Рішення

від 19.01.2009 по справі 7/495/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/495/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09                                                                                 Справа №  7/495/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом   Концерну  “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

До відповідача Оріхівської виправної колонії № 88,  с. М.Токмака, Запорізька область  

                                                                                                                Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача :      Димов О.В., дов. № 6097/20-19 від 03.11.2008р.

                               Лімонова  Г.Є., дов. №  3093/20-19 від 01.07.2008р.

Від відповідача :  Долгошей  П.С. –без довіреності

         Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1905 грн. 03коп. основного боргу.  

         Ухвалою суду  від 20.11.2008р. позовна заява була прийнята до провадження, судове засідання призначено на 08.12.2008р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.01.2009р., 19.01.2009  Судовий процес завершено 19.01.2009р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками  сторін.  

         В обґрунтування позовних вимог  позивач посилається на обставини, що викладені в позовній заяві,  як  на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається     ст.ст.  509, 526, 610, 612    ЦК України.  Позивач посилається  на те, що  між Концерном „Міські теплові мережі" та Оріхівською виправною колонією у 2003-2005 роках існували господарські відносини. Згідно виписаних рахунків Концерном „Міські теплові мережі" були перераховані грошові кошти на загальну суму 349398,16 грн. за придбання товару, що підтверджується банківськими виписками (додаються на 32 аркушах). Відповідачем фактично поставлено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 347493,13 грн., що підтверджується видатковими накладними (додаються на 45 аркушах). Тобто відповідачем був недопоставлений товар на суму: 349398,16 грн.-347493,13 грн.=1905,03 грн.(розрахунок ціни позову долучено до матеріалів справи).   Остання вимога була надіслана на адресу відповідача від 09.07.08 р. за вих. № 3131/20.  На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача   1905 грн. 03 коп.  

        Відповідач  надав суду відзив на позовну заяву.  

        Згідно зі ст. 34 ГПК  України,  господарський суд  приймає  тільки ті  докази, які мають значення для справи.

        Обставини справи, які відповідно  до  законодавства повинні бути  підтверджені певними  засобами доказування, не  можуть  підтверджуватись іншими  засобами доказування.

        Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі  визнання відповідачем позову господарський суд  приймає рішення про  задоволення позову за умови, що дії відповідача не  суперечать законодавству або  не  порушують прав і  охоронюваних законом   інтересів інших осіб.  

        Але ч. 6  ст. 22  ГПК України передбачено, що господарський  суд не приймає відмовити від позову, зменшення  розміру позовних вимог, визнання  позову відповідачем , якщо ці  дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані інтереси.

                    Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

                    Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

            Компетентний, повноважний представник  відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин. Надана довіреність гр.Долгошеєм П.С.  видана  Підприємством Оріхівської виправної колонії, що не є  відповідачем по справі і є самостійною юридичною особою.

              За ініціативою суду судовий процес ведеться із застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

             Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:                                   

             між Концерном „Міські теплові мережі" (далі-позивач) та Оріхівською виправною колонією (далі –відповідач) у 2003-2005 роках існували господарські відносини, що виникли  на підставі ст. 11 ЦК України.  

             Згідно рахунків відповідачу позивачем  були перераховані грошові кошти на загальну суму 349398,16 грн. за придбання товару, що підтверджується банківськими виписками (долучені до матеріалів справи). Підстава –за продукцію. Тобто, у  відповідача виникло  перед позивачем зобов'язання по поставці.

              Відповідачем фактично поставлено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 347493,13 грн., що підтверджується видатковими накладними (долучені до матеріалів справи).

             Тобто відповідачем був недопоставлений товар на суму  1905,03 грн.  

             Відповідно до  господарських правовідносин, що склалися між сторонами,  відповідач зобов'язувався   поставити позивачу продукцію.   Але строк  виконання зобов'язань сторонами не визначений і  відповідач поставляв товар по своєму бажанню.

             Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк  (дата) виконання  боржником  зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення  вимоги,  кредитор має право  вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен  виконати  такий борг в семиденний  строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання  не випливає з договору або актів цивільного законодавства.  Позивач не направив відповідачу вимогу про поставку товару.

          Посилання позивача  на  претензію  від 09.07.2008р. № 3131/20 судом до уваги не приймаються, поскільки  дана вимога стосується  грошових коштів, а не вимоги про  поставку товару. Таким чином, у відповідача не виникло на теперішній час зобов'язання по  оплаті   товару.             

        Враховуючи викладене, вимоги позивача не відповідають фактичним обставинам справи, поскільки,  виходячи з  правовідносин сторін, у відповідача відсутні грошові зобов'язання перед позивачем, а є зобов'язання  поставки товару. Строк  виконання  якого до сих пір  сторони не узгодили.

         Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

         Позивач має право  звернутися  до суду з інших підстав і з іншим предметом спору на загальних підставах.

           Відповідно до  ст. ст. 44, 49 ГПК України , судові витрати  слід залишити за позивачем.

           На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України , суд:

                                                                 ВИРІШИВ:

          В позові  відмовити.

          Рішення набирає законної чинності через 10 днів з моменту його підписання.

          Дата підписання “22” січня 2009р.

       Суддя                                                                                          Н.С. Кутіщева