Рішення

від 24.02.2009 по справі 9/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/196

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.02.09 р.                                                                                                       Справа № 9/196                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Інституту проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 02095826)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Євробудтех ГВЛ” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33454249)

про стягнення 46173,39 грн. або зобов'язання допоставити на цю суму товар

за участю представників сторін:

від позивача: Стеблєцова І.В. за дорученням № 801/08 від 02.12.2008 р., яке підписано не уповноваженою особою, Гринішина Л.Я. за дорученням № 802/08 від 02.12.2008 р., яке підписано не уповноваженою особою

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Інституту проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України до товариства з обмеженою відповідальністю “Євробудтех ГВЛ” м. Донецьк про стягнення 46173,39 грн. або зобов'язання допоставити на цю суму товар.

Ухвалою суду від 13.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/196. Ухвалою від 08.01.2009 р. провадження у справі зупинено у зв'язку із направленням даної справи до прокуратури м. Донецька.

28.01.2009 року справа № 9/196 повернута до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 28.01.2009 року справа № 9/196 передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Ухвалою від 30.01.2009 року провадження у справі № 9/196 поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні.

23.02.2009 р. від позивача надійшло уточнення до позовної заяви, де позивач просить стягнути з відповідача суму 46173,39 грн.

В останнє судове засідання від позивача прибули в якості представників Стеблєцова І.В. за дорученням № 801/08 від 02.12.2008 р., Гринішина Л.Я. за дорученням № 802/08 від 02.12.2008 р. Оригінали вказаних доручень додані до матеріалів справи. Вказані доручення підписані заступником директора Івановою С.Б. У підтвердження її повноважень видавати довіреності від імені позивача іншим особам для представництва інтересів у господарському суді позивач надав до суду завірену копію наказу керівника позивача № 2/05 від 04.04.1997 р., згідно якого Іванова С.Б. призначена заступником директора інституту з обов'язками здійснювати керівництво службою комп'ютерних видавницьких систем. Цим же наказом їй надано право підпису фінансових та інших документів, пов'язаних з організацією роботи служби  комп'ютерних видавницьких систем. На думку суду вказаний наказ покладає на  Іванову окремі обов'язки та права, виключно пов'язані із діяльністю окремої служби позивача та не містить повноважень заступника директора представляти інтереси позивача в повному обсязі як юридичної особи, в тому числі в суді шляхом видачі довіреностей на таке представництво. За таких обставин Стеблєцова І.В., Гринішина Л.Я. не є належними представниками позивача, тому як доручення на їх представництво підписані не уповноваженою особою.

У порушення вимог ухвали від 30.10.2009 року відповідач в судове засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не представив.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення їх відповідачу (його представнику).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статуту позивач є державною науково-дослідною установою, заснованою на державній власності і підпорядкованою Міністерству освіти і науки України та Національній академії наук України. Крім копії статуту до позову додана копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача.

Згідно довідки № 14/4-20/456 від 05.02.2009 р. ГУС у Донецькій області в ЄДРПОУ значиться товариство з обмеженою відповідальністю „Євробудтех ГВЛ”, ідентифікаційний код 33454249, юридична особа, адреса – 83003, м. Донецьк, Калінінський район, вул.. Марії Ульянової, 62, кв. 33.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 651 купівлі-продажу від 23.09.2008 р. Згідно п. 1.1 договору продавець (відповідач) зобов'язується протягом дії вказаного договору передати покупцю (позивачу) у власність профнастил на суму 92009,74 грн., в подальшому товар, належної якості, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар, у кількості, асортименті та за погодженими сторонами договірними цінами, зазначеними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Також пунктом 2.2.1 договору передбачено зобов'язання покупця прийняти товар за кількістю та якістю на підставі накладної. Пунктом 2.2.3 договору передбачена оплата за товар покупцем протягом 25 банківських днів після отримання товару. Пункти 3.1, 3.2 договору передбачають доставку товару продавцем; датою покупки товару вважається дата його приймання покупцем. Договір вступає у силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 р.

На виконання умов вказаного договору відповідач як продавець передав позивачу як покупцю товар – профнастил 60 (7,55х1,02х0,8), у кількості 989,35 кв.м., за ціною 77,50 грн. на суму 76674,78 грн., ПДВ 20 % 15334,96 грн., усього на суму 92009,74 грн. Вказаний факт підтверджується оригіналом видаткової накладної № 463 від 23.09.2008 р., яка містить підписи представників продавця та покупця, скріплені відповідними печатками юридичних осіб (вказаний документ є в матеріалах справи).

Вказаний факт купівлі-продажу товару на суму 92009,74 грн. за рахунок державних коштів був узятий на облік та зареєстрований 29.09.2008 р. управлінням Державного казначейства у м. Донецьку, про що свідчить штамп на видатковій накладній.

На виконання своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо оплати отриманого товару позивач оформив платіжне доручення № 196 від 30.09.2008 р. на суму 92009,74 грн. про перерахування коштів за профнастил для кап. ремонту згідно кошторису згідно видаткової накладної № 463 від 23.09.2008 р. та договору № 651 від 23.09.2008 р. Оригінал вказаного платіжного доручення з відміткою „оплачено” 01.10.2008 р. управлінням Державного казначейства у м. Донецьку є в матеріалах справи.

Із позовної заяви, письмових пояснень позивача, представлених до суду, усних пояснень представників позивача у судовому засіданні вбачається, що прийом-передачу товару за спірною накладною здійснювали від позивача начальник постачання Головіна Є.О., від відповідача заступник директора Шаполов А.Г. У період після прийому товару та підписання видаткової накладної представниками позивача було виявлено, що кількість фактично прийнятого товару менша за кількість товару, яка зазначена у видатковій накладній, про що покупець повідомив продавця претензіями № 622/08 від 26.09.2008 р. та № 737/08 від 11.11.2008 р., в яких позивач крім того просить відповідача допоставити товар або повернути на рахунок інституту кошти за недопоставлений товар. Засвідчені копії цих претензій додані до справи з оригіналом повідомлення про вручення поштового відправлення 12.11.2008 р. та його отримання відповідачем 15.11.2008 р.

У підтвердження вказаного факту позивач надав до суду завірену копію прибуткового ордеру № 1304 від 26.09.2008 р. про оприбуткування за бухгалтерським та складським обліком профнастилу у кількості 492,86 кв.м. на суму 45836,35 грн. Вказане також позивач підтвердив довідкою № 48/01 від 19.02.2009 р. за підписом керівника та головного бухгалтера, скріпленою гербовою печаткою. Згідно цієї довідки різниця між даними видаткової накладної стосовно кількості отриманого та даними платіжного доручення стосовно суми оплаченого товару та даними бухгалтерського обліку позивача складає 496,49 кв.м. профнастилу на суму 46173,39 грн.

У письмових поясненнях від 11.12.2008 р. № 843/08 позивач вказує на те, нібито сторони домовилися про тимчасове збереження недопоставленого товару у приміщеннях продавця до 31.11.2008 р. з поставкою за вимогою покупця. У разі відмови від поставки товару у зазначений термін, продавець повинен підписати акти про передачу товару по факту і розрахуватися за недопоставлений товар. Представник покупця зі своєї сторони підписав акт та віддав на підпис директору ТОВ “Євробудтех ГВЛ”. Після деякого часу представник покупця хотів повернути підписаний обома сторонами акт, але не зміг його отримати, тому що дізнався, що директор ТОВ “Євробудтех ГВЛ” загинув. На вимогу повернути товар або кошти за недопоставлений товар Шаполов А.Г. відповів, що директор загинув, фірма розпалась, а він особисто буде давати свідчення тільки, якщо його викличуть до суду.

Позивач надав до суду письмове клопотання № 842/08 від 11.12.2008 р., яким просить визвати в судове засідання Шаполова А.Г., як особу, що безпосередньо брала участь у поставці товару. Суд приймав заходи до виклику посадової особи відповідача у судові засідання, що підтверджується ухвалами від 25.12.2008 р., 30.01.2009 р. Також суд зобов'язував Шаполова А.Г. надати письмові пояснення по факту його особистої участі у купівлі-продажу товару за договором № 651 від 23.09.2008 р. згідно видаткової накладної № 463 від 23.09.2008 р. (прийом-передача товару; оформлення товаросупроводжувальних документів на товар). Від Шаполова А.Г. до суду. надійшли письмові пояснення про неможливість явки у судове засідання 08.01.2009 р. у зв'язку із знаходженням у відрядженні, перенесення дати судового засідання та виклик його до суду. На наступний виклик до суду Шаполов А.Г. не з'явився, будь-яких письмових пояснень по факту прийому-передачі товару між позивачем та відповідачем до суду не надав.

Тобто, станом на теперішній час належні документи, які підтверджують обставини того, що у видаткову накладну № 463 від 23.09.2008 р. представниками сторін внесені невірні дані стосовно кількості поставленого товару, ні позивачем, ні відповідачем до суду не представлені. За таких обставин у позивача за складським та бухгалтерським обліком повинна бути відображена нестача матеріальних засобів, отриманих від відповідача за накладною.

Згідно ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявний у матеріалах справи оригінал видаткової накладної містить усі вищевказані реквізити за винятком посад осіб, які фактично оформлювали вказану видаткову накладну. Але посади цих осіб називає сам позивач у своїх поясненнях до суду. За таких обставин вказана видаткова накладна, на думку суду, відповідає вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та є первісним документом, який підтверджує в повній мірі факт здійснення між позивачем та відповідачем операції купівлі-продажу товару. Будь-яких інших первісних документів, які б спростували фактичні дані, зазначені у видатковій накладній, сторони до суду не надали.

Із письмових пояснень осіб, які фактично приймали товар для позивача від відповідача, та інших матеріалів справи суд вбачає наступне: начальник постачання позивача Головіна Є.О. 23.09.2008 р. формально віднеслася до прийому товару, але фактично отримала товар від відповідача, підписала видаткову накладну та поставила на неї печатку позивача. Після цього у період до жовтня 2008 р. товар ніхто не перевіряв за кількістю, по складському та бухгалтерському обліку відповідальні особи товар не проводили, оскільки вказану видаткову накладну посадові особи позивача зареєстрували 29.09.2008 р. у держказначействі як дійсний та вірний документ та перерахували відповідачу за товар державні кошти 01.10.2008 р. у повному обсязі як за фактично отриманий товар. Тільки після цього представниками позивача нібито була встановлена фактична кількість товару, яка була менша від кількості товару згідно видаткової накладної. Товар у меншій кількості був оприбуткований заднім числом – 26.09.2008 р. за книгою складського обліку та регістрами бухгалтерського обліку. Про недопоставку товару позивач заявив відповідачу у претензіях. Вказане також підтверджується тим, що належний доказ поштового відправлення претензії є тільки від 12.11.2008 р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача 46173,39 грн. як заборгованість у зв'язку з недопоставкою товару та його фактичною оплатою, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів належним чином факт недопоставки товару з вини продавця та наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем на суму позовних вимог.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 24.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією..

               Суддя                                                                                                                                           

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області