Рішення

від 16.01.2009 по справі 12/91-1/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/91-1/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/91-1/196

16.01.09

За позовом            Товариства з о?бмеженою відповідальністю Юридична компанія "ОЛ&РУСТ"

До                              Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної

Про                              стягнення 165604,31 грн.

Суддя  Мельник В.І.

Представни?ки:               

Від позивача                 Шапошніков І.Б. -  предст. (дов. б/н від 15.01.09  р.)

Від відповідача             Мицько Р.М., довіреність № 162/10 від 26.12.2008р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОД  & Руст”до Дочірньої компанії “Газ України “Національної акціонерної компанії “Наф?тогаз України”про стягнення з останнього     165 604, 31 грн. за договором № 570/3/1-10/0-3253 від 15.12.2003р. про надання юридичних послуг відповідачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2008р. позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі, а саме присуджено до стягнення: 165 604,31 грн. –основного боргу,  1 656,04 грн. –держмита, 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2008р. у справі 12/91 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 28.05.2008 року справу прийнято до провадження суддею Мельник В.І., присвоєно № 12/91-1/196 та призначено до розгляду на 13.06.2008 року.

11.06.2008 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга відповідача на ухвалу від 28.05.2008 року.

Ухвалою КАГС від 26.06.2008 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

24.07.2008 року до відділу діловодства надійшов запит КАГС № 02-10/1418 від 23.07.08р. п?ро направлення справи 12/91-1/196 для її подальшого скерування до ВГСУ.

Ухвалою ВГСУ від 10.09.08 року у прийнятті касаційної скарги відповідачу відмовлено, а справу скеровано до Господарського суду міста Києва.

13.10.2008 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов запит ВГСУ № 3.3-04/5230/4382 від 13.10.08р. для скерування справи до ВСУ, у зв'язку з надходженням до ВСУ касаційної скарги на ухвалу КАГС від 23.06.2008 року.

Ухвалою ВСУ від 06.11.2008 року у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали ВГСУ від 10.09.2008 року відмовлено, а справу повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 17.12.2008 року справу призначено до розгляду на 16.01.2009р.

16.01.2009 року в судовому засіданні представник відповідача частково відмовився від позову в частині зобов'язання відповідача підписати акт виконаних робіт по договору, та просить суд стягнути з відповідача вартість виконаних робіт по «Другому етапу»договору № 570/3/1-10/0-3252 від 15.12.2003р.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, та пояснив, що позивачем не належно виконані його договірні зобов'язання по «Другому етапу» робіт. Також представник відповідача , не враховуючи вимоги Постанови ВГСУ стосовно меж розгляду, якою було скасовано рішення суду від 17.01.2008р, просив суд переглянути спір по суті.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2003 року між ТОВ "ОЛ & РУСТ"   та Дочірньою компанією “Газ України”Національної акціонерної компанії “Наф?тогаз України” був укладений Договір № 570/3/1-10/0-325, відповідно до умов якого позивач зобов'язався представляти інтереси ДК “Газ? України”НАК “Нафтогаз України”в господарських судах Украї?ни за позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП № 0000172600/0 від 28.11.03  року.

За умовами уклад?еного між сторонами  Договору?, юридичні послуги надавалися? в декілька етапів. Робота Позивача по “Першому етапу”(п.2.3.1 Договору) виконання умов Договору № 570/3/1-10/0-325 була прийнята відповідачем, що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт від 26 грудня 2003 року до Договору №507/3/1-10/03-3253. Як зазначає позивач,  відповідачем, на виконання умов Д?оговору,  було сплачено 30 000 грн.  –вартості робіт за "Першим етапо?м"  надання послуг.  

Відповідно до “Другого етапу”( п.2.3.2  Договору) позивач здійснював представництво інтересів відповідача в Господарському суді м. Києва під час розгляду  позову відповідача до Спеціалізованої державної податко?вої інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків (справа №28/21).  22.03.2004 року Господарським судом м. Києва було прий?нято рішення по справі № 28/21, яким  повністю задоволені позовні вимоги ДК “Газ України”НАК “Нафтогаз України”, податкове повідомлення-рішення СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП № 0000172600/0 від 28.11.2003 року визнано недійсним.

Як зазначає позивач,  в порушення умов п.2.3.2 Договору  №507/3/1-10/03-3253, ДК “Газ України”НАК “Нафтогаз України”не підписала Акт виконаних робіт, та в подальшому, відповідно, не сплатило винагороду за виконання “Другого етапу” 165 604, 31 грн. Акт виконаних робіт направлявся позивачем, зокрема, 12.12.2006 року (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, 18.05.2004  року між представн?иками позивача та відповідач?а  було підписано акт прийому-передачі  оригіналу  рішення  Господарського суду м. Києва ві?д 22.03.2004  року (фактично підписаного 12.05.2004 року).

Тобто факт прийняття зобов'язання підтверджується наведеним актом про приймання-передачу оригіналу рішення, як то в?ипливає з п.2.3.2 договору.

Враховуючи наведене, позивач просив суд  з?обов'язати відповідача підписати акт в?иконаних робіт по “Другому етапу” до Договору № 570/3/1-10/03-3253 та стягнути з відповідача основний борг у розмірі 165 604, 31 грн.

Проте в судовому засіданні 16.01.2009 року представник позивача частково відмовився від своїх первісних позовних вимог, в частині зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, та просив суд стягнути з відповідача вартість наданих послуг згідно договору.

Постановою ВГСУ від 19.05.2008 року рішення судді Прокопенко від 17.01.2008р. б?уло скасовано, у зв'язку з тим, що суд при прийн?ятті рішення не з'ясував чи ві?дповідають вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача підписати акт виконаних робіт чинним законодавством способам захисту цивільних прав та інтересів.

В судовому засіданні представник відповідача не зважаючи на вимоги наведеної вище Постанови ВГСУ просив суд розглянути спір по суті, посилаючись н?а те, що позивачем виконані договірні зобов'язання не належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України  виникли цивільні права та обов?'язки.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'яз?ання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  Цивіл?ьного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом доведений документально.

Відповідач обгрунтованих доказів на сп?ростування обставин, повідом?лених позивачем, не надав.

Мотивація відповідача, щодо належності виконання умов договору по-перше не є підставою для відмови з оплати за виконане зобо?в'язання, а саме за отримання відповідачем оригіналу рішення, прийнятого судом на користь відповідача, як факту виконання робіт, що передбачено п.2.3.2 спірного договору, по-друге не позбавляє відповідача права вжити заходів передбачених п.5.1 договору, не породжує правових наслідків, щодо звільнення відповідача від виконання зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнен?ня з відповідача суми боргу в розмірі 165 604,31 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та  керуючись ст. ст.11, 526, 610, ЦК України, ст. ст. 173 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК Україн?и, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Дочірньої компанії  “Газ України”Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03035, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, п/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "ОЛ&РУ?СТ" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58, код 32311569, п/р 26009026445981 у Печерському відділенні УСБ в м. Києві, МФО 322012) 165 604,31 грн. основного боргу, 1656,04 грн. державного м?ита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

          Суддя                                                                                                        В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 30.01.2009р.)