Постанова

від 24.05.2013 по справі 1570/5414/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 р.Справа № 1570/5414/2012

Категорія: 8.2.7. Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної митниці Державної митної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вілсон» до Південної митниці Державної митної служби України про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та посилаючись на безпідставність висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 26 червня 2012 року про невірну класифікацію товариством з обмеженою відповідальністю «Вілсон» (надалі - Товариство), що були ним імпортовані за вантажною митною декларацією №500040011/2011/010248 від 01 червня 2011 року та заниження митної вартості товарів, за вказаною вище декларацією просив: визнати нечинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 136, №137 від 09 липня 2012 року.

За результатами розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом 11 лютого 2013 року ухвалено постанову про задоволенні адміністративного позову Товариства.

Суд першої інстанції визнав нечинними та скасував податкові повідомлення-рішення Південної митниці Державної митної служби України (надалі - Митниці) » № 136, №137 від 09 липня 2012 року.

Приймаючи означене рішення Одеський окружний адміністративний суд послався на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 4 липня 2012 року за якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1, працюючого директором Товариства, про порушення митних правил, передбаченого ст..352 ч.1 МК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст..352 МК України. Крім того, суд послався на постанови Верховного Суду України, що, на його переконання, прийняте за результатами розгляду тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В апеляційній скарзі Митниця, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

В письмових запереченнях Товариство спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що за вантажною митною декларацією від 01 червня 2011 року №500040011/2011/010248 Товариством здійснено митне оформлення товару - «какао-порошок натуральний без додавання цукру для промислової переробки: какао-продукт NCP - 50000 кг.) - 200 паперових мішків по 25 кг. Вміст жиру не більше - 7%, масова доля вологи - 3,7 %. Алкалізований какао-порошок PAD - 7500 кг.) - 300 паперових мішків по 25 кг. Вміст жиру не більше - 11,86%, масова доля вологи - 4,3 %. Натуральний какао-продукт PNF - 2500 кг.) - 100 паперових мішків по 25 кг. Віст жиру не більше - 10,7 %, масова доля вологи - 3,9%. Натуральний какао-порошок PNC - 2500 кг.) - 100 паперових мішків по 25 кг. Вміст жиру не більше 10%, масова доля вологи - 3,1 %. Алкалізований какао-продукт PFA - 7500 кг.) - 300 паперових мішків по 25 кг. Вміст жиру не більше - 10,5 %, масова доля вологи - 4.3%. Торгівельна марка: «Moner». Виробник «MONER COCOA S.A.» Іспанія, ES. Дата виробництва - лютий, березень 2011 року. Термін придатності - 30 місяців. Чиста вага - 25000 кг. 20 палет по 50 паперових мішків (1000 мішків) за кодом 1805000010 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%).

Відповідач звернувся до митних органів Іспанії з письмовим запитом та отримав відповідь, що операція експорту товару «какао продукти» виготовлених «MONER COCOA S.A.» Іспанія здійснювалася за експортною декларацією №11ES00081211146360. Згідно до коду товару 1805000000, за вказаною раніше експортною декларацією та опису «порошок какао без додавання цукру та іншого замінника цукру» вартість товару за 10000 кг. складає 32 475 євро. Рівень митної вартості товару «шкарлупа, плівка (шкірка) та інші відходи какао» за 15000 кг. складає 38437 євро 50 центів.

Тобто, імпортером було занижено митну вартість товару, що переміщувався через митний кордон України, і як наслідок, не у повній мірі сплачено митні платежі та податок на додану вартість.

Керуючись вимогами п.п. 54.4 ст.54 Податкового кодексу України (в редакції від 02 грудня 2010 року) митний орган, спираючись на встановлену під час перевірки ціну товару, самостійно донарахував розмір митних платежів та суму податку на додану вартість.

Так Митницею 09 липня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: №136 про донарахування мита на товари що були ввезені позивачем на територію України на суму 20039 грн. 15 коп.; №137 про донарахування податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України позивачем на суму 49272 грн. 28 коп.

Як вказувалося вище, задовольняючи позов про визнання нечинними та скасування оскаржуваних рішень митного органу, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст.72 КАС України). При цьому, як на підставу звільнення від доказування, суд послався на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 4 липня 2012 року.

Дійсно, згідно до означеної вище постанови суду, слідує, що директора Товариства звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст..352 МК України.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом при вирішення виниклих правовідносин не вірно застосовано ч.1 ст. 72 КАС України. Для прийняття рішення щодо цього процесуального питання необхідно застосовувати іншу норм Закону, а саме, ч.4 ст.72 КАС України : «Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою».

Наведене, дає підстави стверджувати, що Малиновським районним судом м. Одеси розглядалося і було висловлено судження тільки щодо адміністративного проступку ОСОБА_1, що, саме по собі, не може спростувати фактів та доказів, встановлених під час перевірки Митниці та зафіксованих в акті перевірки №0041/2/500000000/0035767873 від 26 червня 2012 року доказів заниження відповідачем ціни ввезеного на територію України товару.

Таким чином, судом першої інстанції не вірно застосовано процесуальне законодавство.

Що стосується тверджень суду про необхідність врахування практики Верховного Суду України у подібних правовідносинах і тих самих норм матеріального права, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Дійсно, Верховним судом України 12 вересня 2011 року та 23 січня 2012 року ухвалено постанови де розглядався спір між митницею та особами, яким за результатами перевірки було донараховано податкові зобов'язання за платежем «ввізне мито» та податкові зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість». Разом з тим, аналізуючи вказані рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у випадках, розглянутих Верховним Судом України, митні органи при здійсненні митного оформлення товару та самостійному визначенні його вартості, припустились помилки, а саме: не врахували вартість додаткового обладнання навантажувальних пристроїв транспортних засобів; самостійно, помилково, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України.

Як вбачається зі справи, що розглянута Одеським окружним адміністративним судом, ціна товару була визначена декларантом самостійно. Митниця віднесла товар до відповідної категорії УКТ ЗЕД виходячи з наданих позивачем для митного оформлення документів. Про заниження ціни ввезеного на митну територію України митниця дізналася тільки після проведеної нею перевірки та отримання відповіді митних органів Іспанії.

Таким чином, справи розглянуті Верховним Судом України та справа, що розглядалася Одеським окружним адміністративним судом різні стосовно обставин, правовідносин та застосування норм матеріального права.

Зважаючи на все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що висновки Одеського окружного адміністративного суду викладені у постанові від 11 лютого 2013 року не відповідають обставинам справи. Крім того, постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.3, 4 КАС України підставами для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Отже, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року за адміністративним позовом Товариства до Митниці про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південної митниці Державної митної служби України - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вілсон» до Південної митниці Державної митної служби України про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: