Ухвала

від 21.05.2013 по справі 805/2720/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року справа №805/2720/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., представників позивача Шепелєвої Н.Ю., за довіреністю від 20.05.2013 року, Шутова Р.М., за довіреністю від 20.05.2013 року, представників відповідача Бондар Ю.М., за довіреністю від 12.12.2012 року, Ємельянова В.А., за довіреністю від 06.12.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 р. у справі № 805/2720/13-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000961504 від 10.12.12р., № 0000021530 від 22.02.13р,-

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000961504 від 10.12.2012 року, № 0000021530 від 22.02.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0000961504 від 10.12.2012 року та № 0000021530 від 22.02.2013 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам, щодо реальності господарських операцій, не враховані обставини, що мають значення для справи.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, надали письмові заперечення, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» (далі - ПАТ «ДЗГА») зареєстровано в якості юридичної особи, діє на підставі статуту, зареєстровано платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби. (том 1 а.с. 148-176).

На підставі п.200.10 ст.200 розділу V та в порядку п.79.1 ст. 79 розділу ІІ Податкового кодексу України, податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «ДЗГА», щодо правомірності визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 31.08.2010р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт про про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 3943/15-4/00159491 від 26.11.2012 року (том 1 а.с. 19-20).

Згідно висновків акту перевірки № 3943/1504/159491 від 26.11.2012 року з боку ПАТ «ДЗГА» було встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, по декларації за серпень 2010 року на суму 610482 гривень, завищення від'ємного значення різниці податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за перевіряємий період на суму 7027345, а саме: за квітень 2010 року на суму 3356329 гривень, за червень 2010 року на суму 208333гривень, за липень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 3462683 гривень, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 , п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

На підставі акта перевірки № 3943/15-4/00159491 від 26.11.2012 року, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000961504 від 10.12.2012 року та № 0000971504 від 10.12.2012 року.

Податковим повідомленням-рішенням податкового органу № 0000961504 від 10.12.2012 року на підставі акту перевірки № 3943/1504/159491 від 26.11.2012 року, п. 54.3 ст. 54 та п. 58 .1 ст. 58 Податкового кодексу України (Далі за текстом, - ПКУ) за порушення п. 198.6 ст. 198 ПКУ, ПАТ «ДЗГА» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6416863 гривень по декларації № 9003984953 від 20.09.2010 року за звітний період 08 міс. 2010 року (том 1 а.с.17).

Податкове повідомлення-рішення № 0000971504 від 10.12.2012 року, за наслідками адміністративного оскарження скасовано, а рішення № 0000961504 від 10.12.2012 року залишено без змін.

Податковим органом на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 14.02.2013 року № 178 та згідно п.п. 20.1.4 п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст.20, п. 61.1 ст. 61, п. 74.1 ст. 74, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «ДЗГА», щодо правомірності визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 31.08.2010р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт про про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 472/15-4/001159491 від 15.02.2013 року

Згідно висновків акту перевірки № 472/15-4/00159491 від 15.02.2013 року, відповідачем з боку ПАТ «ДЗГА» встановлені порушення:

Підпункту 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення податкового кредиту за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року на 6819012 гривень ПДВ по придбанню товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Облреахім» (код ЄДРПОУ 34876538), ТОВ «Пелен» (код ЄДРПОУ 36811527) по нікчемним угодам, а саме: за квітень 2010 року на суму 714025,00 гривень, за травень 2010 року на суму 2642304 гривень, за липень 2010 року на суму 3462683 гривень, чим занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2010 року на суму 402149 гривень, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 6416863 гривень.

Встановлено, що згідно ст. 207 ГКУ, ст. 203, 215, 216, 228 ЦКУ, ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України, ст. 3,4,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.2 Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 2.4. Наказу про затвердження Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, договори, що укладено ТОВ «Облреахім» (код ЄДРПОУ 34876538), ТОВ «Пелен» (код ЄДРПОУ 36811527) з платником податків ПАТ «ДЗГА» за квітень-серпень2010 року мають ознаки нікчемності.

На підставі акта перевірки № 472/15-4/001159491 від 15.02.2013 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021530 від 22.02.2013 року.

Податковим повідомленням-рішенням податкового органу № 0000021530 від 22.02.2013 року на підставі акту перевірки № 472/15-4/00159491 від 15.02.2013 року, рішення ДПС у Донецькій області про результати розгляду скарги від 15.02.2013 року № 1527/10/10-212-5, п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.п. 20.1.4 п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 61.1 ст. 61, п. 74.1 ст. 74, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 ПКУ, за порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПАТ «ДЗГА» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 502686 гривень, з якої основний платіж 402149 гривень, штраф 100537 гривень (том 1 а.с.16).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом перевірок було правомірність визначення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за господарськими операціями с контрагентами за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року.

Відповідно до матеріалів справи в період здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами, повинні застосовуватись норми Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який втратив чинність з 01.01.2011 року)

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (який був чинний на момент спірних правовідносин) (далі Закон 168/97-ВР) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 р. за №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3 Закону України про ПВД було встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Предметом перевірок податкового органу були господарські операції позивача з контрагентами за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року.

Відповідно до матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Облреахім» укладено договір постачання №07-ОС від 07.10.09р.

Відповідно до п. 1.1 договору, ТОВ «Облреахім» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПАТ «ДЗГА» (Покупцю) обговорену в даному договорі продукцію, згідно до доданих до цього договору Специфікації, що становить невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до умов договору, постачання продукції здійснювалося залізничним транспортом зі станції Мальта ССЗ до ст.Донецьк, Донецької залізниці (DDP ст.Донецьк за правилами Інкотермс в редакції 2000 року). Договір з перевізником та експедитором по перевезенню продукції Постачальник повинен укласти за свій рахунок - транспортні витрати за рахунок Постачальника. Право власності на продукцію, обговорену в даному договорі, переходить до Покупця з моменту передання продукції Покупцю, про що робиться відповідна відмітка на товаросупроводжувальних документах. Форма, порядок та строки проведення Покупцем оплати продукції за даним договором встановлювались сторонами при підписанні Специфікації на постачання визначеної партії продукції. Термін дії договору з дня його складання до 31.12.10р.

Вартість товару у договорі визначена у гривнях і зафіксована у Специфікаціях №1 від 07.10.09р., №2 від 19.11.09р., №3 від 11.01.09р., №4 від 11.02.10р. №5 від 15.04.10р..

Предметом перевірки податкового органу були господарські операції за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року, а саме господарські операції по постачанню товару згідно до специфікації №4 від 11.02.10р. та №5 від 15.04.10р.

Згідно з умовами специфікації №4 від 11.02.10р. до договору поставки №07-ОС від 07.10.2009р., предметом постачання є продукт ОКЧ-3, продукт ПБ-5, продукт ПБ-5 (скорочений) на загальну суму 10 804 147,20грн., у тому числі ПДВ у сумі - 1 800 691,20грн.

Факт отримання товару згідно Специфікації №4 підтверджується наступними документами: видатковою накладною №0204-01 від 02.04.2010р., податковою накладною №0204-01 від 02.04.2010р. на суму 3 080 906,67грн., без ПДВ, ПДВ - 616 181,33грн.; видатковою накладною №0204-04 від 02.04.2010р., податковою накладною №0204-04 від 02.04.2010р. на суму 489 216,0грн., без ПДВ, ПДВ - 97 843,20грн..

Оплата отриманого товару підтверджена: випискою банку від 12.02.10р. у сумі - 3 700 000,0грн., випискою банку від 17.02.10 р. на суму - 45 000,0грн., випискою банку від 02.03.10р. на суму - 75 000,0грн., випискою банку від 09.03.10р. на суму - 1 000 000,0грн., випискою банку від 12.03.10р. на суму - 700 000,0грн., випискою банку від 24.03.10р. на суму - 1 000 000,0грн., випискою банку від 13.04.10р. на суму - 1 000,0грн., випискою банку від 19.04.10р. на суму - 4 283 147,20грн.

Факт перевезення товару підтверджується залізничною накладною №АК 978965 від 27.02.10р., з якої вбачається, що товар в кількості 19,115т. було перевезено залізничним транспортом, пункт розвантаження - м.Донецьк.

Сума податкового кредиту була відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2010 року за порядковим номером 566, 748, які були включені до декларації з податку на додану вартість за відповідний місяць та надана ДПА України 20.05.2010р..

Оприбуткування товару підтверджується прибутковим ордером №508 від 02.04.10р., картками складського обліку матеріалів, товар використано у господарській діяльності при виготовленні готової товарної продукції підприємства ПАТ «ДЗГА», що також підтверджується лімітно-забірними картками № 919, 905а, №816а, 412а, 410а, 402а, 419, 502а, 319а.

Відповідно до специфікації №5до договору поставки від 15.04.2010р., предметом договору є продукт ОКЧ-3, продукт ПБ-5 на загальну суму 15 853 824,0грн., у тому числі ПДВ у сумі -2 642 304,0грн. Постачання продукції проводилося однією партією, форма розрахунків встановлювалась у розмірі 40% попередньої оплати Постачальнику протягом 50 календарних днів з дати виставлення рахунку, остаточний розрахунок узгоджується додатковими угодами до цього договору.

Додатковою угодою №3 від 28.07.10р. було встановлено, що остаточний розрахунок за поставлену продукцію на суму 3 662 824,0грн. буде здійснюватися шляхом видачі Покупцем Постачальнику восьми векселів номінальною вартістю 3 662 824,0грн., у тому числі: сім простих векселів номінальною вартістю - 500 000,0грн., один простий вексель на суму - 162 824,0грн., на підставі чого складається акт приймання-передачі векселів.

Отримання товару за Специфікацією №5 підтверджується: видатковою накладною №2505-03 від 25.05.2010р., податковою накладною №2505-03 від 25.05.2010р. на суму 13 211 520,0грн., без ПДВ, ПДВ - 2 642 304,0грн.

Оплата отриманого товару підтверджена: випискою банку від 26.05.10р. на суму - 1 240 000,0грн., випискою банку від 26.05.10р. на суму - 2 600 000,0грн., випискою банку від 10.06.10р. на суму - 1 250 000,0грн., випискою банку від 14.06.10р. на суму - 1 500 000,0грн., випискою банку від 17.06.10р. на суму - 1 500 000,0грн., випискою банку від 13.07.10р. на суму - 3 000 000,0грн., випискою банку від 14.07.10р. на суму - 875 000,0грн., випискою банку від 16.07.10р. на суму - 176 000,0грн., випискою банку від 20.07.10р. на суму - 50 000,0грн., простими векселями, за актом приймання-передачі векселів від 30.07.10р., серії АА №0779467 номіналом 162 824,0грн., серії АА №0779464 номіналом 500 000,0грн., серії АА №0779465 номіналом 500 000,0грн., серії АА №0779466 номіналом 500 000,0грн., серії АА №0779463 номіналом 500 000,0грн., серії АА №0779462 номіналом 500 000,0грн., серії АА №0779461 номіналом 500 000,0грн., серії АА №0779461 номіналом 500 000,0грн..

Перевезення товару підтверджується залізничною накладною №АГ 375872 від 07.05.10р., з якої вбачається, що товар в кількості 24,653т. було перевезено залізничним транспортом, пункт розвантаження - м.Донецьк.

Сума податкового кредиту по специфікації №5 була відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за травень 2010 року за порядковим номером 843 і включена до декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка надана ДПА України 21.06.10р..

Оприбуткування товару підтверджується прибутковим ордером №758 від 25.05.10р., картками складського обліку матеріалів, та використаний у господарській діяльності підприємства ПАТ «ДЗГА», що підтверджується наступними доказами, а саме лімітною карткою № 822а, 816а, 96к за серпень 2010 року, № 615а, 631а, 617а, 621а, 632 за червень 2010 року, №№721а, 702а за червень 2010 року, вимогою № 1592, 1593 від 7 серпня 2010 року та лімітною відомістю на використання матеріалу.

Відповідно до матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Пелен» укладено договір постачання №27 від 19.07.2010р.

Відповідно до вказаного договору, Постачальник ТОВ «Пелен» зобов'язується передати у власність Покупцю ПАТ «ДЗГА» обговорену в даному договорі продукцію, згідно до доданих до цього договору Специфікацій, що становлять невід'ємну частину цього договору. Постачання продукції здійснювалося з доставкою автотранспортом Постачальника (по правилам Інкотермс 2000 року), право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту передання продукції Покупцю. Предметом постачання за даним договором є продукція промислового призначення у кількості, в асортименті, згідно вимогам до якості продукції, за ціною за одиницю, на загальну суму - згідно доданих до цього договору Специфікації, що становлять невід'ємну частину цього договору. Загальна вартість цього договору складає сукупність вартості продукції, що поставляється згідно доданих до цього договору Специфікації.Термін дії договору - із дня його складання і дії до 31.12.2010р.

На виконання зазначеного договору між позивачем та контрагентом були укладені специфікації: специфікація №1 від 19.07.10р. до договору №27 від 19 липня 2010 року підлягало постачання продукції Манометр 213.53.050 25 МРа, марки (Віка) у кількості 329 шт., вартістю 1650,0грн. загальною сумою у розмірі - 542 850,0грн., ПДВ 20% - 108570,0грн., всього у розмірі 651420,0грн.; специфікація №2/1 від 08.09.10р. до договору №27 від 19 липня 2010 року підлягало постачання продукції Манометр 213.53.050 25 МРа, марки (Віка) у кількості 600 шт., вартістю 1650,0грн. із загальною сумою у розмірі - 990 000,0грн., ПДВ 20% - 198 000,0грн., всього у розмірі 1 188 000,0грн.; специфікація №3 від 01.12.10р. до договору №27 від 19 липня 2010 року підлягало постачання продукції Манометр 213.53.050 25 МРа, марки (Віка) у кількості 500 шт., вартістю 1650,0грн. із загальною сумою у розмірі - 825 000,0грн., ПДВ 20% - 165 000,0грн., всього у розмірі 990 000,0грн.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2010р. було встановлено, що остаточний розрахунок за поставлену продукцію на суму 2 609 640,0грн. буде здійснюватися шляхом видачі Покупцем Постачальнику шести векселі, у тому числі: п'ять простих векселів номінальною вартістю - 500 000,0грн., один простий вексель на суму - 109 640,0грн., на підставі чого складається акт приймання-передачі векселів.

Предметом перевірки податкового органу були господарські операції за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року, а саме господарські операції по специфікації №1 від 19 липня 2010 року на поставку манометра 213.53.050 в кількості 329шт., вартістю 1650,0грн. загальною сумою у розмірі - 542 850,0грн., ПДВ 20% - 108570,0грн., всього у розмірі 651420,0грн.

Отримання товару по специфікації №1, що підтверджується: видатковою накладною №1563 від 19.07.2010р., податковою накладною №1563 від 19.07.2010р. на суму 542 850,0грн., без ПДВ, ПДВ - 108 570,0грн., рахунком на оплату №115 від 19.07.10р., подорожним листом №738053 від 30.07.10р. вантажного автомобіля.

Оплата товару підтверджена: випискою банку від 16.09.10р. на суму - 120 780,0грн., випискою банку від 17.12.10р. на суму - 99 000,0грн., простими векселями, за актом приймання-передачі векселів від 12.01.11р., серії АА №1270225 номіналом 109 640,0грн., серії АА №1270226 номіналом 500 000,0грн., серії АА №1270227 номіналом 500 000,0грн., серії АА №1270228 номіналом 500 000,0грн., серії АА №1270229 номіналом 500 000,0грн., серії АА №1270242 номіналом 500 000,0грн..

Сума податкового кредиту по специфікації №1 за договором постачання №27 від 19.07.10р. була відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року і сума кредиту була включена до декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка надана до ДПА України 20.08.10р..

Оприбуткування товару на склад підтверджується прибутковим ордером №МС 1154 від 31.07.10р., картками складського обліку матеріалів, та використаний у господарській діяльності підприємства ПАТ «ДЗГА», що підтверджується наступними доказами: лімітною карткою 140к за грудень 2010р., накладною-вимогою, лімітною карткою №№132к, 125к, за листопад 2010 року, №74к, 73к57к за липень 2010 року, №101к, 114к за вересень 2010 року, №94к за серпень 2010 року.

Між позивачем та ТОВ "Пелен" укладено договір постачання №30-ОС від 27.07.10р.

Відповідно до умов договору, Постачальник ТОВ «Пелен» зобов'язується передати у власність Покупцю ПАТ «ДЗГА» обговорену в даному договорі продукцію, згідно до доданих до цього договору Специфікації, що становлять невід'ємну частину цього договору. Постачання продукції здійснюється залізничним транспортом зі станції Мальта ВСЗД до ст.Донецьк, Донецької залізниці (DDP ст.Донецьк за правилами Інкотермс в редакції 2000 року). Договір з перевізником та експедитором по перевезенню продукції Постачальник повинен укласти за свій рахунок - транспортні витрати за рахунок Постачальника. Право власності на продукцію, обговорену в даному договорі, переходить до Покупця з моменту передання продукції Покупцю, про що робиться відповідна відмітка на товаросупроводжувальних документах. Форма, порядок та строки проведення Покупцем оплати продукції за даним договором встановлювались сторонами при підписанні Специфікації на постачання визначеної партії продукції. Термін дії договору з дня його складання до 31.12.2011р.

Вартість товару визначена у гривнях і зафіксована у Специфікаціях №1 від 27.07.10р., №2 від 09.09.10р., №3 від 22.10.10р., №4 від 12.12.10р. №5 від 14.02.11р..

Предметом перевірки податкового органу були господарські операції за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року, а саме господарська операція з постачання товару згідно до специфікації №1 від 27.07.10р..

Згідно специфікації до договору поставки №1 від 27.07.2010 р. предметом договору є продукт ОКЧ-3 у кількості 15,0тн., продукт ПБ-5 у кількості 7440,0шт., продукт ПБ-5 (скорочений) у кількості 10 080,0шт. на загальну суму 14 412 672,0грн., у тому числі ПДВ у сумі - 2 402 112,0грн.

Отримання товару за специфікацією №1 підтверджується: видатковою накладною №2795 від 21.08.2010р., податковою накладною №1939 від 28.07.2010р. на суму 11 878 232,0грн., без ПДВ, ПДВ - 2 375 646,40грн.

Оплата отриманого товару підтверджена: випискою банку від 28.07.10р. у сумі - 4 253 878,40грн., випискою банку від 27.07.10р. на суму - 5 000 000,0грн., на суму - 5 000 000,0грн. та актом звірки розрахунків станом на 01.06.11р.

Перевезення товару підтверджується залізничною накладною №АЛ 284394 від 28.07.10р., з якої вбачається, що товар в кількості 23,854тн. було перевезено залізничним транспортом, пункт розвантаження - м.Донецьк.

Сума податкового кредиту по специфікації №1 була відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року і сума кредиту була включена до декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка надана до ДПА України 20.08.10р..

Оприбуткування товару підтверджується прибутковим ордером №МС1334 від 31.08.10р., картками складського обліку матеріалів, та використаний у господарській діяльності підприємства ПАТ «ДЗГА» по накладній цеху шахтних само рятувальників №2 від 13 жовтня 2010 року, по лімітним карткам №№1109а, 1108а за листопад 2010 року, по лімітній картці №1107, 1011, за вересень 2010 року по лімітній картці №932, 905а, 921а, 929а, за жовтень 2010 року по лімітній картці №1018а, 1010а, 1015а, за серпень 2010 року по лімітній картці №816а, за вимогами №2017, №2019 від 26.09.10р., накладною вимогою на внутрішнє переміщення матеріалів від 22.10.10р. №№2299, 2298.

Між позивачем та ТОВ «Пелен» укладено договір постачання №30/2 від 28.07.10р.

Відповідно до умов зазначеного договору, Постачальник ТОВ «Пелен» зобов'язується передати у власність Покупцю ПАТ «ДЗГА» обговорену в даному договорі продукцію, згідно до доданих до цього договору Специфікації, що становлять невід'ємну частину цього договору. Постачання продукції здійснюється з доставкою Постачальником (правилам Інкотермс 2000 року), право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту передання продукції Покупцю. Предметом постачання за даним договором є продукція промислового призначення над пероксид калія КО2 у кількості, в асортименті, згідно вимогам до якості продукції, за ціною за одиницю, на загальну суму - згідно доданих до цього договору Специфікації, що становлять невід'ємну частину цього договору. Загальна вартість цього договору складає сукупність вартості продукції, що поставляється згідно доданих до цього договору Специфікації. Термін дії договору - із дня його складання і дії до 31.12.11р..

Відповідно до Специфікацій №1 від 28.07.10р. №2 від 19.10.10р., №3 від 14.02.11р. до договору №30/2 від 28.07.10р., сторони узгодили асортимент, кількість, вартість продукції, вимоги до якості продукції, що підлягає постачанню згідно договору над пероксид калію КО2 в гранулах у кількості 9,0тн. На загальну суму 4 284 000,0грн. без ПДВ, ПДВ у сумі - 856 800,0грн.

Отримання товару підтверджується: видатковою накладною №3248 від 14.09.2010р., податковою накладною №2043 від 30.07.2010р. на суму 4 284 000,0грн., без ПДВ, ПДВ - 856 800,0грн., подорожним листом №738529 від 28.09.10р. вантажного автомобіля.

Оплата отриманого товару підтверджена: випискою банку від 29.07.10р. на суму - 4 700 000,0грн., 30.07.2010 г. на суму 440800,00 грн.

Суму податкового кредиту по специфікаціям за договором постачання №30/2 від 28.07.10р. було відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року і сума кредиту була включена до декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка надана до ДПА України 20.08.10р..

Товар був оприбуткований на склад, що підтверджується прибутковим ордером №МС 1470 від 28.09.10р., картками складського обліку матеріалів, та використаний у господарській діяльності підприємства ПАТ «ДЗГА», що підтверджується лімітними картками на виготовлення продукції №№ 1214а, 1205а від грудня 2010р., №№1109а, 1108а від листопада 2010 р., №№1015а, 1010а від жовтня 2010 р., №921а, 905а від вересня 2010 р.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Пелен» був укладений договір постачання №31/2 від 30 липня 2010 року

За даним договором Постачальник ТОВ «Пелен» зобов'язується передати у власність Покупцю ПАТ «ДЗГА» обговорену в даному договорі продукцію, згідно до доданих до цього договору Специфікації, що становлять невід'ємну частину цього договору. Постачання продукції здійснюється на умовах FCA за правилами Інкотермс 2000 року, право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту передання продукції Покупцю. Предметом постачання за даним договором є продукція промислового призначення, Брикет пусковий ПБ у кількості, в асортименті, згідно вимогам до якості продукції, за ціною за одиницю, на загальну суму - згідно доданих до цього договору Специфікації, що становлять невід'ємну частину цього договору. Загальна вартість цього договору складає сукупність вартості продукції, що поставляється згідно доданих до цього договору Специфікації. Термін дії договору - із дня його складання і дії до 31.12.10р.

На виконання зазначеного договору між позивачем та контрагентом були укладені та підписані відповідні специфікації: специфікацією №1 від 31.07.10р. до договору №31/2 від 30.07.10р. підлягало постачання продукція Брикет пусковий ПБ у кількості 10080,0 шт., вартістю 278,0грн. за одиницю продукції із загальною сумою у розмірі - 2802240,0грн., ПДВ 20% - 560448,0грн., всього у розмірі 3362688,0грн.; специфікацією №2 від 25.12.10р. до договору №31/2 від 30.07.10р. підлягало постачання продукція Брикет пусковий ПБ у кількості 10080,0шт., вартістю 100,0грн. за одиницю продукції із загальною сумою у розмірі - 1008000,0грн., ПДВ 20% - 201600,0грн., всього у розмірі 1209600,0грн.; специфікацією №3 від 03.03.11р. до договору №31/2 від 30.07.10р. підлягало постачання продукція Брикет пусковий ПБ у кількості 12000,0 шт., вартістю 100,0грн. за одиницю продукції із загальною сумою у розмірі - 1 200 000,0грн., ПДВ 20% - 240 000,0грн., всього у розмірі 1 440 000,0грн.

Додатковою угодою №1 від 28.12.10р., встановлено, що остаточний розрахунок за поставлену продукцію на суму 1 152 688,0грн. буде здійснюватися шляхом видачі Покупцем Постачальнику трьох векселі, у тому числі: двох простих векселів номінальною вартістю - 500 000,0грн., один простий вексель на суму - 1 526 688,0грн., на підставі чого складається акт приймання-передачі векселів.

Додатковою угодою №1 від 23.05.11р., було встановлено, що остаточний розрахунок за поставлену продукцію на суму 1 169 600,0грн. буде здійснюватися шляхом видачі Покупцем Постачальнику трьох векселі, у тому числі: двох простих векселів номінальною вартістю - 500 000,0грн., один простий вексель на суму - 1 696 000,0грн., на підставі чого складається акт приймання-передачі векселів.

Отримання товару за договором підтверджується: видатковою накладною №3885 від 20.10.2010р. у кількості продукції - 3 600,0шт., податковою накладною №2044 від 30.07.2010р. на суму 608 333,33грн., без ПДВ, ПДВ - 121 666,67грн..

Оплата отриманого товару підтверджена випискою банку від 30.07.10р. на суму оплати у розмірі - 730 000,0грн.

Суму податкового кредиту по специфікаціям було відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року і сума кредиту була включена до декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка представлена до центрального рівня ДПА України 20.08.10р..

Товар належним чином оприбуткований на склад, що підтверджується прибутковим ордером №МС 1673 від 26.10.10р., картками складського обліку матеріалів, та використаний у господарській діяльності підприємства ПАТ «ДЗГА», що підтверджується наступними доказами: лімітними картками підприємства №1129, 1121, 1106, 1107 від листопада 2010 року.

З наведеного вбачається, що реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Облреахім» та ТОВ «Пелен» підтверджується вище наведеними первинними документами: договорами і додатковими угодами, специфікаціями, платіжними дорученнями, накладними, приходними ордерами, видатковими накладними, податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, податковими деклараціями, виписками банку, картками складського обліку, ВМД, актами прийому-передачі тощо.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи, податкові накладні заповнені без порушень вимог діючого законодавства та є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарськими операціями з контрагентом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що факт здійснення господарських операцій та виконання умов договорів між ПАТ «ДЗГА» та його контрагентами ТОВ «Облреахім» та ТОВ «Пелен», підтверджується вищенаведеними, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та податковими документами.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем надано достатньо матеріалів в підтвердження реальності здійсненних господарських операції з контрагентом.

Стосовно посилання апелянта на не підтвердження первинними документами факту здійснення господарських операцій під час проведення перевірок, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи податковий кредит за наслідками господарських операцій із ТОВ «Облреахім» і ТОВ «Пелен» формувався на підставі податкових накладних та проведених розрахунків по постачанню товарів.

Первинні документи по зазначеним операціям, які свідчать про правомірність формування податкового кредиту ПАТ «ДЗГА» у спірних правовідносинах, було вилучено слідчим слідчого відділу УСБУ в Донецькій області, що також не спростовувалось відповідачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи під час проведення перевірок податковому органу було повідомлено про обставини вилучення первинних документів, що стосуються господарських операцій, проведених позивачем за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року з ТОВ "Облреахім", ТОВ "Пелен" протоколом огляду від 20.09.2011 року, складеного слідчим слідчого відділу УСБУ в Донецькій області.

Відповідно до приписів п. 85.9 ст. 85 ПКУ, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Проте, податковий орган, володіючи інформацією про відсутність у позивача відповідних первинних документів, що стосуються спірних правовідносин, не вжив відповідних дій згідно п. 85.9 ст. 85 ПКУ та не здійснив запит щодо надання для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів, разом з протоколом огляду слідчого відділу УСБУ в Донецькій області.

Як вбачається з актів перевірки, відповідачем під час здійснення документальної невиїзної перевірки фактично не були дослідженні первинні документи та не було встановлено порушень в їх складені. Як вбачається з актів перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог як Податкового Кодексу України так і Закону України «Про податок на додану вартість» проте, як зазначалось вище зазначені господарські операції вчинені до набрання чинності Податковим кодексом. Висновки перевірки ґрунтуються виключно на актах зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Посилання відповідача на не застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) та Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), колегія суддів не приймає, оскільки судом здійснено аналіз та дослідження обставин справи з урахуванням та посиланням, як на норми Податкового Кодексу України так і Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі на підтвердження висновку про нікчемність укладених правочинів, а саме, акти неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів, якими було встановлено, що ТОВ «Облреахім» ліквідовано 31.01.2012 року, а ТОВ «Пелен» ліквідовано 17.10.2012 року та які з огляду на висновки зустрічних перевірок не мали можливості здійснювати ці операції, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, податковим органом не досліджувалися первинні документи фінансово-господарської діяльності контрагентів по взаємовідносинам з позивачем.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість», та нині діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Колегія суддів зазначає, що неможливість проведення перевірки контрагентів позивача не може вважатися доказами нікчемності укладених договорів.

Відповідно до матеріалів справи податковим органом не встановлено тих обставин, що під час господарських відносин за період вчинення господарських операцій зазначені підприємства було ліквідовані. Відповідно до матеріалів справи контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій були платниками ПДВ.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи з пояснень позивача та не заперечувалось відповідачем, податковим органом вже здійснювалась перевірка позивача щодо правомірності визначення податкових зобов'язань з ПДВ за попередні періоди, зокрема і по взаємовідносинам і з зазначеними контрагентами, під час яких порушень чинного законодавства, невідповідність та відсутність первинних документів встановлено не було, тобто, первинні документи були складені відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені акти не можуть вважатись неналежною підставою, для висновку відповідача, щодо нікчемності правочину між ПАТ «ДЗГА» та його контрагентами ТОВ «Облреахім» та ТОВ «Пелен».

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про нікчемність зазначеного правочину, який не створює юридичних наслідків, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року роз'яснено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача.

Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що зазначені договори порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, твердження відповідача в апеляційній скарзі про нікчемність вчинених позивачем правочину та той факт що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не знайшло свого підтвердження доказами та матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 р. у справі № 805/2720/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 р. у справі № 805/2720/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 24 травня 2013 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва