Постанова

від 16.04.2013 по справі 804/629/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/629/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «КАРОЛІНКА» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2012 року у сумі 1 324, 19 грн., -

ВСТАНОВИВ :

11.01.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «КАРОЛІНКА» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2012 року у сумі 1 324, 19 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2012 року на загальну суму 1 324, 19 грн.

Просить суд: стягнути з Приватного підприємства «КАРОЛІНКА» (код ЄДРПОУ - 24539117) на користь Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ - 21908732) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 324, 19 грн. (одна тисяча триста двадцять чотири гривні 19 копійок) на розрахункові рахунки Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, МФО - 805012, а саме: на р/р - № 37191023000408 - суму у розмірі 726, 57 грн. (сімсот двадцять шість гривень 57 копійок), на р/р - № 37197083000408 - суму у розмірі 230, 09 грн. (двісті тридцять гривень 09 копійок), на р/р - № 37196073000408 - суму у розмірі 367, 53 грн. (триста шістдесят сім гривень 53 копійки).

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляд справи, причини неявки суду не повідомили.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

З адреси відповідача, вказаної відповідно даних позовної заяви та копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, повернувся конверт із поштовим вкладенням.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-ІV (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) дано визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Вимогами ч. 4 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) визначено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Статтею 9 вищевказаного Закону (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), передбачено, що базовим звітним періодом для нарахування єдиного внеску є календарний місяць. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом.

Роботодавці-страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум. Винятком можуть бути випадки, коли платіж уже сплачено не пізніше 20 числа місяця згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 цього Закону або якщо за страхувальником є переплата з єдиного внеску, яка перевищує суму цього внеску або дорівнює їй, згідно зі звіркою платника єдиного внеску з територіальним органом Пенсійного фонду України. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Зобов'язання зі сплати єдиного внеску повинні виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань із виплати заробітної плати (доходу) у тому числі і перед виконанням зобов'язань зі сплати податків.

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), а саме: підприємства, установи та організації, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або інших умовах) нараховується на суму заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (база нарахування). Розмір єдиного внеску для вищезазначених платників встановлюється у відсотках до бази нарахування відповідно до класів професійного ризику виробництва. Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач належить до 23 класу професійного ризику виробництва, що підтверджується наданою суду копією звіту за лютий 2012 року.

Так, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), розмір єдиного внеску для платників з 23 класом ризику складає - 37, 26 % від бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Крім того, відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому заборгованість останнього за лютий 2012 року становить - 1 324, 19 грн., а саме: за лютий 2012 року - 1 330, 19 грн., авансовий платіж - 6, 00 грн., всього нараховано єдиного внеску на суму - 1 324, 19 грн.

Отже, внаслідок порушення відповідачем чинного законодавства сума загальної заборгованості останнього зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить - 1 324, 19 грн.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано, дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «КАРОЛІНКА» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2012 року у сумі 1 324, 19 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «КАРОЛІНКА» (код ЄДРПОУ - 24539117) на користь Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ - 21908732) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 324, 19 грн. (одна тисяча триста двадцять чотири гривні 19 копійок) на розрахункові рахунки Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, МФО - 805012, а саме: на р/р - № 37191023000408 - суму у розмірі 726, 57 грн. (сімсот двадцять шість гривень 57 копійок), на р/р - № 37197083000408 - суму у розмірі 230, 09 грн. (двісті тридцять гривень 09 копійок), на р/р - № 37196073000408 - суму у розмірі 367, 53 грн. (триста шістдесят сім гривень 53 копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко