Рішення

від 02.03.2009 по справі 38/175пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/175пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.03.09 р.                                                                                                       Справа № 38/175пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні  Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Першотравневого районного споживчого товариства смт. Мангуш, Першотравневого району, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС-Імперія” м. Маріуполь Донецької області

про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна

за участю

представників сторін:

від позивача: Сніга В.І. адвокат за дов. б/н від 22.10.2008р.

від відповідача:  Каманець М.І. представник за дов. б/н від26.02.2009р.

                                                                      У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва з 18.02.2009р.до 02.03.2009р.

                                                                      згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Першотравневе районне споживче товариство смт. Мангуш, Першотравневого району, Донецької області,  звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС-Імперія” м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме 52/100 частини хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, селище Мангуш, вул.Пушкіна,11-б, який був укладений 01.09.2005р.

Крім  того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути 52/100 частини хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, селище Мангуш, вул.Пушкіна,11-б по акту прийому-передачі  та стягнути з відповідача витрати,пов”язані з оплатою послуг адвоката.

16.10.2008р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 13.10.2008р. № 14/4-20/1683, відповідно до якого     Товариство з обмеженою відповідальністю „СТС-Імперія” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 32787808) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Нікуліна,65, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

26.11.2008р. відповідач надіслав на адресу господарського суду відзив на позовну заяву № б/н від 25.11.2008р., в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

Відповідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Ковальовою М.В. 01.09.2005р. позивач зобов'язався передати відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти у власність 52/100 частини хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, селище Мангуш, вул.Пушкіна,11-б на земельній ділянці Мангушської селищної ради.

Нерухоме майно за договором було передано позивачем відповідачу 02.09.2005р. згідно з актом прийому-передачі загальних коштів, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2005р. зареєстрований в державному реєстрі, право власності на дане майно відповідачем зареєстроване.

Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що укладений між сторонами договір не є договором продажу у кредит, оскільки їм не передбачена ані відстрочка, ані розстрочка платежу, а лише представлено право виконати своє зобов'язання по оплаті переданого товару на протязі 30 днів.    

У відзиві відповідачем вказано, що договір також не містить умов оплати відповідачем процентів за відстрочку виконання зобов'язань.

Відповідач зазначає, що ч.4 ст.694 ЦК України, надає продавцю право у випадку, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого у кредит, вимагати повернення несплаченого товару. Відповідачем була проведена часткова оплата товару за нерухоме майно по договору купівлі – продажу від 01.09.2005р. в сумі 4000грн.-25.11.2008р., що підтверджено платіжним дорученням №52 від 25.11.2008р.

Таким чином, відповідач вважає, що на даний час, позивач навіть у випадку можливої реалізації свого права вимагати повернення нерухомого майна згідно ч.4 ст.694 ЦК України, мав би право на повернення тільки несплаченого майна.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що виділити частину неоплаченого нерухомого майна в натурі неможливо у зв'язку з реєстрацією за відповідачем права власності на нерухомі приміщення за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мангуш, вул.Пушкіна,11-б як цілої частини 1/1.

Таким чином, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави для пред”явлення вимоги про повернення 52/100 частини хлібокомбінату, оскільки дане право може бути реалізоване лише у той частині товару, яка залишилися несплаченою, та при умові, якщо договором купівлі-продажу передбачено залишення за продавцем права власності на товар до моменту його повної оплати.

Відповідач зазначив, що позивач жодною нормою не обґрунтував свої вимоги розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2005р.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

26.11.2008р. сторони звернулися до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору на 1 місяць, у зв'язку з необхідністю представлення письмових заперечень на відзив відповідача.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2008р. суд продовжив строк вирішення спору на 1 місяць до 02.01.2009р.

26.12.2008р позивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог у порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 336 636,38 грн. та віднести на відповідача судові витрати та витрати на оплату послуг адвоката, а також просить заборонити відчуження нежитлового нерухомого майна, а саме 52/100 частини хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Пушкіна, 11б та заборонити БТІ Першотравневого району Донецької області реєструвати право власності за іншою особою на нежитлове приміщення, а саме 52/100 частини хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Пушкіна, 11б, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

26.12.2008р. сторони звернулися до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору на 2 місяці, яке судом розглянуто, залучено до матеріалів справи та задоволено.

Ухвалою від 26.12.2008р. суд продовжив строк вирішення спору до 02.03.2009р.

Відповідач надіслав суду заперечення на заяву позивача про зміну позовних вимог, в яких зауважив про таке.

Позивачем необґрунтовано подано заяву про зміну одночасно предмету та підстав позову. Якщо при подачі позову позивач посилався на ст.ст. 694 та 697 ЦК України, та пред”являючи вимогу про стягнення суми боргу, обґрунтовує таке право положеннями ст.692 ЦК України, тобто іншими підставами. Крім того, позивач пред”явив нові вимоги з оплати, крім суми боргу, суми інфляції та 3%річних, які не були заявлені первісно.

На думку відповідача, позивач не обґрунтував необхідність прийняття заходів забезпечення позову, тому відповідач у повному обсязі заперечує проти заявлених позивачем заходів по забезпеченню позову.

Крім того, фактичні послуги по представленню інтересів позивача у справі здійснює Сніга В.І., а оплата гонорару у сумі 20 000 грн. здійснена позивачем адвокату Красновій І.А., тому позивач не має права вимагати віднести витрати, пов”язані з оплатою послуг адвоката до судових витрат, які повиненні бути стягнені з відповідача.

20.012009р. позивач звернувся до суду із клопотанням щодо здійснення запитів у БТІ та МРЕВ щодо наявності у відповідача нерухомого майна або іншого майна, яке судом було задоволено, та залучено до матеріалів справи.

18.02.2009р. до суду надійшов відзив позивача на заперечення відповідача, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Зокрема, позивач зауважив про те, що предмет позову був змінений, але підстави для звернення до суду не змінювалися.

15.09.2008р. відповідач розпорядився вказаним приміщенням, продавши його за             360 000 грн., але розраховуватися із позивачем не збирається.

Щодо сплати інфляційних та 3%річних, то дана вимоги є відповідальністю за порушення зобов”язання та витікає із предмета та заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач вважає, що не прийняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

18.02.2009р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити БТІ Першотравневого району в Донецькій області реєструвати право власності за іншою особою на нежитлове приміщення, а саме 52/100 частини  хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Пушкіна, 11б та накласти арешт на грошові кошти у розмірі позовних вимог, які знаходяться на р/р 260032013173, ЄДРПОУ 32787808 у філії банку ЗАТ “ОТБ-БАНК” м. Донецька, МФО 335775, які належать ТОВ “СТС-Імперія” та накласти арешт на грошові кошти у розмірі позовних вимог, які знаходяться на р/р 26001000100092 у філії Донецькій дирекції ТОВ УКБ “КМБІО”, ЄДРПОУ 32787808, МФО 394523, посилаючись на те, що відповідачем був наданий договір купівлі-продажу хлібокомбінату від 15.09.2008р., з якого вбачається, що за проданий об”єкт грошові кошти у розмірі 360000 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача у травні 2008р. Та обставина, що відповідач, маючи грошові кошти не здійснив оплати, свідчить про відсутність у нього наміру виконати зобов”язання належним чином.

У судовому засіданні 02.03.2009р. заява позивача про забезпечення позову судом розглянута по суті та відхилена.

18.02.2009р. відповідач надіслав свої заперечення на відзив позивача від 26.12.2008р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

19.02.2009р. до суду надійшов відзив позивача на заперечення, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

01.09.2005р. між Першотравневим районним споживчим товариством смт. Мангуш, Першотравневого району, Донецької області (за договором –  продавець, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СТС-Імперія” м. Маріуполь Донецької області (за договором –  покупець, далі – відповідач)  було укладено договір купівлі-продажу № б/н (далі-договір), згідно п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти у власність 52/100 частини хлібокомбінату, що знаходиться за адресою: Донецька область, Першотравневий район, селище Мангуш, вул.Пушкіна,11-б на земельній ділянці Мангушської селищної ради (п.1.1).  

Пунктом 2.1 зазначено, що у власність покупця переходить 52/100 частини хлібокомбінату загальною площею – 1 230,4 кв. м., що складається саме: хлібокомбінат, цегляний, літ.А-1, компресорна, цегляна, літ. а, дві площинки бетонові, літ.а1-1 та літ.а2-1, слюсарня шлакоблочна, літБ.1, водонапірна башта, шлакоблочна, літ.В-1, прохідна, шлакоблочна літ.М-1, огорожа залізобетонна, літ.1, огорожна, металева за №2, мостіння, асфальтове, літ.1, огорожна металева за №4.

Пунктом 1.3 зазначено, що  майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності №192, виданого Маріупольським БТІ 30.11.1998р. та зареєстрованого Першотравневим БТІ 01.09.2005р. під реєстровим №11914331, номер запису 156:  в книзі: 4 “Витяг про реєстрацію права власності №8214991.

Розділом 2 договору визначена ціна та порядок розрахунків.

Так, пунктом 2.1 встановлено, що продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за 200 000грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцю на протязі 30 днів з дня нотаріального посвідчення цього договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця: р/р 260065066 в ДОД АППБ “Аваль” МФО 335076, код ЄДРПОУ 01747439.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна  від 01.09.2005р. нотаріально посвідчений.

Суд вважає договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2005р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

Позивач посилався на те, що відповідач не оплатив вартість переданого йому нерухомого майна, а саме 52/100 частини хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, селище Мангуш, вул.Пушкіна,11-б, який був укладений 01.09.2005р., тому  просив суд розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2005р.  

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 196 000 грн., оскільки після звернення до суду відповідач перерахував на підставі платіжного доручення № 52 грошові кошти у розмірі 4000 грн. Крім того, позивач наполягав на стягненні з відповідача за період з 01.10.2005р. по 26.12.2008р. інфляційних у сумі               121200 грн. та 3% річних у сумі 19436,38 грн., а всього 336 636,38 грн.

Судом також встановлено, що 15.09.2008р. на підставі договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю “СТС–Імперія” передало у власність Симиненко Володимиру Вікторовичу, який мешкає за адресою: м. Маріуполь, вул. Піонера Балабухи, б.87 нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: Донецька область, Першотравневий район, селище Мангуш, вул. Пушкіна,11-б, що знаходиться на земельній ділянці Мангушської селищної ради площею 9800,0 кв. м. Згідно п.1 вказаного договору на вказаній земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення загальною площею 1230,4 кв. м, що складаються з: хлібокомбінат целовий літ.А-1; компресорна цеглова літ.а-1; дві площинки бетонові літ. А1-1 та літ. А2-1; слюсарня шлакоблочна літ.Б-1; шлакоблочна водонапірна башня шлакоблочна літ.В-1; шлакоблочна прохідна літ.М-1; залізобетонна огорожа № 1; металеві ворота № 2; асфальтове мостіння – 1; металева огорожа № 4; металева огорожа № 5; трансформаторна підстанція цеглова літ.Г-1.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на  договір купівлі-продажу № б8н від 01.09.2005р., копії протоколу загального збору від 11.01.2000р., протоколу збору ліквідаційної комісії від 17.01.2000р., заяву про зміну позовних вимог від 26.12.2008р., клопотання від 20.01.2009р., відзив на заперечення від 19.02.2009р., заяву про забезпечення позову від 18.02.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 25.11.2008р., заперечення від 20012009р., заперечення від 18.02.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач посилається на норми Цивільного кодексу України, тому судом застосовані  саме ці норми, оскільки суд не має права змінювати предмет або підстави позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову –  це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про зміну позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, в якій змінив предмет позову щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за договором купівлі-продажу, в обґрунтування зміни позову посилається на ст. 692 ЦК України, на яку посилався при подачі  позовної заяви до суду.

Отже, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог, як подану без порушень процесуального законодавства.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку ( квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ч. 1 ст. 657 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 ЦК України).

Після подачі позову до суду відповідач перерахував в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2005р. суму у розмірі 4000 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 52 від 25.11.2008р. Залишок заборгованості складає 196 000 грн.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за договором купівлі-продажу,  вимога позивача щодо  погашення суми заборгованості у розмірі   196 000 грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

На підставі наведеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за весь період прострочки за період з 01.10.2005р.по 26.12.2008р. інфляційних у розмірі 121 200 грн. та 3% річних у сумі 19436,38 грн. є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Заява позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступного.

Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов”язані із заявленими вимогами, а відтак вимога позивача щодо заборони БТІ Першотравневого району в Донецькій області реєструвати право власності за іншою особою на нежитлове приміщення, а саме 52/100 частини  хлібокомбінату, розташованого за адресою: Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Пушкіна, 11б, є безпідставною, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за укладеним договором.

Стосовно  вимоги про накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог, слід зазначити, що за приписами ст. 66 ГПК України метою застосування заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду. Після подачі позову відповідач частково розрахувався з позивачем за укладеним договором купівлі-продажу, тому суд вважає, що підстав для задоволення цих вимог немає. Інше ґрунтується на припущеннях позивача та не підтверджено відповідними доказами.

Заперечення відповідача спростовуються представленими доказами по справі та не приймаються судом до уваги.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Статтею 44 ГПК України чітко визначений склад судових витрат.  Встановлено, що  судові витрати  складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за  проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх  знаходження,  оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов”язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплати відповідних послуг. (Роз”яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз”яснень президії Вищого арбітражного суду України із змінами і доповненнями від 15.10.2004р. № 04-5/1799).

Як вбачається з  матеріалів справи,  04.08.2008р. між адвокатом Красновою І.О. та підприємством позивача було укладено договір про надання юридичних послуг, згідно п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов”язання по виконанню функцій представника у господарському суді Донецької області та надає правову допомогу для захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта (позивача), а клієнт зобов”язується виплатити адвокату нагороду за надання юридичних послуг.

Крім того, до договору надана угоду від 27.08.2008р. про оплату до договору про надання юридичних послуг по господарській справі від 04.08.2008р., в п.1 якій встановлено, що сторони дійшли згоди про те, що розмір гонорару за надання юридичних послуг на підставі договору про надання юридичних послуг по господарській справі від 04.08.2008р. складає 10 процентів від ціни позову, що на момент подачі позовної заяви складає 20 000 грн.

В матеріалах справи є довіреність від 29.08.2008р. на представлення інтересів підприємства позивача адвокату Красновій І.О.

У судових засіданнях інтереси підприємства позивача представляла  Краснова Інна Олександрівна,  яка є адвокатом,  що  підтверджується свідоцтвом про  право на зайняття адвокатською діяльністю № 533.

Оплата послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням № 21303 від 29.08.2008р.

          На підставі наведеного, суд вважає, що витрати, пов”язані з оплатою послуг адвоката слід віднести на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625, 655, 657, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позов Першотравневого районного споживчого товариства смт. Мангуш, Першотравневого району, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС-Імперія” м. Маріуполь Донецької області про стягнення боргу у сумі 196 000 грн., інфляційних у розмірі 121200 грн., 3% річних у сумі 19 436,38 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТС-Імперія” (юридична адреса: 87503, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Київська, б.11, коп.3 кв. 57, поштова адреса: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, б.123а  а/я 56115, код ЄДРПОУ 32787808) на користь Першотравневого районного споживчого товариства (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Маріупольська, 165, ЄДРПОУ 01747439) борг у сумі 196 000 грн., інфляційні у розмірі 121200 грн., 3% річних у сумі 19 436,38 грн., державне мито у сумі 3406,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., витрати з оплати послуг адвоката у сумі 20 000 грн.

Видати наказ.

Повернути позивачу зайве сплачене державне мито у сумі 40 грн.01 коп.

Видати довідку.

На адресу  УМВС м. Маріуполя Донецької області надіслати повідомлення.

У судовому засіданні 02.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 02.03.2009р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку із дня його підписання.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3—сторонам у справі