Постанова

від 21.05.2013 по справі 820/3182/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2013 р. № 820/3182/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Чевичалові О.І.,

за участю: представника позивача - Грачова Ю.Ю.,

представника відповідача - Корнієвського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби провизнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо анулювання 22.03.2012 року реєстрації ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" як платника податку на додану вартість;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 36 від 22 березня 2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ";

- скасувати анулювання Державною податковою інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби 22.03.2012 року реєстрації ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" як платника податку на додану вартість;

- зобов'язати відповідача внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов'язати відповідача відновити реєстрацію ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" як платника податку на додану вартість з дати анулювання - з 22.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.03.2013 року відповідачем було прийнято рішення № 36 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" на підставі порушення вимог п.п. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, тобто у зв'язку із тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає органу державної податкової служби податкову звітність з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність оподатковуваних операцій. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом незаконно та за відсутністю обґрунтованих на це підстав, у зв'язку із чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість та законність прийнятого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" № 36 від 22.03.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи - код 37574920, місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Римарська, буд. 21-А, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС та зареєстрований як платник податку на додану вартість - свідоцтво № 200091055 (дата реєстрації платником податку на додану вартість 11 травня 2012 року, дата початку дії свідоцтва 13 грудня 2012 року) (а.с. 8, 103-107).

Судом встановлено, що 22.03.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було прийнято рішення № 36 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" з підстав передбачених пп. "г" ст.184 Податкового кодексу України, згідно рішення робочої групи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 57 від 21.03.2013 р. та акту управління податкового контролю від 22.03.2013 р. № 1137/2204/37574920 (а.с. 9).

Дане рішення обґрунтоване тим, що позивач подає податкову звітність з податку на додану вартість протягом 12 послідовних календарних місяців, яка свідчить про відсутність оподатковуваних операцій.

Суд з такими висновками відповідача не погоджується та зауважує, що анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав, передбачених статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" №1394 від 07.11.2011 року (далі за текстом - Положення).

Згідно з пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Відповідно до пп. "г" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Пунктом 5.1 розділу V Положення передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Приписами пп.5.5.2 п.5.5 розділу V Положення, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Відповідно до пп.5.5.2.3 пп.5.5.2 п.5.5 розділу V Положення визначено, що такими документами є, зокрема: довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пп.5.5.3 п.5.5 розділу V Положення, за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу, що, відповідач не надав суду підтверджуючих документів, передбачених підпунктом 5.5.2.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, зокрема, довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців

Враховуючи вищенаведене, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС спірне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість винесене всупереч підпункту 5.5.2.3 пункту 5.5.2 розділу V Положення.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою N6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу (пп.5.5.4 п.5.5 розділу V Положення).

Згідно з пп. 5.1.3 Положення при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Зі змісту вищезазначених положень чинного законодавства України вбачається, що підставою для скасування реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу у відповідності до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є встановлення факту подання таким платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, приймаючи рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ на підставі п.п. "г" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, відповідачем було взято подані позивачем декларації за 12 послідовних місяців починаючи з червня 2012 року по лютий 2013 року, які були складені відповідно до вимог діючого законодавства України.

Проте, суд звертає увагу на те, що період з червня 2012 року по лютий 2013 року охоплює лише 9 місяців, всупереч вимог підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України щодо встановлення факту порушення платником податку податкового законодавства протягом 12 послідовних податкових місяців.

Судом встановлено, що за період з червня 2012 року по лютий 2013 року позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість, які підтверджують наявність у позивача господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ (а.с. 25-102). Факт прийняття податкових декларацій за перевіряємий період підтверджено долученими до матеріалів справи квитанціями про прийняття вказаної податкової звітності. Відповідно до п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПК України та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. Відповідачем не надано до суду рішень за вказаний період щодо неприйняття будь-якої із вказаних декларацій позивача.

У рядку 6 "Загальний обсяг постачання" кожної з наведених вище податкових декларацій позивач задекларував відповідні показники та суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті в бюджет, що повністю спростовує висновки податкового органу про подання позивачем декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, викладені у спірному рішенні.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, підставою для прийняття спірного рішення став, зокрема, акт № 1137/2204/37574920 від 22.03.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2012 р. (далі - акт перевірки, а.с. 15-24). В акті перевірки зазначається, ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" не знаходиться за податковою адресою; реальні господарські операції не проводилися у зв'язку з відсутністю офісних та складських приміщень, основних виробничих фондів та працівників; директор ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" за місцем реєстрації не знаходиться, встановити фактичне місцеперебування не виявилося за можливе. Як зазначено в акті перевірки, отримати копії первинних бухгалтерських документів позивача по фінансово-господарським взаємовідносинам з суб'єктами господарювання-контрагентами за перевіряємий період не вдалося. У зв'язку відсутністю первинних бухгалтерських документів підприємства, аналіз матеріалів проводився на підставі поданої податкової звітності. На підставі вказаних обставин відповідач прийшов до висновку про проведення позивачем господарської діяльності, яка має ознаки нереальності здійснення.

Отже, позивач, ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ", подавав до податкового органу декларації з податку на додану вартість з показниками про наявність постачання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання, доказів на підтвердження зворотнього відповідач до суду не надав.

Непідтвердження ж в зазначених в деклараціях податкових зобов'язань первинними документами, що ставить під сумнів їх достовірність, на чому наполягає відповідач, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податку на додану вартість, за результатами якої органом державної податкової служби може бути прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування відповідних сум податкових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Тому суд не приймає посилання відповідача на акт перевірки № 1137/2204/37574920 від 22.03.2013 р., яким встановлено порушення позивачем ст. 187, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, тобто на неправильне формування позивачем податкових зобов'язань у зв'язку із ненаданням податковому органу підтверджуючих документів, оскільки ст. 184 ПК України, яка містить виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, не містить норми, яка б вказувала на те, що неправильне формування податкових зобов'язань чи непідтвердження податкового кредиту є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців в поданих до податкового органу ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з червня 2012 року по лютий 2013 року спростовується дослідженими судом доказами.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність дій при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 36 від 22.03.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 36 від 22.03.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" - підлягає скасуванню, а дії податкового органу щодо анулювання реєстрації ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" як платника податків на додатку на додану вартість визнаються судом протиправними.

Щодо позовної вимоги про скасування анулювання Державною податковою інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби 22.03.2012 року реєстрації ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" як платника податку на додану вартість суд зазначає, що вказана позовна вимога за своєю суттю фактично дублює вимоги щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, та вказаний спосіб захисту повністю відновлює права позивача, тому вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог позивача у частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ", суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 2.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює центральний орган державної податкової служби. Дані Реєстру передаються до податкових органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні податкові органи), а також податкових органів у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих податкових органів (далі - районні податкові органи).

Пунктом 5.6.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість визначено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно з пунктом 5.6.2. вказаного Положення, у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Таким чином, підставою для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, є рішення суду, яке набрало законної сили.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовну вимогу позивача щодо зобов'язання податкового органу вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість необґрунтованою та безпідставною, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання відповідача вчиняти дії, у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було. На теперішній час у суду немає підстав вважати, що в подальшому відповідачем буде порушуватись право позивача.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на те, що відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість формування та ведення Реєстру здійснює центральний орган державної податкової служби, тобто ДПА України, тому суд приходить до висновку, що для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 37574920, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська, 21-А) платником податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації, тобто з 22.03.2013 року.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо анулювання реєстрації ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" як платника податку на додану вартість протиправними.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 36 від 22.03.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - свідоцтво № 200091055, дата початку дії свідоцтва 11.05.2012 р., видане ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ".

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 37574920, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська, 21-А) платником податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації, тобто з 22.03.2013 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ ЛІЗИНГСТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 37574920, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська, 21-А) витрати по сплаті судового збору в сумі 30 грн. 00 коп. (тридцять грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 24.05.2013 року .

Суддя К.О. Севастьяненко