Рішення

від 17.12.2008 по справі 41/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/381

17.12.08

За позовом    Фермерського господарства «Стеба І.Г»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»

про                  стягнення 313 674, 53 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:     Челядін С.В. –дов. б\н від 02.06.2008 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Фермерське господарство «Стеба І.Г.»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»про стягнення 171 098, 58 грн. основного боргу, 20 327, 40 грн. пені, 22 589, 00 грн. 3 % річних, 99659, 31 грн.  інфляційних втрат.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем  укладено Договір купівлі-продажу № 82/2 від 23.09.2006 року,  на виконання якого позивач передав у власність відповідачу цукровий буряк  на суму  1 169 242, 18 грн., однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленої продукції виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворився борг в сумі 171 098, 58 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2008 року.

В судовому засіданні 01.12.2008 року представник позивача  підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по суті позовних вимог. Крім того, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі надав додаткові документи.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 01.12.2008 року не з'явився про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 01.12.2008 року розгляд справи відкладено на 17.12.2008 року.

В судому засіданні 17.12.2008 року позивач надав додаткові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 17.12.2008 року відповідач вдруге не з'явився, своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив.

В судовому засіданні 17.12.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2006 року між  Фермерським господарством «Стеба І.Г.»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВС»укладено договір купівлі-продажу № 82/2.

В силу положень п.1.1. даного Договору продавець зобов'язується виростити у 2006 році цукрові буряки (надалі - Продукція) та передати їх у власність Покупцю, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов Договору.

Мінімальна кількість продукції відповідно д п. 1.3 Договору складаю 4000 т.

Пунктом 2.1.Договору сторони передбачили, що якість продукції, що постачається продавцем, повинна відповідати вимогам діючого стандарту ДСТУ 4327 200 «Коренеплоди цукрового буряка для промислової переробки ТУ» та іншим відповідним нормам.

Зобов'язання продавця вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі  після передачі продукції покупцю за адресою та у кількості зазначено в Договорі та підписання обома сторонами  відповідного акту прийому –передачі та/або накладної на передачу продукції, оформлення інших первинних документів (п. 4.3. Договору).

Порядок розрахунків сторони погодили розділом –5 Договору.

Яким передбачено, що ціна на продукцію складаю 210 грн. за одну тонну в тому числі ПДВ –35 грн., без урахування цукристості.

Остаточна сума Договору визначаються на підставі актів прийому -  передачі та /або видаткових накладних на передачу продукції.

Продукція оплачуються в національній валюті України безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Допускаються інші форми розрахунку, не  заборонена законодавством України (вексель, перезалік).

Кінцевий розрахунок за отриману продукцію здійснюється по факту її поставки після підписання акту приймання –передачі продукції на протязі одного місяця не пізніше 31.12.2006 року.

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача 5567, 819 т. цукрового буряка на загальну суму  1 169 242, 18 грн. Факт передачі зазначеної продукції підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 12 від 29.09.2006 року та № 14 від 23.10.2006 року та довіреністю  серія ЯМР № 777686 від 29.10.2006 року та довіреністю серія ЯМР № 774456 від 03.11.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи,  заборгованість за поставлений товар відповідач протягом 2006- 2007 років погасив на суму 998143,60 грн.

Таким чим, на момент розгляду справи відповідач заборгував позивачу 171 098, 58 грн.

В силу положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні  є боржник і кредитор.

У зобов'язані на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язані має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 171 098, 58 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 7.3 Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 20327, 40 грн. пеню за період з 30.04.2008 року по 26.10.2008 року, 99659, 31 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року та 22589, 24 грн. 3 % річних   за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року.

В силу положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні законом або договором. Зокрема, згідно п.7.3, Договору за порушення умов оплати, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми невиконаних зобов'язань  за кожний день такого прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання  за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.6 Договору відповідач зобов'язався сплатити вартість поставленої продукції до 31 грудня 2006 року, тобто прострочення розпочалось з 01.01.2007 року і відповідно шестимісячний строк нарахування пені закінчився 01.07.2007 року.

Позивач розрахував пеню з 30.04.2008 року по 26.10.2008 рік, тобто визначений період нарахування пені не охоплює шестимісячний строк нарахування пені встановлений ст. 232 ГК України, а тому позов в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, в межах періодів визначених позивачем, господарський суд прийшов до висновку, що їх розрахунок здійснений позивачем не вірно, а тому з відповідача підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 21656, 35 грн. та індекс інфляції  в розмірі 99659, 30 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст.ст. 33,  82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18 А, код ЄДРПОУ 21614404) на користь Фермерського господарства «Стеба І.Г.» (41715, Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул. Колгоспна, 61 код ЄДРПОУ 22977497) 171 098 (сто сімдесят одна тисяча дев'яносто вісім) грн. 58 коп.  боргу, 21 656 (двадцять одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 35 коп.  3 % річних, 99 659 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 30 коп. інфляційних втрат,  2924 (дві тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 14 коп. державного мита та  110(сто десять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                             О.М. Спичак

Дата підписання рішення

17.02.2009р.