Рішення

від 20.05.2013 по справі 913/1083/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2013 року Справа № 913/1083/13

Провадження №15/913/1083/13

Суддя Смола С.В., за участю секретаря судового засідання Дрожанової О.В. , розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Еліта" , м.Луганськ

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Агроспілка" Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України", с.Металіст Слов'яносербського району Луганської області

про стягнення 115114 грн. 81 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - представник за довіреністю Кулик А.В., довіреність б/н від 10.04.2013;

від відповідача - представник за довіреністю Ревенко С.С., довіреність №б/н від 21.01.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Еліта" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Агроспілка" Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості за поставку товару за видатковою накладною №РН-0000059 від 16.04.2010 у сумі 48825 грн. 00 коп. та за договором поставки №31/05 від 31.05.2011 в сумі 54000 грн. 00 коп., пені у сумі 12289 грн. 81 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2013 порушено провадження у даній справі, судовий розгляд призначено на 13.05.2013.

Відповідач запереченням на позов №б/н від 30.04.2013 просив суд застосувати позовну давність та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, оскільки її нарахування, на думку відповідача, могло бути здійснено тільки з 01.10.2011 по 31.03.2012, а позивач звернувся з позовом до суду з вимогою про стягнення пені після спливу строку спеціальної позовної давності. Крім того, відповідач зазначив, що в накладній №РН-0089 від 01.06.2011 відсутнє посилання на договір поставки №31/05 від 31.05.2011.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.05.2013 оголошувалась перерва до 20.05.2013.

Письмовим пояснення б/н від 20.05.2013 позивач зазначив, що нарахування пені за період з 01.10.2011 по 31.03.2013 є правомірним, оскільки в п.6.4 договору поставки №31/05 від 31.05.2011 сторони передбачили, що вона нараховується за весь період прострочення оплати.

Запереченням на позов №б/н від 20.05.2013 відповідач вимоги позову в частині стягнення 54000 грн. 00 коп. відхилив, оскільки в видатковій накладній №РН-0089 від 01.06.2011, на яку позивач посилається як на доказ поставки товару відсутнє посилання на договір поставки №31/05 від 31.05.2011. Вимогу позивача про стягнення 48825 грн.00 коп. відповідач визнав повністю. Щодо вимоги про стягнення пені відповідач просив застосувати позовну давність і також зазначив, що оскільки поставка товару здійснювалась не на підставі договору поставки №31/05 від 31.05.2011, а у спрощений спосіб, підстав для нарахування пені на суму боргу у розмірі 54000 грн. 00 коп. взагалі немає.

У судовому засіданні 15.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Еліта" за видатковою накладною №РН-0000059 від 16.04.2010 було передано Державному підприємству "Дослідне господарство "Агроспілка" Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України" товар - соняшник гідрид "Кій" у кількості 1,750 тон на суму 48825 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи (а.с.6, 7, 37).

Під час судового розгляду справи відповідач в запереченні на позов від 20.05.2013 №б/н позовні вимоги в цій частині визнав повністю.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладені приписи законодавства та переконавшись, що визнання позову в цій частині відповідачем не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48825 грн. 00 коп.

31.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Еліта" (позивач, постачальник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Агроспілка" Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки №31/05, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар: гідрид соняшника "Боєць" в кількості 2 тон за ціною 27000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ - 4500 грн. 00 коп.) на суму 54000 грн. 00 коп. ( в т.ч. ПДВ - 9000 грн. 00 коп.), а покупець прийняти і оплатити його на умовах цього договору. Загальна сума договору складає 54000 грн. 00 коп. ( в т.ч. ПДВ - 9000 грн. 00 коп.) (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до заявок покупця, в строки, узгоджені сторонами і вказані в заявках.

Згідно п.3.2 договору заявки на поставку товару направляються покупцем постачальнику засобами факсимільного, телефонного зв'язку, інтернет або через представника. Заявка вважається прийнятою після узгодження сторонами кількості, асортименту, ціни і строків поставки товару.

В п.4.2 договору сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється покупцем в розмірі 100% від суми договору до 30.09.2011.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, постачальник має право нарахувати покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені за весь період прострочення оплати (п.6.4).

На виконання вказаних умов договору позивач поставив відповідачу товар - соняшник гібрид "Боєць" у кількості 2 тон на суму 54000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0089 від 01.06.2011 (а.с.10), довіреністю (а.с.11) та податковою накладною (а.с.38).

Відповідач отриманий товар не оплатив, тому позивач 15.02.2013 звернувся до нього з претензію №8, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.4.2 договору сторони встановили, що оплата за товар здійснюється покупцем в розмірі 100% від суми договору до 30.09.2011, чого відповідачем зроблено не було.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією №8 від 15.02.2013, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Посилання відповідача на те, що поставка товару - гібрид соняшника "Боєць", у кількості 2 тон на суму 54000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%, була здійснена у спрощений спосіб за видатковою накладною №РН-0089 від 01.06.2011, а не за договором поставки від 31.05.2011 №31/05, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Як вже зазначалось судом, між сторонами був укладений договір поставки від 31.05.2011 №31/05, предметом якого є саме поставка товару - гібрид соняшника "Боєць", у кількості 2 тон на суму 54000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%, що відповідачем не оспорюється. Вказаний договір не визнаний у судовому порядку недійсним, і був чинним на момент здійснення поставки товару відповідачу за видатковою накладною №РН-0089 від 01.06.2011.

Крім того, з податкової накладної (а.с.38) вбачається, що поставка товару - гібрид соняшника "Боєць", яка здійснена позивачем 01.06.2011 проводилась саме за договором поставки від 31.05.2011 №31/05.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 31.15.2011 №31/05 є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. Разом до стягнення з відповідача підлягає сума заборгованості у розмірі 102825 грн. 00 коп.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період 01.10.2011 по 31.03.2013 у сумі 12289 грн. 81 коп., яка нарахована на суму заборгованості у розмірі 54000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором від 31.05.2011 №31/05 строк оплату товару не провів, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.6.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, постачальник має право нарахувати покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені за весь період прострочення оплати.

Позивачем до стягнення з відповідача заявлена пеня за період з 01.10.2011 по 31.03.2013.

Відносно пені за період з 01.10.2011 по 01.04.2012 суд зазначає наступне.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.4.2 договору від 31.05.2011 №31/05 сторони встановили остаточний строк оплати за поставлений товар - 30.09.2011, тобто з 01.10.2011 у позивача виникло право на нарахування пені протягом шести місяців, тобто до 01.04.2012.

В ст.256 Цивільного кодексу України дається визначення позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст.258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю

Так, пунктом 1 ч.2 вказаної статті передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи суд зазначає, що пеня позивачем могла нараховуватися за період з 01.10.2011 по 01.04.2012, а враховуючи річний строк позовної давності до вимоги про стягнення пені, встановлений пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, кінцевий строк звернення позивача з вимогою про її стягнення сплинув 01.04.2013, в той час як позивач звернувся до суду з позовною заявою тільки 11.04.2013, про що свідчить поштовий штемпель на поштовому конверті (а.с.16).

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачені наслідки спливу позовної давності, в т.ч. згідно ч.4 вказаної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач в своїх запереченнях на позов від 30.04.2013 №б/н та від 20.05.2013 №б/н заявив про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Таким чином, до вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.10.2011 по 01.04.2012, яка нарахована за договором поставки від 31.05.2011 №31/05, слід застосувати позовну давність та відмовити позивачу у задоволені позову в цій частині.

Як вбачається з розрахунку позивача, він не обмежився шестимісячним строком для нарахування пені, а продовжував її нараховувати, оскільки вважає, що в п.6.4 договору сторони домовились про нарахування пені за весь період прострочення, яке мало місце з 01.10.2011 по 31.03.2013.

Дані доводи позивача судом не можуть бути прийняті як належні, оскільки таке формулювання як "нарахування пені за весь період прострочення", не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою ст.232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

На підставі викладеного, суд дійшов про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.04.2012 по 31.03.2013.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Еліта" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Агроспілка" Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України" задовольнити частково .

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Агроспілка" Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України", вул.Октябрьська, б.14, с.Металіст Слов'яносербського району Луганської області, код 34201917, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Еліта", вул.Суходольська, б.6 кв.234, м.Луганськ, код 31910303 заборгованість за поставлений товар у сумі 102825 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2056 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.2013.

Суддя С.В. Смола

вих.№

2

27.05.2013

Надр. 3 прим.

1-до справи

2- позивачу: вул.Суходольська, б.6 кв.234, м.Луганськ, 91054 (простою)

3- відповідачу: вул.Октябрьська, б.14, с.Металіст Слов'яносербського району Луганської області, 93733 (простою)