Рішення

від 16.05.2013 по справі 905/2092/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.2013р. Справа № 905/2092/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», м.Сєвєродонецьк Луганської області, ЄДРПОУ 33270581,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м.Донецьк, ЄДРПОУ 37041110,

про стягнення 49 012,00 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Керімов Р.Р. - за довіреністю,

від відповідача: Кутінов С.О. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», м.Сєвєродонецьк Луганської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м.Донецьк, про стягнення суми заборгованості у розмірі 49 012,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на сплату ним передплати товару згідно виставленого рахунку №ДН-0000087 від 02.04.2012р. та неповного виконання Відповідачем у свою чергу зобов'язання з поставки товару, оплачений товар поставлено частково, а також неповернення останнім у повному обсязі отриманих грошових коштів за непоставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для звернення до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів у вищеозначений спосіб.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: рахунку-фактури №ДН-0000087 від 02.04.2012р., платіжних доручень №5989 від 19.04.2012р. та №9273 від 12.06.2012р., видаткової накладної №ДН-000137 від 07.08.2012р., платіжного доручення №463 від 31.10.21012р., вимоги №04/ДМТС-156 від 04.01.2013р. разом із підтвердженням її направлення Відповідачу, листів №05-07 від 05.07.2012р. та №13/08\12 від 13.08.2012р., гарантійного листа №№25/10/12 від 25.10.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України, ст.193, ч.1 ст.222 Господарського кодексу України, ст.ст.526, ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

16.05.2013р. представником Відповідача суду представлені копії платіжних доручень №683 від 19.04.20113р., №686 від 23.04.2013р. та №680 від 17.04.2013р.

У судовому засіданні представником Позивача підтримано позов в повному обсязі.

Представником Відповідача в судових засіданнях визнано позовні вимоги та зазначено про часткове погашення боргу. Разом з цим, відзив на позовну заяву не надано.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Так, відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи Відповідачем (Продавець) виписано та надано Позивачу (Покупець) рахунок-фактуру №ДН-0000087 від 02.04.2012р. на оплату товару: 865.D036 ОППР Jackle Plasma 110i у кількості 1 шт. вартістю 49 512,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість та ZZZ.P005/1 Плазматрон АРС 110 12м ZА у кількості 1 шт. вартістю 3 384,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Підстава видачі рахунку не вказана.

Згідно платіжних доручень №5989 від 19.04.2012р. та №9273 від 12.06.2012р. Позивачем здійснено попередню оплату означеного товару в загальній сумі 52 896,00 грн., тобто у повному обсязі.

Пунктом 1 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеними нормами матеріального права кореспондується стаття 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Сплативши повну вартість товару обумовленого у рахунку-фактурі №ДН-0000087 від 02.04.2012р. Позивач виконав передумови поставки продукції.

З огляду на наведені обставини, судом встановлено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань перед Відповідачем з перерахування попередньої оплати, що свідчить про акцепт відносно угоди щодо постачання товару переліченого у виставленому рахунку.

Дане має наслідком у розумінні статті 662 Цивільного кодексу України встановлення обов'язку продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (у спірному випадку рахунком).

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України, Продавець зобов'язаний передати товар Покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги видаткову накладну №ДН-000137 від 07.08.2012р. Відповідачем частково поставлено товар, а саме передано Позивачу ZZZ.P005/1 Плазматрон АРС 110 12м ZА у кількості 1 шт. вартістю 3 384,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Гарантійним листом №25/10/12 від 25.10.2012р. Відповідач повідомив Позивача, що не має можливості поставити апарат інвентарний для плазмової різки Jackle 110i та запевнив останнього, що здійснить повернення сплачених грошових коштів у сумі 49 512,00 грн. на розрахунковий рахунок Позивача у період з листопада 2012р. по липень 2013р.

Відповідно до платіжного доручення №463 від 31.10.2012р. Покупцю повернуто грошові кошти сплачені за непоставлене обладнання у розмірі 500,00 грн., що становить частку від загальної суми.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи додано вимогу №04/ДМТС-156 від 04.01.2013р., згідно з якою Позивач наполягав на повній поставці оплаченого товару протягом семи днів від дати отримання цієї вимоги та у разі неможливості поставки - на поверненні грошових коштів на розрахунковий рахунок у аналогічний зазначеному термін.

Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із відбитком поштового відділення датованим 15.01.2013р. та опису вкладення у цінний лист на ім'я ТОВ «Бікас».

Зважаючи на позначку, що містить наведене повідомлення про вручення поштового відправлення, вимога Позивача №04/ДМТС-156 від 04.01.2013р. отримана представником Відповідача 15.01.2013р.

Проте, Відповідачем свої зобов'язання з постачання залишкової частини товару Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» в строк, в супереч вимогам ст.ст.525, 526, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, не виконане.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписом ст.693 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

За таких обставин, враховуючи факт невиконання Відповідачем своїх зобов'язань перед Позивачем в частині постачання товару в строк, суд дійшов висновку про наявність у останнього права вимагати від Продавця повернення перерахованої попередньої оплати за нього у повному обсязі.

Приписами Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як було зазначено вище, доведено часткове повернення Відповідачем Позивачу суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 500,00 грн.

Відтак, станом на дату подання позовної заяви заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м.Донецьк, перед Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», м.Сєвєродонецьк Луганської області, в частині грошового зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати дорівнює 49 012,00 грн.

Одночасно, після порушення провадження по даній справі Відповідачем сплачено суму боргу у загальному розмірі 700,00 грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору в цій частині стягнення заборгованості з повернення означених сум. Вказана сплата підтверджена документально, а саме платіжними дорученнями №680 від 17.04.2013р. на суму 300,00 грн., №683 від 19.04.20113р. на суму 200,00 грн. та №686 від 23.04.2013р. на суму 200,00 грн.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки поштового відділення на конверті, в якому надійшов до суду позов, 21.03.2013р.) заборгованість у розмірі 700,00 грн. не була погашена, судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

З огляду на те, що доказів повернення Позивачу залишкової частини суми попередньої оплати за непоставлену продукцію Відповідачем до матеріалів справи не надано, приймаючи до уваги наведені обставини, вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості підлягають задоволенню в сумі 48 312,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м.Донецьк, в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 700,00 грн.

2. Позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м.Донецьк, в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 48 312,00 грн. задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас» (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 61, ЄДРПОУ 37041110, п/р26002342117 у ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» (93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова, б.5, ЄДРПОУ 33270581, п/р26003156367001 у ПАТ «КБ «Надра» м.Київ Центр, МФО 380764) 48 312,00 грн. суми основного боргу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас» (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 61, ЄДРПОУ 37041110, п/р26002342117 у ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» (93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова, б.5, ЄДРПОУ 33270581, п/р26003156367001 у ПАТ «КБ «Надра» м.Київ Центр, МФО 380764) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. У судовому засіданні 16.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено 21.05.2013р.

Суддя С.М. Соболєва