Рішення

від 02.12.2008 по справі 37/577

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/577

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/577

02.12.08

За позовомДоПроВідкритого акціонерного товариства «Західенерго»Державного підприємства «Вугілля України»стягнення 6 806 998,91грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача     Лебединський В.М. - представник за довіреністю № 08-18 від 02.01.2008 року;

від відповідача  Барановська С.В.- представник за довіреністю № 11-01/5-Д від 11.01.2008 року;

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.11.2008 року оголошувалась перерва.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»до Державного підприємства «Вугілля «України»про стягнення 6 806 998,91 грн. неустойки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2007 р. порушено провадження у справі № 37/577, розгляд справи було призначено на 04.12.2007 року о 15-00.

Представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 8 199 735,10 грн. (з яких штраф становить 4 283 443,71 грн., та пеня 3 916 291,39 грн.).

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неоднарозово відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва суд зобов'язував позивача та відповідача провести взаємозвірку поставленого відповідачем, та отриманого позивачем вугілля в вересні 2007 року відповідно до договору № 9-02/1-11 від 01.02.2007 року поставленого відповідачем та отриманого позивачем вугілля в вересні 2007 року відповідно до договору № 9-02/1-11 від 01.02.2007 року, а також провести взаємозвірку розрахунків станом за вересень 2007 року за договором № 9-02/ 1-П.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не дійшли згоди щодо обсягів поставленого вугілля в вересні 2007 року, а також розміру оплати позивачем поставленого вугілля відповідно до договору № 9-02/1-11 від 01.02.2007 року.

Враховуючи те, що для з'ясування питання щодо обсягів поставленого вугілля, а також визначення розміру проведеної попередньої оплати за договором № 9-02/1-П від 01.02.2007 року, необхідні спеціальні знання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2008 року по даній справі було призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку з призначенням судової експертизи, провадження у справі було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експертів у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

23.09.2008 року експертом Карпенко В.М. був складений висновок                № 3289/3290, а матеріали справи надіслано на адресу Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2008 року провадження у справі № 37/577 було поновлено на підставі частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, а розгляд справи призначено на 18.11.2008 року о 11-20.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2008 року надав суду письмове пояснення, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, обов'язок відвантажити вугілля у відповідача перед позивачем виникає після отримання попередньої оплати, тому право вимагати поставку всього місячного обсягу товару ВАТ «Західенерго»мало б місце у разі перерахування ним коштів на повний обсяг вугілля (90%), що зазначений у додатках на вересень 2007 р. відповідно.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України  в судовому засіданні 18.11.2008 року оголошено перерву до 02.12.2008 року на 10-40.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2008 року надав суду письмове пояснення, враховуючи висновок судового експерта, в якому зазначив, що з висновком експерта щодо поставленого та недопоставленого Державним підприємством «Вугілля України»у вересні 2007 року Відкритому акціонерному товариству «Західенерго»вугілля, погоджується. Крім того, позивач відзначив, що договором постачання не встановлено умови, що обов'язок відвантажити вугілля у ДП «Вугілля України»виникає після отримання попередньої оплати. Позивач вважає твердження відповідача, що позовні вимоги ВАТ «Західенерго»не підлягають задоволенню через не проведення ВАТ «Західенерго»90 % передоплати вартості поставленого вугілля, безпідставним. Мотивуючи це тим, що у договорі не передбачено умову в якій зазначено, що обов'язок відвантажити вугілля у ДП «Вугілля України»виникає після отримання 90% попередньої оплати. Крім того, позивач, стверджує, що ним протягом вересня 2007 року було здійснено оплату вугільної продукції на умовах попередньої оплати, підтвердженням чого є заборгованість ДП «Вугілля України»перед ВАТ «Західенерго»по договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 р., яка складала станом на 01.09.2007 р. -  13 241 151,79 грн. (абз. 6 ст. 6 висновку експертизи), а станом на 01.10.2007 р. -  6 866 660,94 грн. (абз. 10 ст. 6 висновку експертизи). Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позов задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.12.2008 року зазначив, що проти позову заперечує.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2008 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго»(покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(постачальник) був укладений договір поставки № 9-02/1-П (далі - договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Крім того, сторони підписали додаток № 1-09/07-Л, додаток № 2-09/07-Б   та додаток № 3-09/07-Д від 03.09.2007 року до договору, а також додаток № 09/07-Б-2 від 25.09.2007 року, та встановили, що у вересні 2007 року відповідач поставляє покупцеві вугілля масою 617,6 тис. т.

Пунктом 4.1 договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.2007 року сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості. Приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та № П-7 від 25.04.1966р., з подальшими змінами і доповненнями, ДСТУ 1137-64 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи»та/або іншими нормативними актами України, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору, та недопоставив в вересні 2007 року 141957,53 тон вугілля вартістю 47612555,56 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу в розмірі 6 380 082,43 грн., які нараховані ним у відповідності до статті 231 Господарського кодексу України та статті 232 Господарського кодексу України за період прострочення з 30.09.2007 по 03.12.2007 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Умовами Договору постачання зокрема передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі (п.1.1 договору), покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п. 1.2 договору), Ообсяг поставки вугілля складає 2205000 тонн, орієнтовно на суму 631071000 грн. (з ПДВ) (п.1.3 договору).

Вугілля вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем  тільки  після  одержання  Покупцем  оригіналів  посвідчень  про якість, рахунків-фактур, податкових накладних та підписання сторонами Акту приймання-передачі вугільної продукції (п. 2.8 договору). Перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт, базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в Додатках до Договору (п. 3.2 договору).

Додатком від 31.08.2007р. №09/07-Б до договору узгоджено постачання у вересні 2007р. на Бурштинську ТЕС вугілля в кількості 413,2 тис. тонн. Додатком від 03.09.2007р. № 1-09/07-Б до договору сторонами змінено  марку та постачальників вугілля, раніше встановлених Додатком від 31.08.2007р. № 09/07-Б, та узгоджено постачання вугілля на Бурштинську ТЕС в обсязі 404,5 тис, тонн.

Додатком від 25.09.2007р. № 09/07-Б-2 до договору узгоджено постачання вугілля на Бурштинську ТЕС у вересні 2007р. в кількості 5,0 тис, тонн.

Додатком від 31.08.2007р. № 09/07-Л до Договору  узгоджено постачання вугілля на Ладижинську ТЕС у вересні 2007р. в кількості 165,4 тис, тонн.

Додатком від 31.08.2007р. № 09/07-Д до договору постачання узгоджено постачання на Добротвірську ТЕС у вересні 2007р. вугілля в кількості 34,0 тис. тонн. Додатком від 03.09.2007р. №3-09/07-Д до договору постачання змінюються марки та постачальники вугілля, раніше встановлені додатком від 31.08.2007р. № 09/07-Д, кількість узгоджується в обсязі 42,7 тис. тонн.

Таким чином, договором та додатками до нього було встановлено постачання ДП «Вугілля України»вугілля для теплових електростанцій ВАТ «Західенерго» у вересні 2007р. у кількості 617,6 тис. тонн, у тому числі:

на Бурштинську ТЕС   - 409,5 тис. тонн;

на Ладижинську ТЕС   - 165,4 тис. тонн;

на Добротвірську ТЕС -   42,7 тис. тонн.

Водночас, договором та додатками до нього узгоджено базову ціну вугілля в розмірі 335,40 грн. за 1 тонну (без ПДВ) та встановлено порядок визначення ціни в залежності від якості продукції.

Судом встановлено, що загальна базова ціна вугілля, що повинно бути поставлено у вересні 2007 р., становить 207143040,00 грн. (617600т. Х 335,40 грн.), окрім того ПДВ - 41428608,00 грн., всього - 248571648,00 грн.

Відповідно до Актів приймання-передачі вугільної продукції, на теплові електростанції ВАТ «Західенерго»у вересні 2007 року ДП «Вугілля України11 поставлено вугілля у кількості 475642,47 тонн, в тому числі:

на Бурштинську ТЕС   - 292610,40 тонн;

на Ладижинську ТЕС   - 140375,91тонн;

на Добротвірську ТЕС -   42656,16 тонн.

Зазначена кількість поставленого вугілля підтверджується даними бухгалтерського обліку ДП «Вугілля України»(реєстр видаткових накладних) та Актом звірки кількості поставленої вугільної продукції у вересні 2007р. від 06.12.2007р. Кількість вугілля, недопоставленого у вересні 2007р., визначається у розмірі 141957,53 тонн (617600,00 - 475642,47).

Згідно з Актами приймання-передачі вугільної продукції, вартість поставленого вугілля на теплові електростанції ВАТ «Західенерго»у вересні 2007 року (вартість вугільної продукції враховує знижки/надбавки до ціни та витрати на перевезення) складає 176048353,48 грн. (без ПДВ), в тому числі:

на Бурштинську ТЕС   - 108822354,97 грн.;

на Ладижинську ТЕС   - 52148021,82 грн.;

на Добротвірську ТЕС - 15077976,69 грн.

Зазначена вартість поставленого вугілля підтверджується даними бухгалтерського обліку ДП «Вугілля України»(реєстр видаткових накладних, картка рахунку № 364, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 364).

Вартість вугілля, недопоставленого у вересні 2007р., за базовою ціною складає 47612555,56 грн. (без ПДВ) (141957,53 * 335,40).

Відповідно до п. 5.4 договору сторони погодили, що покупець оплачує постачальнику 90 % вартості постачаємого вугілля рівномірними частинами протягом місяця постачання, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах попередньої оплати, 10 % вартості вугілля оплачується протягом трьох банківських днів, з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних в п. 2.8 договору.

Судом встановлено, що у вересні 2007 року відповідач був зобов'язаний поставити покупцеві вугілля вартістю 248571648,00 грн., в свою чергу позивач був зобов'язаний здійснити на користь відповідача попередню оплату в розмірі 223 714 483,20 грн. рівномірними частинами, тобто кожен день позивач був зобов'язаний перераховувати на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі не менше ніж 7 457 149,44 грн. (223 714 483,20 грн. /30).

У відповідності до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

За загальним правилом при зустрічному зобов'язанні сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно.

Практичне значення одночасного виконання обов'язків при зустрічному виконанні полягає в тому, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконати його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Зокрема, згідно частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Суд відзначає, що в договорі сторони передбачили зустрічне виконання своїх обов'язків, зокрема, постачальник зобов'язувався здійснювати поставку товару протягом місця, в свою чергу покупець зобов'язувався здійснювати попередню оплату 90 % вартості постачаємого вугілля рівномірними частинами протягом місяця постачання.

З наданих сторонами доказів та висновку експерта вбачається, що прослідкувати розміри сплачених позивачем передоплат за отримане вугілля не можливо.

Судом встановлено, що в вересні 2007 року позивач був зобов'язаний здійснити на користь відповідача попередню оплату в розмірі 223 714 483,20 грн. шляхом перерахування на рахунок відповідача коштів в розмірі не менше ніж 7 457 149,44 грн.

Станом на 01.09.2007 року у позивача існувала переплата за договором в розмір  13 241 151,76 грн. З наданих сторонами доказів та висновку експерта вбачається, що в вересні  2007 року позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати 204 883 533,34 грн.,  з урахуванням сальдо на 01.09.2007 року позивач перерахував відповідачу попередню оплати в розмірі              218 124 685,13 грн., тобто позивач порушив умови договору та взагалі не здійснив перерахування на рахунок відповідача 90 % вартості попередньої оплати.

З урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що позивачем було порушено умови договору, попередню оплату здійснено нерівномірними частинами. Попередня оплата була проведена в меншому розмірі, ніж це передбачено договором.

Таким чином, неналежне виконання покупцем свого обов'язку щодо перерахування попередньої оплати в розмірі 90 % вартості постачаємого вугілля рівномірними частинами протягом місяця постачання, надало право відповідачу в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 30.09.2008 року № 37/574).

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ст.ст. 220, 221 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Судом встановлено, що покупець (кредитор) прострочив виконання зобов'язання, в свою чергу відповідач в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України та статті 220 Господарського кодексу України не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Судом встановлено, що в діяннях відповідача відсутній склад правопорушення у сфері господарювання, а ДП «Вугілля України»не може бути притягнено до господарсько-правової відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не додано їх до матеріалів справи. Крім того, позивачем не доведено наявність всіх елементів правопорушення у сфері господарювання, що в свою чергу звільняє відповідача від відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій позивачу, а тому позовні вимоги ВАТ «Західенерго»є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, послуг експертів та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          В позові відмовити повністю.

  Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                      І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.03.2009 року