ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" травня 2013 р. м. Київ К/800/1538/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
при секретарі - Струсевич Д.С.,
за участю представників:
позивача - Капустін В.В.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012
у справі № 2а-6068/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез"
до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №000140070 від 28.04.2011; №0000440221 від 18.05.2012; №0000450221 від 18.05.2012 та №000043022 від 18.05.2012.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Веткомторг" за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, в доповнення до акта документальної планової виїзної перевірки №2720/23-104/31061220 від 23.12.2011, складено акт №723/22-104/31061220 від 07.05.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем:
- п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 283689 грн., в т.ч.: за 4 квартал 2010 року у сумі 46030 грн.; за 1 квартал 2011 року у сумі 237659 грн.;
- п.п.7.4.5, п.п.7.4.4, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.3. пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями, підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ряд.24 декларації з ПДВ поданій за вересень 2011 року (від 20.10.2011р. №9009225853) у сумі 1529022,00 грн. та занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2075845,00 грн., в т.ч.: за листопад 2010 року у сумі 146714 грн..; за грудень 2010 року у сумі 128633 грн.; за січень 2011 року у сумі 341842 грн.; за лютий 2011 року у сумі 156870 грн.; за березень 2011 року у сумі 334687 грн.; за квітень 2011 року у сумі 233678 грн.; за травень 2011 року у сумі 138474 грн.; за червень 2011 року у сумі 125721 грн.; за липень 2011 року у сумі 90439 грн.; за серпень 2011 року у сумі 198988 грн.; за вересень 2011 року у сумі 179799 грн.
На підставі висновків акта перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення:
- №0000430221 від 18.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 295197,50 грн., з яких за основним платежем - 283689 грн., штрафні санкції - 11508,50 грн.;
- №0000440221 від 18.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 2262026,75 грн., з яких за основним платежем - 2075875 грн., штрафні санкції - 186151,75 грн.;
- №0000450221 від 18.05.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1529022 грн. по декларації №9009225853 від 20.10.2011, за звітний період 9 місяців 2011 року.
Також, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова (правноступником якої є Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності повноти обчислення ПДВ по декларації за період грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №327/07-010/31061220 від 30.03.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем: пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року; п.1.2, п.1.11 ст.1, ст.4 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-III "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; ст.9 Закону України від 25.06.1991 року за №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" зі змінами та доповненнями; п.1.6 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року за №168/97-ВР "Про податок на додану вартість"; ст.215 ЦК України від 16.01.2003 року №435-IV; частини 1 статті 216 ЦК від 16.01.2003 року №435-IV; ст.228 ЦК України від 16.01.2003 року №435-IV.
В акті перевірки №327/07-010/31061220 від 30.03.2011 встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму ПДВ 2067630 грн., та завищення суми податкових зобов'язань на суму ПДВ 2547 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 1936420 грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за результатами перевірки має позитивне значення та складає 128 663 грн., внаслідок чого ТОВ "Ветсинтез" завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) декларації з ПДВ за грудень 2010 року на суму 128663 грн.
Також, податковим органом було визнано нікчемними правочини між ТОВ "Ветсинтез" та покупцями товарів ПП "Біофарм" на суму ПДВ 1875 грн., ВАТ "Отрадівська птицефабрика" на суму ПДВ 672,03 грн.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000140070 від 28.04.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1936420 грн. по декларації №9006443853 від 20.01.2011, звітний період, за який подано декларацію - грудень 2010 року.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.
Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I кварталі 2011 року) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.
Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Ветсинтез" (як покупцем) з ТОВ "Веткомторг" (як постачальником) було укладено договір про постачання субстанцій №40 від 14.09.2010, за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар, а покупець прийняти та сплатити його на умовах, визначених даним договором.
Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Веткомторг" підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, а саме це: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та подорожні листи.
Згідно умов договору, позивачем на користь ТОВ "Веткомторг" здійснено часткову сплату за поставлені товари, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на суму 5426486,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 136 -178).
В рахунок оплати за отримані товари позивачем було видано на користь ТОВ "Веткомторг" прості векселі, згідно актів передачі простих векселів кредитору №б/н від 28.02.2011 на загальну суму 8650000,00 грн. та № б/н від 04.03.2011 на загальну суму 13593999,57 грн.
В подальшому позивачем здійснено сплату за виданими векселями, що підтверджується платіжними дорученнями, посвідченими банківською установою. ( т. 6 а.с. 31-75).
Використання отриманих позивачем ветеринарних препаратів (субстанцій) у власній господарській діяльності для виробництва ветеринарних препаратів, що не ставиться під сумнів податковим органом в акті перевірки, підтверджується наданими позивачем первинними документами та документами бухгалтерського обліку.
Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ "Веткомторг", судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з його контрагентом, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.
Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2011 по справі №5023/1872/11 встановлено, що договір поставки товару №40 від 14.09.2010, укладений між позивачем та ТОВ "Веткомторг" є дійсним, направленим на реальне настання правових наслідків та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства України. Також, рішеннями Господарського суду Харківської області від 11.04.2011 по справі №5023/2053/11 та від 24.03.2011 по справі №5023/1877/11 встановлено, що договори поставки товару, укладені ТОВ "Веткомторг" з ТОВ "Турбо-Альянс" та ТОВ "Елаком Інвест", є дійсним, направленим на реальне настання правових наслідків та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Слід зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту кошти, спрямовані на оплату поставки товару від ТОВ "Веткомторг", що спростовує висновки податкового органу, викладені в актах перевірки №327/07-010/31061220 від 30.03.2011 та №723/22-104/31061220 від 07.05.2012.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2013 |
Оприлюднено | 27.05.2013 |
Номер документу | 31394649 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Моторний О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні