Рішення

від 14.05.2013 по справі 910/4260/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4260/13 14.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе»

Про стягнення 260 866,59 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Британчук М.В. представник за довіреністю № 201 від 27.02.13.

Від відповідача: Симончук О.М. представник за довіреністю № б/н від 01.04.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» (далі - відповідач) про стягнення 260 866,59 грн., а саме: сума основного боргу в розмірі 244 479,93 грн., пеня в розмірі 13 655,55 грн., 3% річних в розмірі 2 731,11 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що відповідачем, в порушення умов Договору № 15/12 від 18.07.12. суборенди нежитлових приміщень, належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, внаслідок чого у останнього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 244 479,93 грн., що зумовило нарахування пені, 3% річних та звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.13. порушено провадження у справі № 910/4260/13, розгляд справи призначено на 09.04.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.13., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 23.04.13.

В судовому засіданні 23.04.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.04.13.

24.04.13. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 24.04.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.04.13.

В судовому засіданні 25.04.13. представниками позивача та відповідача подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 25.04.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 14.05.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.13. на підставі ст. 69 ГПК України за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 14.05.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.05.13. проти позову заперечив.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/4260/13.

В судовому засіданні 14.05.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приписами п. 1.3, п. 5.2 Договору № 952 оренди нежитлових приміщень від 15.02.12., що було укладено між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Завод сантехнічних заготовок», позивачу, як Орендарю надано право передавати в суборенду об'єкт оренди за Договором суборенди нежитлових приміщень № 15/12 від 18.07.12.

18.07.12. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Суборендар) укладено Договір № 15/12 суборенди нежитлових приміщень (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець зобов'язався передати, а Суборендар прийняти у строкове платне користування приміщення (далі - об'єкт оренди або Приміщення), вказані в п. 1.2 Договору та своєчасно сплачувати Орендодавцю встановлену Договором орендну плату та інші платежі.

Строк дії Договору у відповідності до п. 6.1 становить з моменту його підписання (18.07.12.) до 30.11.14.

Згідно з п. 2.2 Договору, з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкт оренди (або його частина) вважається переданим в орендне користування.

Відповідно до п. 1.2 Договору (з врахуванням Додаткових угод № 1 від 03.08.12., № 2 від 10.08.12., № 3 від 01.10.12., № 4 від 01.11.12.) та актів приймання-передачі орендованого майна від 23.07.12., від 09.08.12., від 10.08.12., від 01.10.12., від 01.11.12., Орендодавець передав, а Суборендар прийняв приміщення за адресою: м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, а саме:

- 23.07.12. виробничі приміщення Б, В, И; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик, загальною площею 5623,85 кв.м.;

- 03.08.12. виробничі приміщення Б, В, И, К, Т; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик;

- 10.08.12. виробничі приміщення Б, В, И, К; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик;

- 01.10.12., 01.11.12. виробничі приміщення Б, В, И, К, Е; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик.

Приписами п. 4.1 Договору встановлено, що орендна плата починає нараховуватись з 01.08.12.

За користування приміщеннями типу виробничі приміщення Б, В, И, К, Т Суборендар сплачує щомісячно орендну плату в розмірі 40,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за офісне приміщення А 75,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за офісне приміщення Ж 60,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за користування відкритим майданчиком 12,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за користування критим майданчиком 15,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; з 01.10.12. вартість виробничого приміщення Е складала 43,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; з 01.11.12. по 31.12.12. у зв'язку з опоряджувальними роботами вартість виробничого приміщення Е складала 37 539,63 грн. за кожен місяць (п. п. 4.2 - 4.5 Договору з врахуванням всіх Додаткових угод до Договору).

Таким чином, відповідно до підписаних між сторонами розрахунків до орендної плата, остання в загальному розмірі з ПДВ за договором становила:

- з 18.07.12. 228 327,50 грн.;

- з 03.08.12. 238 759,50 грн.;

- з 10.08.12. 236 971,50 грн.;

- з 01.10.12. 258 179,10 грн.;

- з 01.11.12. 311 321,30 грн.

Пунктом 4.6 Договору сторони погодили, що за перший місяць користування Об'єктом оренди Суборендар сплачує орендну плату, яка становить 228 327 (двісті двадцять вісім тисяч триста дві двадцять сім) гривень 50 коп. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.8 Договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць користування Об'єктом оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно оприлюднений індекс інфляції за попередній місяць. У разі, якщо індекс інфляції нижчий 100 %, коригування плати на індекс інфляції не здійснюється.

Згідно з п. 4.9 Договору, Суборендар зобов'язаний перерахувати орендну плату за користування Об'єктом оренди за перший місяць оренди та за останній місяць оренди авансом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передавання Об'єкту оренди на підставі виставлених рахунків.

Як визначено п. 4.10 Договору, орендна плата за користування Об'єктом оренди у наступні місяці перераховується Суборендарем на поточний рахунок Орендодавця щомісячно до п'ятого числа поточного місяця оренди на підставі виставлених рахунків.

На виконання умов вказаного пункту та у відповідності до матеріалів справи позивачем відповідачу направлялись відповідні рахунки-фактури.

Орендодавцем оформлюється факт надання послуг з користування Об'єктом оренди Актом про надання послуг, який є підтвердженням наданих послуг. Два екземпляри такого Акту складаються не пізніше 10 числа, наступного місяця, за тим в якому йде розрахунок. Один підписаний Акт повертається Суборендарем протягом трьох робочих днів, з моменту отримання у випадку якщо не було письмових обґрунтованих заперечень Суборендаря (п. 4.11 Договору).

В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання виконаних робіт за листопад, грудень 2012 р., що підписані сторонами.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2013 р. направлявся відповідачу (опис та фіскальний чек від 08.02.13.), проте, повернутий відповідачем не був, заперечень Суборендар на вказаний акт також не надіслав. Вказане відповідачем не спростовано.

Листом № 183 від 31.01.13. (направлений відповідачу 08.02.13., що підтверджується наявними в матеріалах справи копією опису та фіскального чеку), Орендодавець повідомив Суборендаря про припинення Договору № 15/12 суборенди нежитлових приміщень від 18.07.12.

При цьому, з огляду на викладене нижче, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що Суборендар звернувся до позивача з пропозицією про розірвання спірного Договору, та не отримавши відповідь на таку пропозицію, вважає її прийнятою, Договір розірваним, а приміщення повернутими.

Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» не надано суду жодних доказів направлення позивачу листа № 35 від 21.12.12. з пропозицією про розірвання спірного Договору.

Крім того, п. 2.4 Договору сторонами погоджено, що Суборендар протягом 2-х робочих днів після закінчення строку дії Договору складає акт повернення-приймання об'єкта оренди та повертає, а Орендодавець приймає об'єкт оренди.

Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта повернення-приймання об'єкта оренди (п. 2.7 Договору).

Разом з тим, матеріали справи не містять актів повернення-приймання об'єкта оренди з оренди.

Відсутність вказаних актів не заперечується ні позивачем ні відповідачем.

Акт приймання-передачі ключів від 08.01.13. не береться судом до уваги, оскільки складений за Договором № 24-08/12 від 24.07.12. та підписаний між ТОВ «ДіТрейд» та ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», які не є сторонами Договору № 15/12 від 18.07.12. суборенди нежитлових приміщень від 18.07.12. та не є сторонами в даній справі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» виникла заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своє правовою природою даний Договір є договором суборенди.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті суборендної плати за листопад 2012 р. - січень 2013 р. за користування приміщеннями за Договором становить 244 479,20 грн.

При цьому, судом встановлено, що сплачені відповідачем на виконання п. 4.9 Договору грошові кошти в розмірі 258 179,10 грн., було зараховано позивачем в часткове погашення заборгованості за січень 2013 року.

Крім того, відповідно до п. 3.5 Договору, поліпшення об'єкта оренди, виконані суборендарем за власні кошти, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, можуть бути відшкодовані за згодою сторін.

Згідно з листом № 184 від 02.02.13. сплачену відповідачем вартість ремонтних робіт орендованого приміщення, позивачем в якості компенсації зараховано в часткове погашення заборгованості з орендної плати за грудень 2012 року.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за суборендне користування приміщенням з листопада 2012 р. по січень 2013 р. становить 244 679,93 грн. (з врахуванням часткових проплат, здійснених Суборендарем, які підтверджуються наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача).

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, доказів оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Відповідач стверджує, що відповідно до розрахунку позивача він мав сплатити за оренду приміщення за січень 2013 року 53 142,20 грн. Вказане не відповідає дійсності, оскільки вказана сума визначена позивачем з врахуванням того, що згідно підписаного між сторонами розрахунку до орендної плати, її розмір за січень 2013 року з ПДВ становить 311 321,30 грн., а грошові кошти в розмірі 258 179,10 грн., було зараховано позивачем в часткове погашення заборгованості за січень 2013 року, як те було встановлено судом.

При цьому, як за твердженням позивача так і за твердженням відповідача (відзив на позовну заяву від 24.04.13.), загальний розмір сплачених грошових коштів за весь період оренди складає 1 248 548,36 грн., а зарахована вартість поліпшень становить 144 961,86 грн. Разом з тим, додаючи вказані суми відповідач допустився арифметичної помилки, вказавши загальну суму 1 393 513,22 грн., замість вірної суми вказаної позивачем 1 393 510,22 грн. (1 248 548,36 грн. + 144 961,86 грн.).

Таким чином, відповідач має сплатити позивачу грошові кошти за оренду приміщення за Договором в розмірі 244 679,93 грн. Проте, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 244 479,93 грн. - основного боргу. Жодних заяв про збільшення розміру позовних вимог чи виправляння описки від позивача до суду не надходило. Жодного клопотання про вихід за межі позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 83 ГПК України від заінтересованої сторони так само не надходило.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної за Договором не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню, становить 244 479,93 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» в частині стягнення орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Позивач на підставі п. 8.6 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13 655,55 грн. - пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.6 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання взятих на себе грошових зобов'язань Суборендар повинен сплатити на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день її нарахування, від суми заборгованості, за кожен день затримки оплати.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені з урахуванням того, що 06.01.13. та 07.01.13. - вихідні дні.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8 175,84 грн. - пені. В іншій частині в розмірі 5 479,71 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2 731,11 грн. - 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд відзначає, що прострочене грошове зобов'язання визначено у гривні, а тому нарахування 3% річних є правомірним.

За перерахунком суду, з урахуванням обставин, наведених при розрахунку пені, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 1 639,03 грн. В іншій частині 1 092,08 грн. 3% нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49 ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» (03069, м. Київ, вул. Гайова, б. 14; ідентифікаційний код 37312939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» (01024, м. Київ, вул. Кругло університетська, 11/19; ідентифікаційний код 24260444) 244 479 (двісті сорок чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 93 коп. - основного боргу, 8 175 (вісім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 84 коп. - пені, 1 639 (одну тисячу шістсот тридцять дев'ять) грн. 03 коп. - 3% річних, 5 085 (п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.13.

Суддя Т.М. Ващенко