудень 2011 р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року.

Позивач зазначив у запиті, що при зверненні до співробітника ДПІ йому було повідомлено, що звіт не прийнято, однак, причини наведеного не були зазначені.

У зв'язку з цим позивач просив повідомити статус прийняття звіту або надіслати на адресу позивача обґрунтовану відповідь щодо неприйняття звіту.

До листа було надано копію уточнюючого розрахунку, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту, квитанція № 2 про прийняття ДПІ уточнюючого розрахунку, яка також залучена до матеріалів справи.

Під час розгляду справи не надано доказів надання ДПІ відповіді на запит позивача.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. До суб'єктів інформаційних відносин, згідно з ч. 1 ст. 4 цього закону належать, зокрема, юридичні особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію», одним з видів інформації є податкова інформація, під якою розуміється сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Підпунктом 17.1.1. ПК України передбачено, що платники податків мають право безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в митних органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що згідно з п/п. 19 1 .1.29. ПК України до функцій органів державної податкової служби належить, зокрема, надання інформаційно-довідкових послуг платникам податків з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно із ст. 1 зазначеного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Згідно з ч. 2 цієї статті публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема: обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 зазначеного закону доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 10 загаданого Закону кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Виходячи з наведеного, а також з урахуванням положень статей 12 та 13 цього Закону щодо визначення суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації та розпорядників інформації, статті 14 щодо обов'язків щодо надання достовірної, точної та повної інформацію, статті 19 щодо порядку оформлення запиту, позивач вправі звернутися до податкового органу із запитом про отримання інформації, зокрема, в контексті положень п. 49.11. ПК України щодо можливого прийняття рішення про відмову у прийнятті його податкової звітності та щодо підстав такої відмови, а податковий орган, який є розпорядником запитуваної позивачем інформації, зобов'язаний надати відповідь на такий запит.

В даному випадку, як зазначено вище, право позивача на отримання інформації було реалізовано шляхом подачі відповідачу вищезгаданого запиту 27.02.2013 р.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до положень статті 20 зазначеного закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту . У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи з наведеного, а також відсутність рішень про продовження строку розгляду або відстрочки в задоволенні запиту (ч. 6, ч. 7 ст. 22 Закону), відповідач повинен був надати відповідь позивачу не пізніше 06.03.2013 р.

У той же час, під час розгляду справи ДПІ не надано доказів виконання вимог наведених вище норм законодавства, виконання запиту позивача та надання будь-якої відповіді на запит позивача, що, у свою чергу свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду запиту позивача. Не надано також доказів належності запитуваної позивачем інформації до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1. ст. 23 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Згідно з ч. 2 загаданої статті запитувач має право оскаржити, зокрема, ненадання відповіді на запит на інформацію. Згідно з ч. 3 зазначеної статті оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку про недоведеність з боку ДПІ правомірності своєї бездіяльності, яка полягає у ненаданні відповіді на запит позивача, що, з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 та п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, зумовлює висновок суду про задоволення позову у цій частині шляхом визнання зазначеної бездіяльності протиправною та зумовлює необхідність вжиття судом заходів щодо поновлення порушених прав позивача шляхом задоволення позову у цій частині та зобов'язання відповідача розглянути та надати відповідь на запит позивача.

При цьому суд враховує, що помилкове посилання позивача у позовній заяві на положення Закону України «Про звернення громадян», не є підставою для відмови у здійсненні правосуддя та судовому захисті порушених прав позивача.

Керуючись вимогами статей керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» (код з ЄДР 37558631; адреса: 03127, м. Київ, пров. Коломийський, 13/23) задовольнити повністю .

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС (код з ЄДР 26088788; адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23), яка полягає у ненаданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» (код з ЄДР 37558631) відповіді на запит від 27.02.2013 р. № 1-130227.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва ДПС (код з ЄДР 26088788; адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» (код з ЄДР 37558631; адреса: 03127, м. Київ, пров. Коломийський, 13/23) від 27.02.2013 р. № 1-130227 та надати відповідь на нього.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2013 р.