Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-14843/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14843/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко О.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ічнянське автотранспортне підприємство 17439» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третьої особи - Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третьої особи - Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконною та скасування постанови. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова, в порушення Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, не містить жодних посилань на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, що свідчить про порушення відповідачем чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконною та скасовано постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.09.2012 року №2114-ЦД-1-Е про накладення фінансових санкцій на приватне акціонерне товариство «Ічнянське автотранспортне підприємство 17439» (код ЄДРПОУ 03119575, адреса: 16700, Чернігівська обл., м.Ічня, вул.Лісова, 41).

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Центральним територіальним департаментом НКЦПФР 14.03.2012 року видано розпорядження №84-ЦД-1-Е-Ф про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Вказаним розпорядженням встановлено порушення ПАТ «Ічнянське АТП 17439» п.5 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства», а саме не приведення позивачем до 30.04.2011 року статутів та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства» та покладено на позивача обов'язок у термін до 14.06.2012 року усунути порушення законодавства про цінні папери та письмово повідомити про це.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2012 року, позивач провів загальні збори акціонерів, на яких прийняв рішення про зміну ВАТ «Ічнянське АТП 17439» на ПАТ «Ічнянське АТП 17439»; затвердження нової редакції Статуту ПАТ «Ічнянське АТП 17439»; затвердження нової редакції положень про загальні збори акціонерів Товариства, про Наглядову раду Товариства, про ревізора Товариства, про виконавчий орган Товариства.

Листом від 12.06.2012 року вих.№70 позивач повідомив відповідача про усунення порушення законодавства.

Центральним територіальним департаментом НКЦПФР 23.08.2012 року винесено постанову №05/02/6698/пп про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до акту про правопорушення на ринку цінних паперів від 13.09.2012 року №2138-ЦД-1-Е встановлено ознаки порушення ВАТ "Ічнянське АТП №17439" вимог п.10, ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконания розпорядження №84-ЦД-1-Н-Ф від 14.03.2012 року про усунення порушень законодавства про цінні папери (термін виконання до 14.06.2012).

В акті зазначено, що ПАТ «Ічнянське АТП 17439» порушено п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», а саме, не приведення до 30.04.2011р. статутів та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів НКЦПФР. винесена постанова №2114-ЦД-1-Е від 27.09.2012 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Вказаною постановою на позивача за несвоєчасне виконання розпорядження НКЦПФР накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Положеннями Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до статті 3 Закону, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Статтею 5 Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Нормами статті 6 Закону встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Положеннями статті 8 Закону врегульовано, що Комісія має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства (п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону); накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (п. 14 ч. 1 ст. 8 Закону).

Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 11 Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (які були чинні на час винесення оскаржуваної постанови), затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 р. N 2272 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 р. за N 120/14811, розроблено відповідно до глав 1, 2, 3, 4, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 7, 8, 9, 11, 12, 13 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", статті 47 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та інших нормативно-правових актів.

Вказані Правила визначають порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів.

Зокрема, відповідно до п.5 розділу І Правил уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

Рішення за справою повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність правопорушення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу VІІ Правил (Постанова за справою про правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичних осіб) розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою.

Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови. Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині постанови зазначаються: номер постанови; дата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи, яка винесла постанову; документ, на підставі якого вона діє; відомості про особу, щодо якої розглядається справа (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, банківські реквізити, засоби зв'язку).

Описова частина повинна містити викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено.

У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У резолютивній частині повинно бути зазначено прийняте за справою про правопорушення рішення.

Постанова за справою про правопорушення повинна містити вказівку про порядок та строк її оскарження.

Постанова за справою про правопорушення підписується уповноваженою особою, яка розглянула справу, та скріплюється гербовою печаткою.

Судом першої інстанції також було встановлено, що 12.06.2012 року позивач провів загальні збори акціонерів, на яких прийняв рішення про зміну ВАТ «Ічнянське АТП 17439» на ПАТ «Ічнянське АТП 17439»; затвердження нової редакції Статуту ПАТ «Ічнянське АТП 17439»; затвердження нової редакції положень про загальні збори акціонерів Товариства, про Наглядову раду Товариства, про ревізора Товариства, про виконавчий орган Товариства.

Відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Ічнянське АТП 17439» від 12.06.2012р. загальними зборами одноголосно прийнято рішення надати голові правління ВАТ «Ічнянське АТП 17439» ОСОБА_3 повноваження підписати нову редакцію Статуту ПАТ «Ічнянське АТП 17439» та повноваження для забезпечення державної реєстрації змін до статуту товариства.

Однак, позивач надав суду першої інстанції докази того, що внаслідок хвороби директора ПАТ «Ічнянське АТП 17439», що підтверджується медичними довідками, виписками з медичної книжки ОСОБА_3, 13.06.2012 року останній вимушений був звернутись до лікарні для отримання медичної допомоги. Як вбачається із виписки з медичної книжки ОСОБА_3, останньому рекомендоване стаціонарне лікування.

Зазначені обставини, унеможливили проведення реєстраційних дій у термін, що був встановлений у розпорядженні.

Також з матеріалів справи вбачається, що директор позивача внаслідок нетривалого покращення стану здоров'я 18.06.2012 року зміг провести реєстраційні дії.

Окрім того, позивач зазначав у суді першої інстанції, що про неможливість виконання розпорядження у термін до 14.06.2012 року директор особисто повідомив відповідачу в телефонному режимі. Вказані твердження позивача у судовому засіданні відповідачем не спростовані.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказані обставини не досліджені відповідачем при винесені оскаржуваної постанови про накладення фінансових санкцій на ПАТ «Ічнянське АТП 17439», хоча були йому відомі.

Зокрема, у постанові про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем не зазначені причини пропуску строку проведення державної реєстрації та не досліджені обставини для встановлення наявності вини з боку ПАТ «Ічнянське АТП 17439».

Натомість, позивачем доведено, що ПАТ «Ічнянське АТП 17439» 12.06.2012 року проведено загальні збори акціонерів, на яких прийнято рішення про зміну ВАТ «Ічнянське АТП 17439» на ПАТ «Ічнянське АТП 17439»; затвердження нової редакції Статуту ПАТ «Ічнянське АТП 17439»; затвердження нової редакції положень про загальні збори акціонерів Товариства, про Наглядову раду Товариства, про ревізора Товариства, про виконавчий орган Товариства, а подальша реєстрація зазначених змін відбулась із затриманням з поважних причин, внаслідок хвороби уповноваженої особи позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 28 травня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.