Рішення

від 13.11.2008 по справі 40/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  40/137

13.11.08

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток»

до  товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С. - ЛТД»

про  стягнення 2 354,12 грн.

суддя: Пукшин Л.Г.

представники:

Від позивача: Кравчук І.І. за дов. б/н від 04.06.2008

Від відповідача: Радюк Д.А. за дов. № 43 від 05.09.2008

В засіданні приймали участь.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток»(далі Позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С. - ЛТД»заборгованості за договором поставки у сумі 2 354,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 26.06.07 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір на постачання продукції, відповідно до якого Позивач як постачальник зобов'язувався поставити у власність Відповідачу як покупцю продукцію, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити продукцію.

На виконання вимог Договору Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 9 673,80 грн., що підтверджується накладними № 4047 від 11.09.07 –на 9 526,74 грн. та № 4058 від 11.09.08 –на 147,06 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору Відповідач зобов'язався здійснювати оплату продукцію протягом 14 календарних днів з моменту отримання продукції.

Проте, як стверджує Позивач, Відповідачем не було виконано належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором щодо повної та своєчасної сплати за отриману продукцію.

31 січня 2008 року сторони провели звірку взаєморозрахунків про що будо складно акт, який підтвердив заборгованість Відповідача у сумі 5 236,84 грн.

Згодом Відповідач проводив часткову оплату, а саме: 02.04.08 –на суму 1 000,00 грн.; 08.0508 –на суму 1 000,00 грн.; 05.06.08 –1 000,00 грн.; 09.06.08 –на суму 1 000,00 грн.; 20.06.08 – на суму 1 000,00 грн.

На момент подачі позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 236,84 грн.

Своїми діями, як зазначає Позивач, Відповідач грубо порушив вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім цього, Позивач з посиланням на п. 5.4 Договору, яким передбачено, що за не своєчасне перерахування грошових коштів, Відповідач зобов'язаний сплатити пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, вважає, що Відповідач зобов'язаний сплатити на його користь пеню у розмірі 292,69 грн. А також Позивач просить суд стягнути на його користь з Відповідача 3% річних у сумі 128,04 грн. та втрати від інфляції у сумі 1 396,55 грн. з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Позивачем направлялася на адресу Відповідача письмова вимога № 42 від 06.06.2008 щодо сплати заборгованості. За доказами Позивача, Відповідач відповідь на вимогу на направив, заборгованість у повному обсязі не сплатив, у зв'язку чим Позивач змушений звертатися до суду за захистом свого права.

Ухвалою суду від 24.07.08 порушено провадження у справі № 40/137, розгляд справи призначено на 12.08.08.

У судове засідання, призначене на 12.08.08, з'явився представник Позивача вимоги ухвали суду від 24.07.08 виконав.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився вимоги ухвали суду не виконав. У зв'язку з неявкою Відповідача в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено ухвалою суду від 12.08.08 на 09.09.08.

В судовому засіданні 09.09.08 з'явилися представники сторін. Представник Відповідача вимоги попередніх ухвал виконав частково та надав клопотання про відкладення слухання справи. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.09.08.

Ухвалою суду від 16.09.08 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строки вирішення спору. Розгляд справи відкладався на 28.10.08.

В судовому засіданні 28.10.08 представник Позивача заявив клопотання про оголошення перерви у зв'язку з необхідністю  уточнення позовних вимог.

Судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.11.08.

12.11.08 через службу діловодства Господарського суду міста Києва Позивач надав заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із сплатою Відповідачем 27.10.08 основного боргу у сумі 236,84 грн. (платіжне доручення № 1041). За таких обставин, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь збитки від інфляції за період з вересня 2007 року по січень 2008 року у сумі 836,39 грн. витрати по оплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення процесу у сумі 118,00 грн.

Представник Відповідача у судовому засіданні 13.11.08  не заперечував проти уточнених вимог та підтвердив факт сплати основного боргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив, що 26 червня 2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір на постачання продукції. Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник (Позивач) зобов'язався передавати у власність Покупцю (Відповідачу) продукцію згідно замовлення Покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію.

Згідно із п. 4.4. Договору Покупець оплачує Постачальнику партію продукції в наступному порядку: з відтермінуванням платежу 14 календарних днів. Датою поставки продукції визнається дата, вказана в накладній про прийняття продукції Покупцем.

За доказами Позивача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем, Позивачем поставлено продукцію Відповідачу 11.09.07 за накладними  № 4047 на суму 9 526,74 грн. та № 4058 –на суму 147,06 грн.

Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов'язання щодо вчасності оплати за поставлену продукцію не виконав, відтак, за твердженням Позивача та наявними в матеріалах справи доказами Відповідачем було частково оплачено отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 236,84 грн. Наявність основної суми заборгованості Відповідачем не оспорювалась.

З посиланням на п. 5.4 Договору та ст.ст. 526, 625 ЦК України Позивач просив стягнути на його користь також пеню, 3% річних та інфляційні витрати.  

У зв'язку із сплатою Відповідачем основної суми заборгованості Позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України і просить суд стягнути з Відповідача  на його користь збитки від інфляції за період з вересня 2007 року по січень 2008 року у сумі 836,39 грн., а також покласти на Відповідача витрати по оплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення процесу у сумі 118,00 грн.

У  п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.08 № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»передбачено, що відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін вважає за можливе прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи той факт, що представник Відповідача у судовому засіданні підтвердив факт сплати основного боргу у сумі 236,84 грн. та не заперечує проти  позовних вимог, викладених у заяві про зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову Позивача у повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток».

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С. - ЛТД»(03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 72 код ЄДРПОУ 34297122) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток»(33024, м. Рівне, вул. Соборна, 444-а, р/р 26007001733001 в РФ «Укрінбанк»МФО 333216, код ЄДРПОУ 33618885) інфляційні збитки у сумі 836,39 грн. (вісімсот тридцять шість гривень тридцять дев'ять копійок), ) державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні нуль копійок) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок).

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Пукшин Л.Г.