Рішення

від 25.11.2008 по справі 40/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  40/186

25.11.08

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СТС»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Атлант-С»

про стягнення 22 946,93 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Хардаєв О.В. за дов № 20/07 від 20.07.2008 Пронський О.М. директор.

Від відповідача: Кокольський С.І. за дов. б/н від 27.05.2008.

В засіданні приймали участь.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СТС» (далі Позивач) про стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Атлант-С»заборгованості за договором поставки з урахуванням пені та 3% річних у сумі 22 946,93 грн. та покласти на Відповідача понесені Позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог Позивач стверджує, що 1 червня 2006 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки № 0601 (далі Договір), відповідно до якого Позивач як постачальник зобов'язався передати у власність Відповідачу як покупцю у зумовлені строки товар, а Відповідач зобов'язувався прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки за Договором є товар найменування якого зазначається у рахунках-фактурах.

З посиланням на п. 4.2.2. Договору, Позивач зазначає, що передача товару у власність відповідача здійснюється на підставі видаткових накладних.

За твердженням Позивача, на підставі видаткових накладних № РН-00923 від 06.09.2007, № РН-00937 від 07.09.2007 та № РН-000000221 від 06.02.2008 Позивачем був переданий, а Відповідачем прийнятий товар на загальну суму 16 947,76 грн. Покупець повинен  здійснювати оплату на розрахунковий рахунок Постачальника впродовж 30 календарних днів з моменту відвантаження згідно з рахунками фактури. Датою відвантаження вважається дата, що зазначається в рахунках фактурах.

В порушення вимог Договору Відповідачем не проведено оплату за отриманий товар.  За твердженням Позивача з метою досудового врегулювання спору між сторонами проводилися численні переговори, проте жодних дій щодо погашення заборгованості перед Позивачем Відповідач не вчинив.

У зв'язку з тим, що Відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості, Позивач змушений був звернутися до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

З посиланням на п. 6.2. Договору, яким передбачено, що у випадку порушення термінів оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача пеню у розмірі 2 696,16 грн.

Окрім цього, в порядку ст. 625 ЦК України Позивач просить стягнути з Відповідача 3 % річних у сумі 386,22 грн. та інфляційну суму у розмірі 2 916,79 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 1, 12, 54, ГПК України Позивач просить суд стягнути на його користь з Відповідача суму заборгованості у розмірі 22 946,93 грн. з урахуванням пені, 3 % річних та суми інфляції.

Ухвалою суду від 01.10.08 порушено провадження у справі № 40/186, розгляд справи призначено на 28.10.08.

У судове засідання, призначене на 28.10.08, з'явилися представники сторін. Позивач вимоги ухвали суду від 01.10.08 виконав частково. Представник Відповідача в судове засідання з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 40/186 від 01.10.08 не виконав, заявив усне клопотання про оголошення перерви та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Судом у судовому засіданні оголошено перерву до 13.111.08.

13 листопада 2008 року у судове засідання представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав в повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.10.08 не виконав. Про поважні  причини  неявки в  судове  засідання повноважного  представника  Відповідача  суд не  повідомлений. Клопотань про  відкладення розгляду справи від Відповідача  не  надходило.

Враховуючи те, що процесуальні строки, встановлені ст. 69 ГПК України, обмежені суд, керуючись ст. 75 ГПК України прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25.11.08 для виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача оцінивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2006 року між Позивачем та Відповідачем будо укладено Договір поставки № 0601 (далі Договір), відповідно до якого Позивач як постачальник зобов'язався передати у власність Відповідачу як покупцю у зумовлені строки Товар, а Відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.2. Договору предметом поставки є визначений Товар найменування якого зазначається у рахунках фактурах (видаткових накладних, специфікаціях до договору або в інших аналогічних документах) підписаних Постачальником та Покупцем.

Крім цього, сторони домовились, що поставка Товару може бути здійснена на склад Покупця (Відповідача) транспортом Постачальника. В цьому випадку прийом товару по кількості та якості проводиться згідно з діючим законодавством на складі Покупця, при чому представником Покупця, що  уповноважений дорученням, підписується видаткова накладна (п. 4.2.2. Договору).

Як стверджує Позивач, свої зобов'язання за Договором в частині поставки товару, виконав належним чином, що підтверджується накладними та довіреностями на отримання товару, зокрема: видаткова накладна № РН-00923 від 06.09.07, довіреність № ЯНЮ 755750 від 05.09.07; видаткова накладна № РН-00937 від 07.09.07, довіреністю № ЯНЮ 755956 від 06.09.07 та видаткова накладна № РН-000000221 від 06.02.08, довіреність № ЯНЮ 909106 від 06.02.08 на загальну суму 16 947,76 грн. (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.3. Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату за Товар після одержання рахунка-фактури у термін, що визначений в рахунках-фактурах.

Наявні в матеріалах справи докази,свідчать про те, що Позивачем виставлялися рахунки-фактури, а саме: № СФ-0001322 від 05.09.07 на суму 6 164,40 грн., термін оплати вказаний до 05.10.07; № СФ-0001334 від 06.09.07 на суму 5 174,24 грн., термін оплати зазначений до 06.10.07 та № СФ-0000286 від 06.02.08 на суму 5 609,12 грн., термін оплати зазначений до 07.03.08.

За доказами Позивача, Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо вчасності та повноти оплати за поставлену продукцію не виконує. На момент подачі позовної заяви Відповідачем не оплачено за отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 16  947,76 грн.

Крім того, п. 6.2. Договору передбачено, що при порушенні строків оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

З посиланням на п. 6.2. Договору за порушення зобов'язань по оплаті, Позивач вірно зазначив, що Відповідач повинен сплатити на його корить пеню у розмірі 2 696,16 грн.

Також, керуючись положенням ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання,  Позивач просить суд стягнути з Відповідача на його користь 3% річних в розмірі 386,22 грн. та інфляційну суму у розмірі 2 916,79 грн. Так, згідно з ч. 2 ст. 624 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, причин неявки повноважних представників Відповідача суд не повідомлений.

Керуючись ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення, надані Позивачем, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк  його виконання  то воно підлягає виконанню  у цей строк  (термін)  (ст. 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду справи у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по сплаті платежів за поставку товару згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

У разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені Договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).          

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.  (ст.549 ЦК України).

Згідно з розрахунків та доказів, що наявні в матеріалах справи, сума основного боргу Відповідача за поставлений Товар становить 16 947,76 грн., пеня за порушення термінів оплати –2 696,16 грн., 3 % річних –386,22 грн. та інфляційна сума –2 916,79 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені вище факти, та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи відсутність пояснень чи заперечень Відповідача стосовно заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню позовні вимоги за розрахунком Позивача.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 525-526, 530 ЦК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Атлант-С»(04128, м. Київ, вул. Щербакова, 61-г код ЄДРПОУ 23541388) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СТС»(03126, М. Київ, бульвар Івана Лепсе, 79 код ЄДРПОУ 3424218) сума основного боргу - 16 947,76 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень сімдесят шість копійок), пені за порушення термінів оплати –2 696,16 грн. (дві тисячі шістсот дев'яносто шість гривень шістнадцять копійок), 3 % річних –386,22 грн. (триста вісімдесят шість гривень двадцять дві копійки), інфляційну суму –2 916,79 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень сімдесят дев'ять копійок), державне мито –229,47 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок сім копійок) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок).

3. Видати накази відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                       Пукшин Л.Г.