Ухвала

від 23.05.2013 по справі 5013/1140/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 травня 2013 року Справа № 5013/1140/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П., суддів:Гольцової Л.А., Барицької Т.Л. розглянувши касаційну скаргу Фермерського (селянського) господарства "Карпати" на рішеннягосподарського суду Кіровоградської області від 24.10.2012 та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі№ 5013/1140/12 господарського суду Кіровоградської області за позовомФізичної особи - підприємця Гажви О.І. доФермерського (селянського) господарства "Карпати" про стягнення 75 439, 03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

З касаційної скарги Фермерського (селянського) господарства "Карпати" (розділ "додаток") вбачається, що до скарги додаються "квитанції про направлення копій касації".

Належними доказами надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі визнаються оригінали квитанцій чи фінансових чеків установ зв'язку, а не їх ксерокопії.

Проте, в матеріалах касаційної скарги присутні лише копії (ксерокопії) квитанцій про направлення копії скарги, про що свідчить акт, складений працівниками відділу документообігу і контролю (канцелярія) Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 №35/13. В якому зазначається зокрема, що під час розкриття конверта, надісланого відповідачем не виявилося квитанції про направлення копій касації.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, тому ксерокопія квитанції не може визнаватися доказом відправлення касаційної скарги сторонам по справі.

Неповідомлення сторін у справі про подання касаційної скарги порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відсутність доказів повідомлення сторони у справі про подання касаційної скарги є підставою для її повернення.

Також, відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір", визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 4 Закон України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.8 частини першої ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 1 січня - 1147,00 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Заявником у касаційному порядку оскаржується постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі № 5013/1140/12, прийнята після перегляду рішення господарського суду першої інстанції, яким розглянуто позовну заяву, що носить майновий характер.

Разом з тим, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Пунктом 5 частини першої статті 111 3 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд повертає касаційну скаргу без розгляду, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Вперше заявником касаційна скарга на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.10.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 була подана в межах встановленого процесуального строку, однак з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, а тому ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2013 повернена скаржнику на підставі пунктів 3, 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Повторно Фермерське (селянське) господарство "Карпати" з касаційною скаргою звернулось 06.04.2013, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Однак, у матеріалах касаційної скарги відсутнє клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку , що є підставою для повернення поданої позивачем касаційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського (селянського) господарства "Карпати" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.10.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі №5013/1140/12 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Л.А. Гольцова

Т.Л. Барицька