Постанова

від 21.05.2013 по справі 914/699/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 914/699/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", вих. №03.12-196 від 29.03.2013р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2013р.

у справі № 914/699/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Алта Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів

про стягнення 158 402, 23 грн., з яких 144 308,14 грн. основний борг, 10823,11 грн. пеня та 3270,98 грн. 3% річних, за договором на виконання будівельно-монтажних робіт №22/11 від 22.11.2010р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Юськов С.М. (представник, довіреність №1 від 01.03.2013р.);

від відповідача - Андрейко О.О. (представник, довіреність №03.12-116 від 27.12.2012р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від позивача, так і від відповідача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2013р. у справі № 914/699/13-Г (суддя Рим Т.Я.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Алта Україна" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 144 308,14 грн. заборгованості за договором на виконання будівельно-монтажних робіт №22/11 від 22.11.2010р., 10 645,68 грн. пені та 3 226,18 грн. 3% річних, нарахованих на суму основного боргу. В задоволенні решти суми позовних вимог відмовлено за безпідставністю (а.с.75-79).

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2013р. у даній справі скасувати в частині стягнення з нього пені в сумі 6197, 83 грн., трьох відсотків річних в сумі 2336, 61 грн. та судового збору в сумі 112,62 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що судом першої інстанції невірно розраховано розмір пені та трьох процентів річних, оскільки у договорі сторони визначили початковий термін, з якого у підрядника виникає право вимагати оплати коштів. Проте, кінцевий термін оплати в договорі не визначено. Вважає, що прострочення слід рахувати після спливу семиденного строку з моменту отримання відповідачем вимоги позивача, а саме з 24.11.2012р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.04.2013р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. на клопотання скаржника розгляд апеляційної скарги відкладено до 21.05.2013р.

В судове засідання 21.05.2013р. з'явились уповноважені представники як позивача, так і відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з нього пені в сумі 6197, 83 грн., трьох відсотків річних в сумі 2336, 61 грн. та судового збору в сумі 112,62 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акта.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2013р. у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 22.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівська ізоляторна компанія" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Форте Алта Україна" (далі - підрядник) було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №22/11 (далі - договір) (а.с. 5-15).

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву скловарної печі продуктивністю 25т скломаси на добу згідно проектної документації та провести її виводку, а також виконати роботи по ремонту димової труби, регенераторів, опорних колон печі (надалі - Роботи) відповідно до Технічного завдання (Додаток №1), в терміни, передбачені Графіком поетапного виконання робіт (додаток №2) та кошторису (Додаток №3).

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за договором, складає 1 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 250 000,00 грн. Оплата робіт здійснюється шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок підрядника в порядку, визначеному пунктом 3.2 договору.

Пунктом 3.2 договору сторони визначили наступний порядок розрахунків:

1) перший платіж у розмірі 450 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 75 000,00 грн. замовник здійснює протягом 10-ти банківських днів після підписання Договору (пункт 3.2.1 Договору);

2) другий платіж у розмірі 375 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 62 500,00 грн. замовник здійснює протягом п'яти банківських днів після прийняття робіт по першому та другому етапах зазначеного у Графіку поетапного виконання робіт (додаток №2) та підписання відповідного Акту виконаних робіт (пункт 3.2.2 Договору);

3) третій платіж у розмірі 375 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 62 500,00 грн. замовник здійснює протягом 10 календарних днів після прийняття робіт по третьому етапу зазначеного у Графіку поетапного виконання робіт (Додаток №2) та підписання відповідного акту виконаних робіт (пункт 3.2.3 Договору);

4) четвертий платіж в розмірі 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 000,00 грн. замовник здійснює протягом 10 календарних днів після прийняття повного обЧєму робіт, передбачених даним договором та підписання Остаточного Акту виконаних робіт (пункт 3.2.4 Договору);

5) остаточний розрахунок у розмірі 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 000,00 грн., замовник здійснює через 180 календарних днів після підписання Остаточного Акту виконаних робіт та за умови відсутності недоліків у виконаних підрядником роботах. У разі виявлення протягом вказаного терміну недоліків у виконаних роботах підрядником, остаточний розрахунок здійснюється замовником після усунення підрядником за власний рахунок зазначених негативних обставин, але у будь-якому разі, не раніше закінчення 180 календарних днів з моменту підписання Остаточного Акту виконаних робіт (пункт 3.2.5 Договору).

Відповідно до п.5.2. договору по завершенню робіт або їх частини підрядник передає замовнику акт виконаних робіт (форма КБ-2в).

Згідно з п.10.1. договору останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов договору позивачем виконано будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1 497 346, 00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2011 року на суму 1 176 356, 40 грн. та №2 за листопад 2011 року на суму 320 989, 60 грн., підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відтисками печаток ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" та ТзОВ "Форте Алта Україна" без жодних зауважень щодо якості, об'ємів та терміну виконання робіт (а.с.17-30).

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання щодо здійснення остаточного розрахунку за надані позивачем послуги на суму 144 308 грн. 14 коп . не виконав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форте Алта Україна" скерувало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" вимогу, вих. №14 від 09.11.2012р., про оплату заборгованості по договору №22/11 від 22.11.2010р. та нарахованої на суму основного боргу пені (а.с. 34-35).

Вказана вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, що і слугувало підставою для звернення до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" 144 308,14 грн. заборгованості за договором на виконання будівельно-монтажних робіт №22/11 від 22.11.2010р., а також 10 823,11 грн. пені та 3 270,98 грн. 3% річних, нарахованих на суму основного боргу.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по договору №22/11 від 22.11.2010р., з врахуванням умов договору та вимог ст. 625 ЦК України, місцевий господарський суд, провівши перерахунок пені та 3% річних, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково та стягнув з відповідача на користь позивача 144308,14 грн. заборгованості за договором на виконання будівельно-монтажних робіт №22/11 від 22.11.2010р., 10645,68 грн. пені та 3226,18 грн. 3% річних, нарахованих на суму основного боргу.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом , підписаним обома сторонами (ч.4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, за договором будівельного підряду оплачується не процес праці, а його конкретний результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом здачі-прийняття виконаних робіт.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт №1 за березень 2011 року на суму 1 176 356,40 грн. та №2 за листопад 2011 року на суму 320 989,60 грн. (а.с.17-30) підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форте Алта Україна" свої зобов'язання за договором на виконання будівельно-монтажних робіт №22/11 від 22.11.2010р. виконало у повному обсязі, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" порушило взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт, в результаті чого заборгувало перед позивачем 144 308 грн. 14 коп.

Відповідач наявності у нього боргу перед позивачем в розмірі 144 308 грн. 14 коп. не заперечив, у встановленому законом порядку не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором №22/11 від 22.11.2010р., не долучив платіжних доручень про її погашення.

Окрім того, на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. сторонами здійснено звірку взаєморозрахунків по договору №22/11 від 22.11.2010р. та долучено до матеріалів справи відповідний акт (а.с.97), який підписаний відповідачем без жодних застережень.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору №22/11 від 22.11.2010р. в розмірі 144 308 грн. 14 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростована, є обґрунтована та підставно задоволена місцевим господарським судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з пунктом 7.4 договору у разі порушення строку оплати замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, атакож три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду провівши перерахунок пені та 3% річних, нарахованих позивачем на суму основного боргу, дійшла до висновку, що місцевий господарський судо підставно та обгрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 10 645,68 грн. та 3 226,18 грн. 3% річних.

Твердження ж скаржника про те, що у договорі сторони визначили лише початковий термін, з якого у підрядника виникає право вимагати оплати коштів, а відтак прострочення слід рахувати після спливу семиденного строку з моменту отримання відповідачем вимоги позивача, розцінюється колегією суддів як безпідставне та необґрунтоване з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 3.2.5 Договору остаточний розрахунок у розмірі 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 000,00 грн., замовник здійснює через 180 календарних днів після підписання остаточного акту виконаних робіт та за умови відсутності недоліків у виконаних підрядником роботах.

Відповідно до п.5.5. договору остаточний акт виконаних робіт підписується сторонами протягом 10 календарних днів після введення скловарної печі в експлуатацію.

На виконання вимог ухвали суду від 23.04.2013р., представник відповідача надав акт введення в експлуатацію основних засобів, з якого вбачається, що скловарна піч була введена в експлуатацію 29.06.2011р., а 10.11.2011р. уповноваженими представниками сторін було підписано та скріплено відтисками печаток товариств акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за листопад 2011 року на суму 320 989, 60 грн.

Таким чином, саме акт приймання виконаних будівельних робіт №2 і є остаточним актом в розумінні п.3.2.5. договору. З вказаним твердженням погодився і представник відповідача як в судовому засіданні, так і в клопотанні про долучення документів від 19.04.2013р. (а.с. 92).

Відтак, остаточний розрахунок за договором на виконання будівельно-монтажних робіт №22/11 від 22.11.2010р. відповідач повинен був здійснити 10.05.2012р., а вже з 11.06.2012р. у позивача виникло право нарахування відповідачу на суму основного боргу пені та 3% річних.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2013 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2013р. у справі №914/699/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 23 травня 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.