Рішення

від 05.02.2009 по справі 10/33пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/33пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.09                                                                                 Справа № 10/33пд.

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго –Восток", м. Луганськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька металургійна компанія", м. Алчевськ Луганської області

     2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський завод будівельних матеріалів", м. Рубіжне Луганської області

про визнання договору недійсним   

Судова колегія  у  складі  головуючого   Мінської  Т.М.,

суддів  Кірпа Т.С., Фонової О.С.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув.  

від 1-го відповідача -  Маіор М.В., довіреність № 0807/2008Д від 08.07.08.;

від 2-го відповідача -  Лобода  О.В.,  арбітражний керуючий,  ухвала  господарського суду  від 02.12.2008р.  №  10/225б.      

12.12.2008р. розпорядженням заступника голови господарського суду  згідно ст.  24 Закону України «Про судоустрій»  призначено судову колегію  у складі  головуючого –Мінської Т.М., суддів – Кірпа Т.С.,  Фонової О.С.

          Суть спору: заявлені вимоги визнати недійсним:

-   договір купівлі – продажу  від 08.09.2008р. б/н, згідно з яким відповідач –2 передає у власність відповідача –1  47/50 часток  нерухомого майна,  що знаходиться  за  адресою: Луганська область,  м. Рубіжне,  вул. Коцюбинського,  59,  

-  договір купівлі –продажу майна  від 07.09.2006р. б/н  про  продаж  автомобілів та інших самохідних механізмів,

-  договір купівлі –продажу майна  від 11.09.2006р. б/н  про  продаж  комплексу інженерних комунікацій,  що знаходиться  за  адресою: Луганська область,  м. Рубіжне,  вул. Коцюбинського,  59,  

-   договір купівлі – продажу майна  від 11.09.2006р. б/н  про  продаж  споруд, обладнання  та  індивідуально визначених речей,  що знаходяться  за  адресою: Луганська   область,  м. Рубіжне,  вул. Коцюбинського,  59.   

          Відповідачі відзивами  на позовну заяву заперечують проти позову.

          Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін,  суд                   

в с т а н о в и в:

           Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерго –Восток"  (позивач  у  справі)  є  одним з кредиторів  у  справі №  10/225б  про  банкрутство  Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський завод будівельних матеріалів”  (ІІ –ого відповідача).

          Ухвалою господарського суду  Луганської області  від  15.06.2006р.  по справі  № 10/225б  затверджено  план санації боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський завод будівельних матеріалів”, м. Рубіжне Луганської області, за участю інвестора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька металургійна компанія”, м. Запоріжжя, який затверджений рішенням комітету кредиторів за протоколом №8 від 29.05.06.

Розділ 4 Плану санації ТОВ „РЗБМ" передбачає  графік  надходження  грошових коштів  інвестора,  за  яким загальна  сума  інвестиції   становить  1 197 000 грн.,  а останній  строк  надходження  коштів  -  31.03.2007р.   

Також  Планом санації  передбачено,  що  „за умови виконання Інвестором своїх зобов'язань згідно з договором інвестування до Інвестора ТОВ „Запорізька металургійна компанія" на суму внесених коштів переходить право власності на майно ТОВ „Рубіжанський завод будівельних матеріалів" за переліком, наданим у Додатку 1 до плану санації, який є невід'ємною частиною плану санації та договору інвестування". Інвестиційний договір від 15.04.2006р.,  є невід'ємною частиною Плану санації.

15.04.2006р.  укладено договір  інвестування  між ТОВ „Запорізька металургійна компанія" і ТОВ „Рубіжанський завод будівельних матеріалів", даний  договір  укладений  до  затвердження  плану  санації,  оскільки  він  є  частиною плану  санації  і   на  час  затвердження  плану санації  повинен  бути  вже укладений.

Даним  інвестиційним договором  передбачені  умови, за  якими  загальна  сума  інвестиції   становить  1 197 000 грн.,  а останній  строк  надходження  коштів  -  31.03.2007р.   

В  плані  санації  також   зазначено –прогнозовано після  виконання  Інвестором  своїх зобов'язань  згідно з договором інвестування,  укладання  угоди про спільну  виробничу  діяльність  між боржником і інвестором.  

Договір  про   виробничу  діяльність  між боржником і інвестором на  даний  час  не затверджений  комітетом кредиторів,  існує декілька  варіантів цього договору.    Ці варіанти договору    про  спільну   виробничу  діяльність  між боржником і інвестором  і  передбачають  внесення  до цієї спільної діяльності,  майна,  яке  отримано  ІІ –им відповідачем  за  оспорюваними  договорами.  

Грошові  кошти  в  сумі  1 197 000 грн.  перераховані  ІІ –им відповідачем  І –ому  відповідачу  платіжним дорученням  № 7 від 18.07.2006р.,   тобто  достроково.  

Між першим та другим відповідачем було укладено наступні договори:

•          договір купівлі продажу 47/50 часток цілого об'єкту нерухомого майна, який було посвідчено приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Нецвітай О.В. 08.09.2006р.;

•          договір купівлі-продажу транспортних засобів та інших самохідних механізмів від 07.09.2006р.

•          два договори купівлі продажу майна від 11.09.2006р., згідно яких Перший відповідач набув права власності на обладнання, споруди, комунікації та інше індивідуально визначене майно, розташоване за адресою м. Рубіжне, вул. Коцюбинського, 59.

       Про перерахування  коштів  казано в кожному зі спірних договорів купівлі-продажу.

        Згідно графіку  задоволення  вимог кредиторів  вимоги  позивача  в  сумі  864 428 грн. 67 коп.  віднесені  до четвертої  черги,  а  вимоги в сумі  86555 грн. 34 коп. –до шостої черги.  

        На  даний  час  процедура  санації  триває.  

Позивач  в  обґрунтування  позову  посилається  на порушення першим та другим відповідачами статей 18,19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ч. 1 етапі 203 Цивільного кодексу України, зокрема:

-          Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, затверджене наказом ФДМ України від 05.05.2001р. за № 787  визначає  поняття  цілісного майнового комплексу.  При цьому  позивач робить висновок, що придбане ТОВ „ЗМК" майно є  цілісним  майновим  комплексом,  як  повинно  продаватись  на  відкритих торгах.  

-          Позивач  вважає,  що  майно продано за спірними  договорами  до  виконання  всіх зобов'язань,  передбачених планом  санації,  оскільки  розділом 4  плану   санації  також  передбачено  укладення  з  між  відповідачами  договору  про  спільну  діяльність,   прибутки  від  якого  були б  спрямовані  на  погашення  вимог  кредиторів.     

        Відповідачі  заперечують проти позову  з таких  підстав:

        - оспорювані   правочини було укладено на підставі та у відповідності із договором інвестування від 15.04.2006р. та Планом санації ТОВ „Рубіжанський завод будівельних матеріалів", що був схвалений на засіданні комітету кредиторів - протокол № 8 від 29.05.2006р. та затверджений ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.06.2006р. по справі 10/225б. Згідно з планом санації ТОВ „РЗБМ" та договором інвестування, до Першого відповідача в рахунок отриманих Другим відповідачем інвестиційних коштів, шляхом укладання відповідних договорів купівлі-продажу, перейшло право власності на об'єкти нерухомості та індивідуально визначене майно Другого відповідача, відповідно до переліку що міститься у розділі 4 Плану санації.

Затверджений судом план санації встановлює, що за умови виконання інвестором (першим відповідачем) своїх зобов'язань згідно з договором інвестування (який є невід'ємною частиною плану санації) до нього на суму внесених коштів переходить право власності на майно ТОВ «РЗБМ»(другого відповідача) у відповідності до додатку №1 до плану санації.

Свої зобов'язання з перерахування інвестиційних коштів у сумі 1197000грн. Перший відповідач виконав достроково та у повному обсязі ( інвестиційні кошти було перераховано за платіжним дорученням №7 від 18 липня 2006 року), про що вказано в кожному зі спірних договорів купівлі-продажу.

       Позивач не наводить суду будь-яких доказів, що предметом спірних договорів є саме цілісний майновий комплекс. У тексті позову відсутні обставини та нормативні обґрунтування, на підставі яких Позивач робить висновок, що придбане ТОВ „ЗМК" майно є ЦМК, оскільки відповідно до положень ст. 191 ЦК України до поняття „ЦМК" входять всі види майна, що призначаються для діяльності підприємства, включаючи земельні ділянки, будівлі та споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також права на торгівельну марку та інше. Частина 2 ст.19 Закону, на яку до речі посилається Позивач, також встановлює аналогічний перелік майна та прав, які відносяться до цілісного майнового комплексу боржника. Укладені між першим та другим відповідачами договори свідчать, що отримане Першим відповідачем майно ніяким чином не можливо віднести до поняття „ЦМК", а ТОВ „ЗМК" ніколи не набувало права власності на цілісний майновий комплекс, який раніше належав Другому відповідачу.

         Дослідивши обставини  справи  суд  визнав позовні  вимоги  необґрунтованим з огляду на наступне:

         Статтею  18 Закону  України  «Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або визнання  його банкрутом»передбачено,  що  план санації  повинен   містити   заходи   щодо   відновлення платоспроможності   боржника,   умови  участі  інвесторів,  за  їх наявності,  у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема  шляхом  переведення  боргу  (частини боргу) на інвестора, строк  та  черговість  виплати  боржником  або  інвестором   боргу кредиторам та  умови  відповідальності  інвестора  за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

        У разі  наявності  інвесторів  план  санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.

        План  санації  може містити умови про: виконання  зобов'язань  боржника  третіми  особами; обмін вимог кредиторів  на  активи  боржника  та  (або)  його корпоративні  права;   задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить  закону.  

        Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника,  які  містять план санації, можуть бути:

        - продаж частини майна боржника;

        - зобов'язання інвестора про погашення  боргу  (частини  боргу) боржника,  зокрема  шляхом  переведення  на  нього  боргу (частини боргу),  та  його  відповідальність  за невиконання взятих на себе зобов'язань;

        - виконання зобов'язань  боржника  власником  майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань;

        - продаж майна боржника як цілісного майнового  комплексу  (для недержавних  підприємств);

        Інвестор  (інвестори)  за  умови  виконання   зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно  боржника відповідно до законодавства та плану санації.

          Матеріалами справи  доведено,  що  Інвестор  - ІІ  - ий  відповідач  виконав  умови  плану  санації,   відповідно до яких  може набувати прав власності на майно  боржника   згідно з переліком,   затвердженим планом  санації,  а  саме -  перерахував  в  повному  обсязі  грошові  кошти,  передбачені  планом санації.    

          Умова  плану  санації  про  укладення  угоди про спільну діяльність  викладена  як  прогнозована, а  також   можлива  лише  в  разі  переходу  права  власності   до Інвестора  на  майно  боржника   згідно з переліком,   затвердженим планом  санації,  тому  перехід  права  власності  на  майно боржника,  тобто  укладення  оспорюваних договорів  повинно  передувати  укладенню  угоди про спільну діяльність.

           Таким  чином,  суд  не  вбачає  при  укладенні  спірних  угод  порушення  діючого законодавства.   

           Крім того,  суд  вважає  також  недоведеним,  що оспорювані  договори  будь –як  порушують  права  позивача,  як  кредитора  четвертої  і шостої  черг.  

Згідно  ст.  49   ГПК  України  судові  витрати    покладаються  на  позивача.       

Відповідно  до  ст. 85  ГПК  України  за  згодою  учасників процесу  у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну  частини рішення.

На  підставі  викладеного  і,  керуючись  ст. ст. 44, 49,  82, 84, 85   ГПК  України,   суд

в и р і ш и в:

1.          В задоволенні позову  відмовити повністю.

2.          Судові витрати  покласти на позивача.  

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його  підписання відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

      Рішення  підписано  10.02.2009 р.

           Головуючий суддя                                                           Т.М.Мінська

Суддя                                                                                  Т.С.Кірпа      

Суддя                                                                                  О.С. Фонова