Рішення

від 16.01.2009 по справі 15/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  15/12

16.01.09

За позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Індастрі"

до                         Приватного підприємства "Бізнес Буд групп"

про                       стягнення 62 723,29 грн.

Суддя  Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Ярмолик О.І.       

від відповідача - не з'явилися   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Індастрі" (далі - позивач) до Приватного підприємства "Бізнес Буд групп" (далі - відповідач) про стягнення 62 723,29 грн. основного боргу - 26093,77 грн, інфляційного збільшення суми боргу -139,56 грн., штрафних санкцій - 34 447,24 грн., 3% річних - 442,72 грн..

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2008 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у судовому засіданні та відклдено розгляд справи на 16.01.2009.

Позивачем подано уточнення до позовної заяви - зменшення позовних вимог на 5807,44 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Індастрі" (надалі Продавець) та Приватним підприємством "Бізнес Буд Групп" (надалі Покупець) укладено Договір Купівлі-продажу №115 (надалі Договір) елементів будівельних риштувань на загальну суму 154 819,25 грн. .), відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця елементи будівельних риштувань (надалі-Товар), в кількості, комплектністю, за ціною та в асортименті, визначеними рахунками –фактурами на кожну окрему партію Товару, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий Товар та оплатити його повну вартість на умовах обумовлених Договором строк.

Відповідно до п.3.3. Договору Покупець зобов'язується оплатити вартість Договору наступним чином: передоплата у розмірі 20 % вартості Договору протягом 2-х банківських днів з моменту виставлення Продавцем рахунку –фактури; 60% вартості Договору –в термін до 31 липня 2008 року; останні 20 % вартості Договору –в термін до 15 серпня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п.5.1. Договору Продавець після одержання передоплати  згідно п.3.3. Договору та в термін обумовлений Сторонами готує до завантаження та здійснює безпосереднє завантаження Товару, Покупець власними силами та за власний рахунокздійснює у повному обсязі транспортування Товару зі складу Продавця в Харкові, на склад Покупця.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На виконання п.5.1. Договору 14 липня 2008 року Продавцем було здійснено поставку Товару на загальну суму 147093,77 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 24515,63 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-2172 від 14.07.08. ( додана до матеріалів справи).

Як втановлено судом, у порушення п.3.3. Договору Покупцем була здійснена лише часткова оплата за поставлений Товар на суму 121000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 567 від 11.07.08. на суму 35000,00 грн., №  669 від 20.08.08. на суму 50000,00 грн., № 746 від 18.09.08. на суму 10000,00, № 756 від 29.09.08. на суму 20000,00  грн, № 812 від 05.11.08. на суму 3000,00, № 887 від 11.12.08. на суму 3000,00 грн. ( додані до матеріалів справи).    

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк за поставлений товар не розрахувався.

На підставі ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України 17.09.08. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо сплати суми заборгованості за поставлений Товар у виконання взятих на себе зобов'язань та штрафних санкцій за Договором № 115 від 10.07.08., яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем 03.10.08., але відповідачем станом на дату винесення рішення сума заборгованості та штрафних санкцій була оплачена не у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 26093,77 грн. до суду не надав, тому вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 26093,77 грн. правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  

Згідно з ч. 1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.     

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На день винесення рішення сума основного боргу складає 26093,77 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 1739,56 грн. згідно уточнень до позовної заяви та 3% річних у розмірі 442,72  правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно п.6.1. Договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконанн та/або неналежне виконання зобов"язань, прийнятих відповідно до умов Договору.

 Пунктами 6.2.,6.3.,6.4. Договору передбачно,що за прострочення терміну проведення платежів проти термінів, передбачених п.3.3. Договору, Продавець має право нарахувати та стягнути з Покупця пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, а також застосувати санкції передбачені ст.625 ЦК України; за прострочення більш ніж на 10 днів - пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу; за прострочення більш 20 днів –штраф 20% вартості Договору

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від  22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але відповідно до ст. 3 ЗУ розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня  була нарахована позивачем згідно вимог данної статті у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.08.2008 р. по 03.11.2008 р. та складає 3483,39 грн.              

Відповідно до п.6.4. Договору, у випадку прострочення більш ніж 20 днів терміну проведення платежів, передбачених п.3.3. Договору, до Покупця, крім пені, може бути застосована штрафна санкція у розмірі 20% вартості Договору, тобто вартості поставленої партії Товару,  що становить суму у розмірі  29418,75 грн.

            Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання.

                    Відповідно до ч. 2. ст. 549 Цивільного кодексу України  штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

                    Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

        Відповідно до  ст. 551 ЦК України предметом неустойки може  бути  грошова  сума,  рухоме  і нерухоме майно. ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки  є  грошова  сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

  Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі - продажу № 115 від 10.07.08. у розмірі 32902,14 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот дві грн.14 коп.) правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

5 листопада 2008 року позивач через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходи до забезпечення позову, посилаючись на несвоєчасність проведення розрахунків відповідачем протягом тривалого часу, не виконання зобов'язань, взятих на себе Листом від 20.10.08. про відстрочку виконання зобов'язань,   що свідчить про не бажання у добровільному порядку виконувати взяті на себе зобов'язання, таким чином у позивача є побоювання, що невжиття заходів  до забезпечення позову може утруднити або зробити не можливим виконання рішення господарського суду. В якості забезпечення позову накласти розрахунковий рахунок ПП «Бізнес Буд Групп»у розмірі позовних вимог.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право

вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,   якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши у судовому засідання заяву позивача  про забезпечення позову та наявні документи по справі, вважає заяву позивача необгрунтовною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ним всупереч вимогам ст. 66 ГПК України не надано до суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 669,86 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Індастрі»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бізнес Буд Групп" (01042, м. Київ, вул. Рибальська,13; 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька,16-Б, кв.2; банківські реквізити: р/р 2600362806 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль",МФО 380805, ЄДРПОУ 34529236), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Індастрі»(61017, м. Харків, вул. Лозівська,3; 61017Ю м. Харків, вул. Пащенківська,11; банківські реквізити: р/р 26005021697 в Акціонерному Східно-Українському банку "Грант" м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 23764970) 26093 (двадцять шість тисяч дев'яносто три)грн 77 коп. -суми основного боргу, 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять)грн. 56 коп.- інфляційне збільшення суми боргу; 442 (чотириста сорок дві)грн 72 коп. - 3% річних; 3 447 (три тисячі чотириста сорок сім)грн.24 коп. -пені; 669(шістсот шістдесят дев'ять)грн.86 коп- витрат по оплаті держмита,118 (сто вісімнадцять)грн. 00 коп - витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі .

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Індастрі»в забезпеченні позову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок Приватного підприємства “Бізнес Буд Групп” в обсязі позовних вимог

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                        М.Г.Хоменко