Рішення

від 21.05.2013 по справі 5006/9/67/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2013р. Справа № 5006/9/67/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, м. Димитров, Донецька область

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон», с. Гришине, Донецька область

про стягнення збитків у сумі 26 020грн. 60коп.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-українська НПФ», м. Донецьк

за участю представників сторін:

від позивача: Домненко В.В. - представник за довіреністю №09 від 30.05.2012р.

від відповідача: Свенський О.А. - директор; Дорофієнко В.В. - представник за довіреністю від 04.02.2013р.

від третьої особи: представник не з`явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.05.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Десятий воєнізований гірничорятувальний загін, м. Димитров, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон», с. Гришине, Донецька область, про стягнення збитків у сумі 26 020грн. 60коп., завданих відповідачем внаслідок неналежного виконання договору №142 від 26.04.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на проведення Добропільською об'єднаною державною фінансовою інспекцією ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача (акт ревізії №16 від 13.03.2012р.), якою було встановлено завищення обсягів виконаних відповідачем робіт за договором №142 від 26.04.2011р. та відсутність всупереч Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) документального підтвердження кількості та вартості використаних підрядником матеріалів, машин та механізмів, що й стало підставою для висновку позивача про завдання йому матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 26 020 грн. 60 коп.

Під час вирішення спору ухвалою суду від 17.07.2012р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами проведення якої експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз був складений висновок №3804/23 від 26.12.2012р.

У зв'язку із тим, що в процесі розгляду справи було з'ясовано, що схема ділянки телефонної каналізації, на підставі якої експертом виконувався первісний розрахунок обсягу виконаних робіт з прокладки кабелю є неповною та експертом не було враховано прокладку кабелю по телефонній каналізації ВАТ «Укртелеком», яку відображено на схемі прокладки кабелю, наданій до матеріалів справи відповідачем, ухвалою суду від 12.02.2013р. було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, за результатами проведення якої експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз був складений висновок №633/23 від 08.04.2013р.

Відповідач у заяві, наданої у судовому засіданні 21.05.2013р. позовні вимоги визнав частково на суму 6 453грн. 60коп. В іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-українська НПФ», залучена до участі у справі ухвалою суду від 17.07.2012р., незважаючи на належне повідомлення про судові засідання, письмових пояснень по суті позовних вимог не надала, представника у судові засіданні жодного разу не направила, про причини неявки суд не повідомила.

У судовому засіданні 21.05.2013р. представником позивача позовні вимоги були підтримані в повному обсязі, представники відповідача у судовому засіданні визнання позову в частині стягнення 6 453грн. 60коп. підтвердили, в іншій частині позову просили відмовити.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленої третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті, а також з огляду на спливання передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрон» (далі - виконавець) був укладений договір №142 від 26.04.2011р. (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався у 2011 році виконати роботи з прокладки кабелю ТПП 10*2 загальною довжиною 1 300 м з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх вартість.

У виконання прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідачем як виконавцем були виконані роботи з прокладки кабелю ТПП 10*2, за наслідком чого сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011р. від 29.04.2011р. на суму 39 453грн. 60коп., у т.ч. ПДВ - 6 575грн. 60коп.

Позивачем як замовником в якості оплати виконаних робіт на рахунок відповідача 29.04.2011р. відповідно до рахунку №27/04-2011 від 27.04.2011р. були перераховані грошові кошти у розмірі 39 453грн. 60коп., у т.ч. ПДВ - 6 575грн. 60коп., що підтверджується платіжним дорученням №222 від 29.04.2011р.

Після виконання сторонами умов договору під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2011р. по 24.02.2012р. Добропільською об'єднаною державною фінансовою інспекцією був складений акт №16 від 13.03.2012р., за даними якого ревізією встановлено завищення обсягів виконаних відповідачем робіт за договором №142 від 26.04.2011р. та відсутність всупереч Правилам визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) документального підтвердження кількості та вартості використаних підрядником матеріалів, машин та механізмів.

Вказане й стало підставою для висновку позивача про завдання йому матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 26 020 грн. 60 коп. внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань та звернення до господарського суду з позовом про їх відшкодування. Розглядаючи наведені позовні вимоги, суд виходить з наступного.

В силу ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржником, яким порушене зобов'язання, відшкодовуються кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором.

Виходячи з того, що укладений сторонами договір №142 від 26.04.2011р. за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правовідносини сторін врегульовані нормами Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Статтею 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник, зокрема, відшкодовує збитки в повному обсязі. Аналогічні норми встановлені ст.322 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Таким чином, аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності, а збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також в неодержанні кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності з відшкодування збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання у вигляді відшкодування збитків також є вина боржника, однак, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Дослідивши висновок №633/23 від 08.04.2013р., складений експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, судом встановлено, що за висновком експерта будівельні роботи за договором №142 від 26.04.2011р. з прокладки кабелю ТПП 10*2 загальною довжиною 1 300м були виконані відповідачем не в повному обсязі, асаме: збільшений обсяг з прокладки кабелю на 283,5 м і збільшений обсяг з дрібного ремонту колодязів на 33 місця. Вартість будівельних робіт, фактично виконаних відповідачем на об'єкті «Прокладка кабелю ТПП 10*2 до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону м. Димитров», складає 33 000грн., а вартість будівельних робіт, не виконаних відповідачем, але включених до акту виконаних робіт (перевищення) на об'єкті «Прокладка кабелю ТПП 10*2 до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону м.Димитров» складає 6 453грн. 60коп.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем робіт з прокладки кабелю полягає у завищення обсягів виконаних відповідачем робіт за договором №142 від 26.04.2011р., чим, в свою чергу, зумовлено завищення вартості виконаних робіт на суму 6 453грн. 60коп. При цьому, судом враховується відсутність наданих відповідачем доказів фактичного виконання ним будівельних робіт на вказану в акті виконаних робіт суму.

Отже, різниця між сплаченими позивачем грошовими коштами та фактично виконаними відповідачем роботами є безпосереднім завданням відповідачу збитків на суму різниці оплачених та виконаних робіт. Протиправна поведінка відповідача полягає у завищенні обсягу робіт, що призвело до настання фактичних збитків з причинним зв'язком між протиправною поведінкою та спричиненими збитками. Доказів того, що неналежне виконання робіт сталось не з вини підрядника, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що протиправна поведінка відповідача, шкідливий результат цієї протиправної поведінки, який полягає у понесенні позивачем витрат, та конкретний розмір цих витрат є доведеними матеріалами справи.

З огляду на наведене, а також, враховуючи визнання позову відповідачем в частині стягнення 6 453грн. 60коп., суд вважає позовні вимоги Десятого воєнізованого гірничорятувального загону до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон» про стягнення збитків у сумі 6 453грн. 60коп. доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню. Позов в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 19 567грн. матеріалами справи не доведений, отже, задоволенню не підлягає.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору та за проведення судової експертизи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, судовий збір в частині внесення в більшому розмірі, ніж встановлено п.п.1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», на підставі п.п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 22, 623, 883 Цивільного кодексу України; ст.ст. 174, 193, 224, 225, 322 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір»; ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»; ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 34, 41, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон» (85330, Донецька область, с. Гришине, пров. Димитрова, буд. 86, ідентифікаційний код 31949241) на користь Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (85322, Донецька область, м. Димитров, пров. Робочий, буд. 1, ідентифікаційний код 00159462) збитки у сумі 6 453грн. 60коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 399грн. 19коп.

В задоволенні позову Десятому воєнізованому гірничорятувальному загону, м.Димитров, Донецька область, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон», с. Гришине, Донецька область, збитків у сумі 19 345грн. відмовити.

Стягнути з Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (85322, Донецька область, м. Димитров, пров. Робочий, буд. 1, ідентифікаційний код 00159462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон» (85330, Донецька область, с.Гришине, пров. Димитрова, буд. 86, ідентифікаційний код 31949241) витрати за проведення судової експертизи у сумі 21грн. 91коп.

Повернути з Державного бюджету України Десятому воєнізованому гірничорятувальному загону (85322, Донецька область, м. Димитров, пров. Робочий, буд. 1, ідентифікаційний код 00159462) судовий збір у розмірі 31грн. 50коп., перерахований платіжним дорученням №310 від 27.04.2012р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 21.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2013р.

Суддя К.І. Стукаленко