Постанова

від 25.06.2009 по справі 12/91-1/196

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/91-1/196

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 червня 2009 р.                                                                                    № 12/91-1/196  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О. (головуючий),

Харченка В.М., Черкащенка М.М.

розглянувши у відкритомуза участю представника позивача:

касаційну скаргусудовому засіданні у м. КиєвіШапошнікова І.Б. та представника відповідача –Жигадло І.Б.Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постановувід 01.04.2009

Київського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 12/91-1/196

господарського судуміста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ОЛ&РУСТ"

доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

простягнення 165604,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ОЛ&РУСТ" звернулося з позовом до дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з відповідача 165604,31 грн. заборгованості за надання юридичних послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2009 у справі № 12/91-1/196 позов задоволено. Стягнено з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь ТзОВ "Юридична компанія "ОЛ&РУСТ" 165604,31 грн. заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 01.04.2009, рішення господарського суду від 16.01.2009 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 47, 22, 33, 43, 84 ГПК України, ст.ст. 11, 526, 627, 628, 629, 1000, 1005 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.12.2003 між сторонами у справі був укладений договір № 570/3/1-10/0-325, згідно умов якого позивач зобов'язався представляти інтереси відповідача в господарських судах України за позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП № 0000172600/0 від 28.11.2003 на суму 1956043,11 грн.

При цьому, умовами договору сторони передбачили виконання робіт проводити в кілька етапів і відповідно поетапну оплату наданих послуг на підставі актів прийняття-передачі виконаних робіт. Зокрема, перший етап включав в себе роботу з вивчення документів по позову та надання юридичного висновку з цього приводу. Надані позивачем послуги по першому етапу були прийняті відповідачем та оплачені в сумі 30000,00 грн.

Другий етап робіт передбачав здійснення позивачем представництва інтересів відповідача в господарському суді міста Києва під час розгляду позову відповідача до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків. При цьому, фактом виконання робіт по другому етапу сторони визначили рішення суду, винесене на користь замовника, тобто відповідача за цією справою.

22.03.2004 господарським судом м. Києва було прийнято рішення, яким повністю задоволені позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000172600/0 від 28.11.2003.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунтовував його тим, що за умовами договору відповідач мав підписати акт виконаних робіт протягом трьох днів з моменту отримання вказаного рішення, та протягом трьох днів з моменту підписання акта виконаних робіт відповідач повинен був сплатити позивачу винагороду в розмірі 10% від суми задоволених судом позовних вимог без врахування оплати, отриманої за перший етап робіт по виконанню договору від 15.12.2003, однак цього не зробив, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 165604,31 грн. винагороди.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку, і, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 610, 612, 626 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача 165604,31 грн. заборгованості за надання юридичних послуг.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що участь в судових засіданнях, подання клопотань, заяв у справі № 28/21 здійснювалось представниками ДК "Газ України" НАК, а не позивача, також було предметом дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не прийнято ним до уваги, оскільки умовами оспорюваного договору не передбачено будь-яке обмеження відносно участі в розгляді справи № 28/21 на ряду із представниками позивача також і представників відповідача. Тобто представництво інтересів відповідача, як замовника, могло здійснюватись позивачем як самостійно так і з залученням відповідних спеціалістів, що і мало місце в даному випадку, оскільки з наявних матеріалів справи випливає, що представництво інтересів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" при розгляді вищезазначеної справи здійснювалось як позивачем, так і працівниками відповідача.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 та рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2009 у справі № 12/91-1/196 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Кочерова Н.О.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Черкащенко М.М.