Постанова

від 02.07.2013 по справі 910/4260/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 910/4260/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Помаз І.А.

від позивача: Британчук М.В. - представник за дов. №201 від 27.02.2013р.;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе»

на рішення господарського суду міста Києва

від 14.05.2013р. (дата підписання - 20.05.2013р.)

у справі №910/4260/13 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе»

про стягнення 260 866,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» ( суборендодавець за договором) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» (суборендар) , у якому просив стягнути із відповідача за користування орендованими нежитловими приміщеннями, що знаходяться по вул. Екскаваторній, 24 в м. Києві, протягом листопада 2012р. по січень 2013р., орендну плату у розмірі 244 479,93 грн. , яку суборендар не сплатив , 13 655,55 грн. пені та 2 731,11 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами Договором суборенди нежитлових приміщень №15/12 від 18.07.2012р. в частині своєчасного внесення встановленої умовами Договору суми орендної плати за користування вказаними приміщеннями.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.03.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/4260/13.

Відповідач позов не визнав, а обґрунтовуючи свої заперечення зазначив, що за весь період оренди вказаних у Договорі суборенди №15/12 від 18.07.2012р. приміщень сплатив на користь ТОВ «Теплоенергосервіс» 1 248 548,36 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами. До того ж , суборендодавець зарахував здійснені суборендарем поліпшення орендованого майна в рахунок сплати орендної плати на суму 144 961,86 грн , про що повідомив суборендаря листом № 187 від 02.02.2013р. Таким чином, загальна сума виконаних ТОВ «ВТ Группе» грошових зобов'язань становила 1 393 513,22 грн., в той час як загальний розмір орендної плати за користування приміщеннями за розрахунком відповідача - 1 380 011,05 грн. З огляду на наведене, відповідач вважав, що у задоволенні позову слід відмовити. Заявлену до стягнення орендну плату за січень 2013р., відповідач заперечив, вважаючи , що з 08.01.2013р. правовідносини суборенди припинилися у зв'язку із фактичним звільненням ТОВ «ВТ Группе» переданих йому у користування приміщень. За поясненнями відповідача, він листом від 21.12.2012р. №35 повідомив позивача про намір розірвати Договір суборенди №15/12 від 18.07.2012р. з 11.01.2013р.,а повернувши ключі від орендованих приміщень власнику - ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» за актом повернення ключів з 08.03.2013 р. звільнив орендовані приміщення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.05.2013р. у справі №910/4260/13 (суддя - Ващенко Т.М.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із ТОВ «ВТ Группе» на користь ТОВ «Теплоенергосервіс» 244 479,93 грн. основного боргу, 8 175,84 грн. пені та 1 639,03 грн. 3% річних. В іншій частині вимог у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладені на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За оцінкою господарського суду є документально доведеною заборгованість відповідача за суборенду приміщень в період з листопада 2012р. по січень 2013р. включно у розмірі 244 679,93 грн. Проте, не виходячи з межі позовних вимог , викладених у прохальній частині позовної заяви ТОВ «Теплоенергосервіс» , суд першої інстанції задовольнив позов на суму 244 479,93 грн.

Здійснивши перевірку обґрунтованості нарахованих позивачем сум пені та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у цій частині. За власним перерахунком суду першої інстанції до стягнення із відповідача підлягали 8 175,84 грн. пені та 1 639,03 грн. 3% річних, тоді як в іншій частині - вимоги визанні неправомірними.

Відхиляючи твердження відповідача про припинення договірних відносин з 08.01.2013р., господарський суд вказав на відсутність у матеріалах справи доказів юридичного повернення орендованого майна позивачу, оформленого двостороннім актом між суборендодавцем та суборендарем приймання-передачі об'єкту оренди . Не визнані місцевим господарським судом обґрунтованими і доводи відповідача про направлення ним на адресу позивача листа №35 від 21.12.2012р. про дострокове розірвання Договору суборенди №15/12 від 18.07.2011р.

Не погоджуючись із висновками господарського суду та мотивами прийнятого рішення, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2013р. у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт, який у задоволенні позовних вимог ТОВ «Теплоенергосервіс» відмовити повністю.

У доводах апеляційного оскарження відповідач навів обгрунтування своєї позиції аналогічній тій, що була наведена у відзиві на позовну заяву та поданих господарському суду письмових поясненнях.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2013р. №910/4260/13 (головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 02.07.2013р.

01.07.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав її необґрунтованості.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, суддю Іоннікову І.А. замінено суддею Тищенко О.В.

Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомив.

З огляду на наведене, враховуючи, що позиція відповідача викладена у його апеляційній скарзі, судова колегія вирішила, що неявка представника відповідача у дане судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за правилами ст.101 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційного оскарження заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» (далі - суборендар, відповідач) був укладений Договір суборенди нежитлових приміщень №15/12 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець зобов'язувався передати, а суборендар - прийняти у строкове платне користування приміщення (далі - об'єкт оренди або Приміщення), вказані в п.1.2 цього Договору та своєчасно сплачувати орендодавцю встановлену Договором орендну плату та інші платежі.

Строк дії Договору у відповідності до п.6.1 визначений з моменту підписання договору до 30.11.2014р.

Згідно з п.2.2 Договору, з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкт оренди (або його частина) вважається переданим в орендне користування.

На виконання п.1.2 Договору (з урахуванням Додаткових угод №1 від 03.08.2012р., №2 від 10.08.2012р., №3 від 01.10.2012р., №4 від 01.11.2012р.) суборендодавець передав, а суборендар примйняв за актами приймання-передачі орендованого майна від 23.07.2012р., від 09.08.2012р., від 10.08.2012р., від 01.10.2012р., від 01.11.2012р., приміщення за адресою: м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, а саме:

- 23.07.2012р. виробничі приміщення Б, В, И; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик, загальною площею 5 623,85 кв.м.;

- 03.08.2012р. виробничі приміщення Б, В, И, К, Т; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик;

- 10.08.2012р. виробничі приміщення Б, В, И, К; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик;

- 01.10.2012р., 01.11.2012р. виробничі приміщення Б, В, И, К, Е; офісне приміщення Ж, А; відкритий майданчик та критий майданчик.

Приписами п. 4.1 Договору встановлено, що орендна плата починає нараховуватись з 01.08.2012р.

Згідно п.4.2 - п.4.5 Договору за користування приміщеннями типу виробничі приміщення Б, В, И, К, Т суборендар зобов'язувався сплачувати щомісячно орендну плату в розмірі 40,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за офісне приміщення А - 75,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за офісне приміщення Ж - 60,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за користування відкритим майданчиком - 12,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; за користування критим майданчиком - 15,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; з 01.10.2012р. вартість виробничого приміщення Е складала 43,00 грн. з ПДВ на 1 кв.м; з 01.11.2012р. по 31.12.2012р. у зв'язку з опоряджувальними роботами вартість виробничого приміщення Е складала 37 539,63 грн. за кожен місяць.

Таким чином, відповідно до підписаних між сторонами розрахунків, місячна орендна плата (з ПДВ) за Договором становила:

- з 18.07.2012р. - 228 327,50 грн.;

- з 03.08.2012р. - 238 759,50 грн.;

- з 10.08.2012р. - 236 971,50 грн.;

- з 01.10.2012р. - 258 179,10 грн.;

- з 01.11. 2012р. - 311 321,30 грн.

Пунктом 4.6 Договору сторони погодили, що за перший місяць користування об'єктом оренди суборендар сплачує орендну плату, яка становить 228 327,50 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.4.8 Договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць користування об'єктом оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно оприлюднений індекс інфляції за попередній місяць. У разі, якщо індекс інфляції нижчий 100 %, коригування плати на індекс інфляції не здійснюється.

Згідно з п.4.9 Договору, суборендар зобов'язаний перерахувати орендну плату за користування об'єктом оренди за перший місяць оренди та за останній місяць оренди авансом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передавання Об'єкту оренди на підставі виставлених рахунків.

Як визначено п.4.10 Договору, орендна плата за користування об'єктом оренди у наступні місяці перераховується суборендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно до п'ятого числа поточного місяця оренди на підставі виставлених рахунків.

На виконання умов вказаного пункту та у відповідності до матеріалів справи позивачем відповідачу направлялись відповідні рахунки-фактури.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ТОВ «Теплоенергосервіс» вказувало на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості оренди за листопад-грудень 2012р., січень 2013р.

Заперечуючи доводи позивача щодо наявності у нього заборгованості з орендної плати за вказаний у позові період, відповідач вважав, що починаючи з 08.01.2013р. орендні правовідносини між сторонами припинилися, тому вимоги позивача про стягнення із ТОВ «ВТ Группе» 53 142,20 грн. заборгованості з орендної плати , починаючи з січня 2013р. - необгрунтовані. Таким чином, за розрахунком апелянта, беручи до уваги сплачені ним на користь позивача грошові кошти у розмірі 1 248 548,36 грн. на виконання своїх грошових зобов'язань за Договором суборенди, а також вартість здійснених відповідачем поліпшень орендованих приміщень у розмірі 144 961,86 грн., заборгованість за вказаних Договором у ТОВ «ВТ Группе» відсутня.

Утім, з такими доводами скаржника погодитися не можна.

За приписами ст.795 України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, фактична передача орендодавцем суборендарю орендованих приміщень підтверджувалася двосторонньо підписаними та скріпленими печатками сторін договору суборенди актами приймання-передачі орендованого майна від 23.07.2012р., від 09.08.2012р., від 10.08.2012р., від 01.10.2012р. та від 01.11.2012р., тоді як доказів юридичного повернення орендованого майна у порядку, встановленому законом, матеріали справи не містять.

Господарський суд обгрунтовано відхилив посилання відповідача на підписаний між ТОВ «ДіТрейд» та ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» акт від 08.01.2013р. приймання-передачі ключів від звільнених суборендованих приміщень (а.с.118), оскільки даний акт , з огляду на у ст. 795 ЦК України , не вважається доказом припинення договору оренди , адже складений та підписаний особами, які не є його сторонами .

За відсутності у матеріалах справи доказів юридичного повернення орендованого майна , доводи апелянта про припинення орендних правовідносин між сторонами у січні 2013р., є неспроможними , а тому відповідач зобов'язаний був сплачувати суборендодавцю своєчасно і у повному розмірі орендну плату за користування майном і у січні 2013р.

Не заслуговують на увагу також доводи скаржника , з посиланням на лист №35 від 21.12.2012р., про розірвання Договору суборенди №15/12 від 18.07.2012р. за ініціативою суборендаря з 11.01.2013р., оскільки доказів направлення цього листа орендодавцю відповідач господарському суду не надав.

Натомість, у матеріалах справи міститься лист №183 від 31.01.2013р. (а.с.125, докази направлення 08.02.2013 р- а.с.126), у якому орендодавець повідомляє суборендаря про припинення Договору №15/12 суборенди нежитлових приміщень . Відсутність у матеріалах справи доказів отримання суборендарем , вказаного листа , позбавляє суд можливості визнати момент, з якого договір суборенди слід вважати розірваним за ініціативою суборендодавця, утім, ця обставина не має значення для розгляду спору, оскільки період заборгованість в оплаті орендної плати визначений останнім днем січня 20013 р. .

Судова колегія відхиляє доводи скаржника про неврахування позивачем при формуванні своїх вимог до відповідача 144 961,86 грн. -вартості виконаних суборендарем поліпшень орендованого майна в рахунок орендної плати . Ця обставина була належним чином досліджена судом першої інстанції і ним вірно встановлено , що вказана сума була дійсно зарахована позивачем в рахунок часткової оплати заборгованості ТОВ «ВТ Группе» з орендної плати за грудень 2012р., (а.с.117, докази направлення - а.с.118) , що знайшло відображення у поданому позивачем розрахунку заявленої до стягнення із відповідача заборгованості , де заборгованість ТОВ «ВТ Группе» по орендній платі за грудень 2012р. зменшена до 153 464,38 грн.

Таким чином, перевіривши обгрунтованість та арифметичну вірність заявленої до стягнення суми заборгованості ТОВ «ВТ Группе» за Договором суборенди №15/12 від 18.07.2012р., судова колегія погоджується із вірним висновком господарського суду про стягнення із відповідача 244 479,93 грн.

Пунктом 8.6 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного виконання взятих на себе грошових зобов'язань суборендар повинен сплатити на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день її нарахування, від суми заборгованості, за кожен день затримки оплати.

Враховуючи, що відповідач у встановлені -Договором строки - щомісячно до п'ятого числа поточного місяця оренди за орендної плати у повному обсязі не сплатив , позивач нарахував та просив стягнути із ТОВ «ВТ Группе» 13 655,55 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову у цій частині вимог і стягнення із відповідача 8 175,84 грн. пені за прострочення внесення орендної плати за листопад 2012р. - січень 2013р. , тоді як вимоги про стягнення 5 479,71 грн. пені до задоволення не підлягали.

Крім того, позивач у порядку ст.625 ЦК України просив стягнути із відповідача 2 731,11 грн. 3% річних.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду про стягнення із ТОВ «ВТ Группе» 1 639,03 грн. 3% річних і відмову у задоволенні 1 092,08 грн. 3% річних.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Группе» на рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2013р. у справі №910/4260/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2013р. у справі №910/4260/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/4260/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Чорна Л.В.