Постанова

від 24.04.2013 по справі 801/3052/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 р. Справа №801/3052/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Суслової Є.О., представників позивача - Первенкової В.В., довіреність №б/н, від 14.03.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, які полягали у проведенні перевірки в результаті якої складено акт № №10395/22-3/33773450 від 29.12.2012 року "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО" (ЄДРПОУ 33773450) з питань перевірки даних наведених у декларації з ПДВ за вересень 2012 року та даних наведених у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року" та зобов'язання виключити із системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України відомості щодо нікчемності правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс Інженірінг»(ЄДРПОУ 33340669), Товариством з обмеженою відповідальністю «Промімекс-Техно»(33340669).

Позов мотивовано тим, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу та проведення перевірки, недостовірністю відомостей системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України про контрагентів позивача.

Ухвалами суду від 25.03.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, які викладені у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 33773450), що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОП та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.55,56), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим (а.с.74), зареєстрований як платник податку на додану вартість з 28.02.2006 року (а.с.51).

29.11.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби направлено на адресу позивача запит, в якому на підставі п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України просить надати пояснення і документальне підтвердження взаємовідносин з постачальниками та покупцями за вересень 2012 року(а.с.27).

В зазначеному запиті позивачу запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження у встановлені чинним законодавством строки, та попереджено, що у разі порушення термінів на підставі п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України буде проведено виїзну позапланову перевірку підприємства.

Листом позивача від 12.12.2012 року №45 було відмовлено податковому органу надати пояснення та документальне підтвердження взаємовідносин з постачальниками та покупцями за вересень 2012 року у зв'язку з тим, що відповідачем не зазначено які саме факти свідчать про порушення податкового законодавства та у відносинах з якими саме контрагентами позивача виявлено порушення (а.с.28).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято наказ від 13.12.2012 року №3245 про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань перевірки даних наведених у декларації з ПДВ за серпень 2012 року та даних наведених у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року (далі - наказ №3244),(а.с.25).

Згідно з вказаним наказом №3244, перевірку вирішено провести з 18.12.2012 року тривалістю п'ять робочих днів на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1., п.78.1, ст.78, ст.79 Податкового кодексу України.

Відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення №1250/22-3 від 18.12.2012 року про проведення відповідно до наказу №3245 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 18.04.2012 року (далі - повідомлення №1250/22-3) (а.с.24).

Листом від 27.12.2012 року вих.№59645/10/22-3 позивача було повідомлено про допущення в наказі №3245 та повідомленні №1250/22-3 помилки, зазначено про проведення з 18.12.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки даних позивача у декларації з ПДВ за серпень 2012 року та даних наведених у податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2013 року (а.с.26).

Відповідно до наданого представником відповідача рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист від 27.12.2012 року вих.№59645/10/22-3 позивач отримав 08.01.2013 року.

На підставі наказу №3245 та повідомлення №1250/22-3 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань перевірки даних наведених у декларації з ПДВ за вересень 2012 року та даних наведених у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року, на підставі якої складено акт від 29.12.2012 року №10595/22-3/33773450 (а.с.14).

Не погодившись діями відповідача про проведення перевірки позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається із оскаржуваного наказу, його прийнято на підставі п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України.

Відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Із наведеної норми слідує, що документальна виїзна перевірка може бути проведена тільки у випадку наявності наступних обов'язкових підстав для її проведення. По-перше, така перевірка може бути призначення у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. По-друге, платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, суд зазначає, що письмовий запит податкового органу повинен відповідати вимогам пп.73.3. ст.73 ПК України.

У разі, якщо такий запит не відповідає вимогам вказаної норми, платник податків звільняється від обов'язку від надання податковому органу відповіді на такий запит (абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України).

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3. ст.73 ПК України).

Із наведених норм слідує, що письмовий запит про подання інформації повинен містити підстави надіслання такого запиту та повинен бути підписаний керівником або заступником керівника податкового органу.

Як вбачається із письмового запиту відповідача від 29.11.2012 року за вих.№574/10/15-057157/10/15-2, він був направлений на підставі п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України.

Підпунктом 73.3.1 п.73.3. ст.73 ПК України визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.14.1.171. ст.14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про інформацію" встановлено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Із системного аналізу вищевказаних норм слідує, що письмовий запит податкового органу має містити не тільки посилання на відповідну норму права, яка надає право податковому органу на надіслання відповідного запиту, а й безпосередньо на відомості і дані, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і на підставі яких податковий орган дійшов висновку про можливе порушення платником податків вимог податкового законодавства.

Зазначена вимога закону забезпечує можливість платнику податків, у разі отримання запиту, надати оцінку правомірності та обґрунтованості такого запиту.

Проте, як вбачається із запиту від 29.11.2012 року за вих.№574/10/15-057157/10/15-2, в порушення норм діючого законодавства він не містить посилань на підстави його надіслання, зокрема відсутні посилання на відомості, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а відтак у відповідача були відсутні передбачені п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України підстави для направлення позивачу запиту про надання інформації.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у зв'язку із порушенням відповідачем вимог ст.73 ПК України при надісланні позивачу запиту, останній на підставі вказаної норми звільняється від обов'язку надання відповіді на зазначений запит.

З урахуванням викладеного, наказ №3245 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, який прийнято саме на підставі п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України не може вважатися таким, що прийнято в порядку, у межах повноважень, спосіб які визначені законом, є прийнятим без достатніх правових підстав, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Крім того слід зазначити, що в наказі №3245 був зазначений період, за яким відбувалась перевірка даних - декларація з ПДВ за серпень 2012 року та декларація з податку на прибуток підприємств за 3-й квартал 2012року. Проте в акті, складеному на підставі вищезазначеного наказу, було проведено перевірку даних декларації з ПДВ за інший період - вересень 2012 року.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час початку перевірки та всього періоду її проведення позивачем було отримано копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки з помилковими даними про період, який перевірявся. Лист про наявну в наказі та повідомленні помилку позивач отримав після проведення перевірки - 08.01.2013 року.

Таким чином, станом на 18.12.2012 року у відповідача на підставі п.79.2 ст.79 ПК України не виникло права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, за результатами якої було складено акт №10395/22-3/33773450.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами податкового законодавства не передбачено право податкового органу вносити зміни до наказу про проведення перевірки, тим паче після її закінчення. Також не передбачено, що такі зміни до наказу можуть бути внесені шляхом направлення листа.

У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку, що дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО", в результаті якої було складено акт №10395/22-3/33773450, були вчинені з порушенням порядку, передбаченого нормами податкового законодавства, що є підставою для визнання зазначених дій протиправними.

Вирішуючи питання щодо зобов'язання відповідача виключити з системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України відомостей щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Сінтез Інжинірінг", ТОВ "Промімекс-Техно", суд зазначає наступне.

Як було вже зазначено вище, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З наведеного випливає що умовою для звернення особи до суду є наявність у позивача переконання в порушення його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.

Позивач просить зобов'язати виключити відомості з "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в інформаційній базі ДПС України у зв'язку з тим, що вони можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, зокрема в висновках проведених податковими органами перевірок.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, відомості з "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" про контрагентів позивача, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначені відомості податкового органу не створюють небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводять до настання будь-яких наслідків для позивача, а тому позовні вимоги про зобов'язання виключити з системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України відомостей щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Сінтез Інжинірінг", ТОВ "Промімекс-Техно" задоволенню не підлягають.

У позовні заяві позивач просить суд лише визнати протиправними дії відповідача, які полягали у проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт №10395/22-3/33773450 від 29.12.2012р., без вимоги про визнання протиправним і скасування наказу про проведення перевірки, на підставі якого були вчинені відповідні дії.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів ТОВ «АРТ-ДЕКО» суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною і скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №3245 від 13.12.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 17,21 грн., які сплачені до бюджету згідно до платіжного доручення від 19.03.2013 року №16 підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків суб'єкта владних повноважень.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.04.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 28.04.2013 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №3245 від 13.12.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО».

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО", в результаті якої було складено акт №10395/22-3/33773450 від 29.12.2012 року "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО" (ЄДРПОУ 33773450) з питань перевірки даних наведених у декларації з ПДВ за вересень 2012 року та даних наведених у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року".

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО" (ЄДРПОУ 337734501281) витрати зі сплати судового збору у розмірі 17,22 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.