Ухвала

від 23.05.2013 по справі 1570/1292/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р.Справа № 1570/1292/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В. при секретаріПилипчук М.І. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року по справі за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до Публічного акціонерного товариство "Херсон-Авто" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

встановиЛА:

25 квітня 2012 року, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів (далі - позивач або ФСС) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення Публічного акціонерного товариства "Херсон - Авто" (далі - відповідач або ПАТ "Херсон - Авто") про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за 2011 рік у розмірі 22459,81 грн., мотивуючи його тим, що відповідач не сплачує адміністративно - господарські санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за невиконання у 2011 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Відповідач мав створити 1 робоче місце для інвалідів виходячи з кількості працюючих, але свого обов'язку не виконав, не створивши одного відповідного робочого місця. Відповідно до частини другої статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом у 2011 році, відповідач до 18.04.12 року мав сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 22459,81 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 16 листопада 2012 року відмовив в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з вимогами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як зазначено в звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства в 2011 році становила - 107 осіб, а згідно зі ст. 19 Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році визначено у кількості - 4 місця. Кількість штатних працівників, які мали інвалідність та зайняті на підприємстві у 2011 році становила 3 особи.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Є необґрунтованими нарахування позивачу адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату з огляду на наступне: як зазначалось відповідачем, ним вчинялись усі можливі заходи щодо пошуку інвалідів для створених робочих місць. Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Пошуком повинні займатися органи працевлаштування, які визначені у ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Ухвалі".

Як вбачається зі звітів відповідача до центру зайнятості за формою №3-ПН ПАТ "Херсон - Авто" протягом 2011 року інформувало центр зайнятості про потребу в працівниках - інвалідах. Крім того підприємство самостійно вживало заходи по пошуку інвалідів. Доказами зазначеного є заява від інваліда 04.05.11 року громадянина ОСОБА_5 та заява від 10.07.11 року громадянина ОСОБА_6, в яких вони відмовляються від займання вакантних місць з власної ініціативи.

Оскільки відповідачем вживалися заходи, спрямовані на створення робочих місць та працевлаштування інвалідів, то підприємство ПАТ "Херсон - Авто" жодним чином не вчинило порушення законодавства, виконавши всі умови Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів вини відповідача у непрацевлаштуванні інвалідів у 2011 році.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року по справі за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до Публічного акціонерного товариство "Херсон-Авто" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан