Рішення

від 21.05.2013 по справі 909/364/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р. Справа № 909/364/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарства "Полонина діл" (с. Кривопілля, Верховинський

район, Івано-Франківська область, 78706)

до відповідача: Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області

(вул. Івана Франка, 20, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-

Франківська область, 78700)

про стягнення заборгованості за договором підряду № 57 від 16.07.2009 року в сумі 379 239, 76 гривень, з яких 321 501, 60 гривень - основний борг, 28 613, 64 гривень - індекс інфляції, 28 803, 02 гривень - 3 % річних та 321, 50 гривень - неустойки.

За участю представників сторін:

Від позивача: Іванович А.М. - представник (паспорт серія СЕ № 228797 виданий 05.03.2003 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 2013/03-01-1 від 01.02.2013 року);

Бітнєв В.В. - представник (паспорт серія СЕ № 184420 виданий 30.10.2002 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 2013/03-01-2 від 01.02.2013 року);

Стефурак І.В. - голова фермерського господарства (паспорт серія СС № 015833 виданий 11.06.1996 року Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області).

Від відповідача: представники не з'явились.

в с т а н о в и в :

Фермерське господарство "Полонина діл" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором підряду № 57 від 16.07.2009 року в сумі 379 239, 76 гривень, з яких 321 501, 60 гривень - основний борг, 28 613, 64 гривень - індекс інфляції, 28 803, 02 гривень - 3 % річних та 321, 50 гривень - неустойки.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по договору підряду № 57 від 16.07.2009 року в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року.

Ухвалою суду від 27.03.2013 року порушено провадження у справі № 909/364/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.04.2013 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013 року та 23.04.2013 року розгляд справи відкладався на 23.04.2013 року та 07.05.2013 року відповідно, у зв'язку із неподанням витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні від 07.05.2013 року оголошувалась перерва до 21.05.2013 року.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях по суті справи і просив суд позов задовольнити.

Відповідач щодо позову заперечив у повному обсязі, у відповідності до відзиву на позовну заяву (Вх. № 5851/13 від 04.04.2013 року). Відзив мотивовано тим, що у відповідності до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. Однак, відповідачем жодних претензій не було отримано.

Також, у своєму відзиві на позовну заяву, відповідач вказує на той факт, що договір підряду № 57 укладено 16.07.2009 року. Пунктом 7.2. договору передбачено, що підрядчик зобов'язується виконати роботу в термін до 25.10.2009 року та відповідно до пункту 11.1. договір діє до моменту його остаточного виконання, але в будь - якому випадку не пізніше, як до 31.10.2009 року. Позовну заяву позивач подав до суду 25.03.2013 року, після спливу трьох років, чим порушив строки позовної давності у три роки.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на той факт, що Акт № 1 про приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за березень 2010 року Верховинською районною державною адміністрацією - не підписано та відсутні підписи і печатки голови відповідної сільської ради і представника технічного нагляду.

09.04.2013 року позивач надіслав на адресу господарського суду Івано-Франківської області заперечення на відзив (Вх. № 6153/13 від 09.04.2013 року). У своїх запереченнях на відзив позивач вказує на той факт, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Крім того, позивач вказує на той факт, що у відповідності до п. 13.1. договору усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в суді. Таким чином, позивач має право на захист прав у судовому порядку і його звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене, незалежно від наявності чи відсутності досудового врегулювання спору.

Позивач у своїх запереченнях на відзив також вказує на той факт, що позивачем жодним чином не порушено строків позовної давності, оскільки у відповідності до п. 7.3. договору строки виконання робіт за даним договором можуть змінюватися у разі невиконання чи неналежного виконання замовником своїх зобов'язань, в тому числі у разі відсутності фінансування чи затримці фінансування. А у відповідності до п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Щодо не підписаних Акту № 1 про приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за березень 2010 року то позивач вказує на той факт, що на адресу замовника надсилались вказані документи. Однак, замовник листом № 119/01-30/16 від 23.03.2010 року визнав факт отримання документів, водночас повідомив що після уточнення наведених даних, буде здійснено оплату по заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання від 21.05.2013 року не з'явився, проте надіслав на адресу господарського суду Івано-Франківської області заяву (Вх. № 8452/13 від 20.05.2013 року), згідно якої просить суд розглядати справу без участі повноважного представника відповідача.

Суд долучив вказану заяву до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Верховинською районною державною адміністрацією (надалі замовник) та Фермерським господарством "Полонина діл" (надалі підрядник) укладено договір підряду № 57 від 16.07.2009 року згідно розділу першого якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору відновлювальні роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, зокрема, відновлення присілкової дороги до присілка Поля у с. Кривопілля, Верховинського району Івано-Франківської області, згідно кошторисної документації на суму 678 000, 00 гривень, в тому числі 12 962, 00 гривень на утримання служб замовника, які замовником проплачуються самостійно, згідно окремо укладеної угоди), а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

У відповідності до розділу ІІ договору, підрядчик зобов'язаний виконати відновлювальні роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, зокрема, відновлення присілкової дороги до присілка Поля у с. Кривопілля, Верховинського району Івано-Франківської області.

Згідно п. 3.1. договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за договором) є: акт виконаних робіт, що складається підрядником після завершення робіт (ф. 2, та ф. 3 - КБ).

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно фактично виконаних робіт (є динамічними), але не більше як 678 000, 00 гривень.

У розділі шостому сторони визначили порядок розрахунків. Так, у відповідності до п. 6.1. договору фінансування робіт здійснюється за рахунок та в межах надходжень субвенції з державного бюджету на ліквідацію наслідків стихії та за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Згідно п. 6.2. розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.

У відповідності до п. 6.3. підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх на підписання замовнику.

Договором передбачені терміни оплати. Так, - після підписання договору - аванс у розмірі від 10 % до 50 % загальної вартості робіт на придбання матеріалів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2008 року № 689;

- подальші платежі за даним договором та остаточний розрахунок будуть здійснюватися по мірі надходження коштів субвенції з державного бюджету чи коштів з резервного фонду державного бюджету, не раніше підписання акту здачі - приймання робіт (пункт 6.5 договору).

Пунктами 7.2. та 7.3. договору визначено, що підрядник зобов'язується виконати роботу в термін до 25.10.2009 року. Строки виконання робіт за даним договором можуть змінюватись із внесенням відповідних змін до договору у разі:

- виникнення обставин непереборної сили (форс - мажор);

- необхідністю внесення змін до локального кошторису;

- дії обставин, що не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню робіт за даним договором (кліматичні та погодні умови, виникнення обставин непереборної сили);

- невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань (невиконання замовником зобов'язань по передачі будівельного майданчика та /або порушення термінів передачі будівельного майданчика, відсутність фінансування, затримка у фінансуванні, поява додаткових робіт і таке інше) про що сторонами складається додаткова угода.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом трьох днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Приймання - передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію (пункт 9.2. договору).

У відповідності до п. 12.3. договору, замовник за даним договором несе відповідальність за своєчасне фінансування виконаних робіт.

За порушення умов договору винна сторона сплачує іншій неустойку в розмірі 0, 1 % від загальної суми виконаних робіт (пункт 12.4. договору).

На виконання умов договору, позивач приступив до виконання відновлювальних робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, а саме відновлення присілкової дороги до присілка "Поля" у селі Кривопілля, Верховинського району Івано-Франківської області. Роботи виконано належним чином та в обсязі фактичного фінансування, однак в силу неналежного фінансування зі сторони замовника, виконання робіт було призупинено. На виконання п. 9.1. договору на адресу замовника надіслано Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (ф. №КБ-3).

Відповідачем вказані документи отримані та 23.03.2010 року замовник надіслав на адресу позивача лист № 119/01-30/16, згідно якого повідомив, що після уточнення даних, наведених в отриманих документах, буде здійснено оплату по заборгованості. Проте, в порушення прийнятих на себе договірних зобов'язань Верховинська районна державна адміністрація борг за фактично виконані роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року не сплатила, у зв'язку із чим утворилась заборгованість перед Фермерським господарством "Полонина діл" за договором підряду № 57 від 16.07.2009 року в сумі 321 501, 60 гривень.

30.11.2012 року позивач повторно звернувся з листом № 20 до відповідача з проханням здійснити оплату за фактично виконані роботи на що отримано відповідь, що для вирішення даного питання слід надати до районної державної адміністрації оригінали документів про виконані роботи. Відповідачу надіслані вказані документи, а саме Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Однак, відповідачем надіслано листа (№ 3292/01-15/24 від 30.01.2013 року), згідно якого повідомлено, що у зв'язку з відсутністю коштів у районному бюджеті, обласному бюджеті та на спеціальних рахунках в області, розрахунок з підрядником буде здійснено, як тільки кошти буде виділено. Проте, оплата, станом на час звернення з позовною заявою до господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права, відповідачем так і не здійснена.

За неналежне виконання грошового зобов'язання в сумі 321 501, 60 гривень, у відповідності до п. 12.4. договору відповідачу нарахована пеня в розмірі 0, 1 % в розмірі 321, 50 гривень.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховані 3 % річних в сумі 28 803, 02 гривень та інфляційні втрати в сумі 28 613, 64 гривень.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Як видно з матеріалів справи між Верховинською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Полонина діл" укладено договір підряду № 57 від 16.07.2009 року, згідно розділу першого якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору відновлювальні роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, зокрема, відновлення присілкової дороги до присілка Поля у с. Кривопілля, Верховинського району Івано-Франківської області, згідно кошторисної документації на суму 678 000, 00 гривень, в тому числі 12 962, 00 гривень на утримання служб замовника, які замовником проплачуються самостійно, згідно окремо укладеної угоди), а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно п. 3.1. договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за договором) є: акт виконаних робіт, що складається підрядником після завершення робіт (ф. 2, та ф. 3 - КБ). У відповідності до п. 6.3. підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх на підписання замовнику. Пунктом 9.1. договору передбачено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом трьох днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на виконання умов договору, позивач здійснював відновлювальні роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, а саме відновлення присілкової дороги до присілка "Поля" у селі Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області.

Однак, як видно зі справи, роботи здійснено не в повному обсязі в силу неналежного фінансування зі сторони замовника. Виконання робіт було призупинено та у відповідності до п. 9.1. договору, на адресу замовника надіслано Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (ф. № КБ-3) для повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання та підписання вказаних документів. По факту фактично виконаних робіт заборгованість відповідача становить 321 501, 60 гривень.

Факт отримання вказаних документів відповідачем підтверджується листом Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (Вих. № 119/01-30/16 від 23.03.2010 року), згідно якого було запропоновано позивачу забезпечити явку повноважного представника з метою проведення уточнення по актах виконаних робіт з додатковим виїздом на місце, у зв'язку із необхідністю подальшої реєстрації у встановленому законом порядку та проведенням оплати по заборгованості. Копія вказаного листа міститься у матеріалах справи.

30.11.2012 року позивач повторно звернувся з листом № 20 до відповідача з проханням здійснити оплату за фактично виконані роботи на що отримано відповідь, що для вирішення питання щодо взаємного підписання документів за виконання відновлювальних робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, слід надати до районної державної адміністрації оригінали документів про виконані роботи (Лист Вих. № 3292/01-15/24 від 25.12.2012 року).

Відповідачу надіслані вказані документи, а саме Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Однак, відповідачем надіслано листа (Вих. № 3292/01-15/24 від 30.01.2013 року), згідно якого повідомляє, що у зв'язку з відсутністю коштів у районному бюджеті, обласному бюджеті та на спеціальних рахунках в області, розрахунок з підрядником буде здійснено, як тільки кошти буде виділено.

Як видно з долучених до матеріалів справи Акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та зрозуміло з пояснень позивача та його представників, вказані документи не повертались відповідачем, у зв'язку із чим документи, що долучені до позовної заяви позивачем не підписані замовником.

Однак, 07.05.2013 року позивач звернувся з листом до п. Кермощука Петра, який на час укладення договору підряду № 57 від 16.07.2009 року перебував на посаді голови Верховинської районної державної адміністрації з проханням надати інформацію щодо підписання Акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та чи приймалися фактично виконані роботи.

В судовому засіданні суд дослідив лист - відповідь від 17.05.2013 року за підписом Кермощука П., який на час укладення договору підряду № 57 від 16.07.2010 року перебував на посаді голови Верховинської районної державної адміністрації. Так, згідно вказаного листа Кермощук Петро Дмитрович повідомив, що перебуваючи на посаді голови Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, особисто підписував надані Фермерським господарством "Полонина діл" Акти виконаних робіт по виконанню відновлювальних робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року на відновлення присілкової дороги до присілка Поля у селі Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області та повідомив, що виконані роботи фактично приймалися та перевірялися технічним наглядом в особі Лазорика С.В. Проте п. Кермощук сам факт повернення підписаного примірника Акту виконаних робіт на адресу Фермерського господарства "Полонина діл" підтвердити не може, оскільки подальший рух документів після підписання йому не відомий.

У відповідності до п. 6. Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду" вказано наступне. Так, за приписами частини першої ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Крім того, посилання відповідача у листі на відсутність бюджетних коштів, є безпідставним, оскільки згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього ж кодексу і статтею 193 Господарського кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Цивільним кодексом та іншими законами та договорами.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року № 15/5027/715/2011 та у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги доводи представників сторін, а також Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 датованих березнем 2010 року та надісланих на адресу замовника також у березні 2010 року, то обов'язок по оплаті за виконані роботи в сумі 321 501, 60 гривень виник ще в квітні 2010 року. На час розгляду справи судом, заборгованість не є погашеною. Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача в сумі 321 501, 60 гривень є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає до задоволення.

Що стосується відзиву відповідача, де він вказує, що позовну заяву позивач подав до суду 25.03.2013 року, після спливу трьох років, чим порушив строки позовної давності у три роки, то суд вказує наступне. У відповідності до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку. Такими діями можуть бути будь - які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися:

- повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу;

- прохання про відстрочку виконання.

Таким чином, листування сторін, яке долучено до матеріалів справи, а саме лист відповідача (Вих. № 23.03.2010 № 119/01-30/16), лист відповідача (Вих. № 3292/01-15/24 від 25.12.2012 року) та лист відповідача (Вих. № 3292/01-15/24 від 30.01.2013 року), суд розцінює як докази, що свідчить про те, що відповідач визнавав існування заборгованості за фактично виконані роботи, а також ту обставину, що по відношенню до нього можуть бути застосовані штрафні санкції за договором підряду, невиконання якого стало підставою позовних вимог.

Щодо нарахування пені за неналежне виконання грошового зобов'язання то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Згідно п. 12.4. договору за порушення умов договору винна сторона сплачує іншій неустойку в розмірі 0, 1 % від загальної суми виконаних робіт.

Позивачем нараховано відповідачу 321, 50 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивачем вірно здійснено розрахунок штрафних санкцій.

Так, 321 501, 60 х 0, 1 % = 321, 50 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення суми в розмірі 321, 50 гривень нарахованої неустойки за неналежне виконання грошового зобов'язання по договору підряду № 57 від 16.07.2009 року, згідно розділу першого якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору відновлювальні роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, зокрема, відновлення присілкової дороги до присілка Поля у с. Кривопілля, Верховинського району Івано-Франківської області.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат і 3 % річних та встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунки. Причиною неправильного розрахунку, являється невірно обчислена сума за вказаний період на вказану суму.

Так, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що позивач нараховує 3 % річних на суму 321 501, 60 гривень за період з 01.04.2010 року по 25.03.2013 року, тобто з моменту визнання відповідачем заборгованості за договором підряду та до часу звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Суд бере до уваги розрахунок 3 % річних, який міститься у матеріалах справи, де вказаний вище зазначений період нарахування 3 % річних.

Розрахунок 3 % річних здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 21.05.2013 року.

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3 % 01.04.2010 25.03.2013 1090 321 501, 60 грн. 28 776, 60 грн.

Таким чином, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 28 776, 60 гривень нарахованих на суму заборгованості, що виникла по договору № 57 від 16.07.2009 року.

Розрахунок індексу інфляції здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 21.05.2013 року.

Інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Сума заборгованості за не виконанння зобов'язання.Індекс інфляції за грудень 2012 року - лютий 2013 рокуСума боргу з урахуванням індексу інфляціїСума інфляції 321 501, 60 грн. 108, 87 350 023, 67 грн. 28 522, 07 грн.

-----------------------------------------------

Рік | Місяць | Індекс

----------------------------------------------

2010 4. Квітень 99, 7

5. Травень 99, 4

6. Червень 99, 6

7. Липень 99, 8

8. Серпень 101, 2

9. Вересень 102, 9

10. Жовтень 100, 5

11. Листопад 100, 3

12. Грудень 100, 8

2011 1. Січень 101, 0

2. Лютий 100, 9

3. Березень 101, 4

4. Квітень 101, 3

5. Травень 100, 8

6. Червень 100, 4

7. Липень 98, 7

8. Серпень 99, 6

9. Вересень 100, 1

10. Жовтень 100, 0

11. Листопад 100, 1

12. Грудень 100, 2

2012 1. Січень 100, 2

2. Лютий 100, 2

3. Березень 100, 3

4. Квітень 100, 0

5. Травень 99, 7

6. Червень 99, 7

7. Липень 99, 8

8. Серпень 99, 7

9. Вересень 100, 1

10. Жовтень 100, 0

11. Листопад 99, 9

12. Грудень 100, 2

2013 1. Січень 100, 2

2. Лютий 99, 9

3. Березень 100, 0

----------------------------------------------

Індекс інфляції за даний період: 108, 8715181

----------------------------------------------

Таким чином, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 28 522, 07 гривень.

В задоволенні 3 % річних сумі 26, 43 гривень та 91, 57 гривень - інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 11, 96, 264, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 549, 625, 629, 837, 854, 846, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст. 4-7, 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Фермерського господарства "Полонина діл" до відповідача Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором підряду № 57 від 16.07.2009 року в сумі 379 239, 76 гривень, з яких 321 501, 60 гривень - основний борг, 28 613, 64 гривень - індекс інфляції, 28 803, 02 гривень - 3 % річних, 321, 50 гривень - неустойки - задовольнити частково.

Стягнути з Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. Івана Франка, 20, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700, ідентифікаційний код: 20568352) на користь Фермерського господарства "Полонина діл" (с. Кривопілля, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78706, ідентифікаційний код: 35293583) - 379 121, 76 гривень (триста сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять одну гривню сімдесят шість копійок) заборгованості, з яких 321 501, 60 гривень - заборгованість за фактично виконані роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23 - 27 липня 2008 року, 28 776, 59 гривень - 3 % річних, 28 522, 07 гривень - втрати від інфляції та 321, 50 гривень - пеня, а також 7 581, 75 гривень (сім тисяч п'ятсот вісімдесят одну гривню сімдесят п'ять копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині нарахованих інфляційних втрат в сумі 91, 57 гривень та 3 % річних в сумі 26, 43 гривень відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"