Рішення

від 16.01.2009 по справі 52/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ Євро Лізинг ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Святовид ” про стягнення 129 365,01 грн. за участю представника позивача –Сітарчук О.О., довіреність № 32 від 14.10.2008 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 107 181,96 грн. боргу, 7 191,40 грн. пені, 1 757,18 грн. інфляційних нарахувань, 898,92 грн. 3% річних, 12 335,55 грн. збитків, а загалом 129 365,01 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором фінансового лізингу № 227 від 17.04.2007 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.12.2008 року.

В судовому засіданні 17.12.2008 року представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 85 781,16 грн. суми боргу, 7 008,23 грн. пені, 876,03 грн. 3% річних, 1 757,18 грн. інфляційних нарахувань, 12 335,55 грн. збитків у зв'язку з оформленням виконавчого напису нотаріуса, 96 303,69 грн. неустойки за дострокове припинення дії договору фінансового лізингу.

         Суд відмовляє позивачу в прийнятті даної заяви з огляду на наступне.                                       

         Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, з наступними змінами і доповненнями). Тобто під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

                 Ретельно дослідивши зміст поданої заяви та оцінивши такий зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково, крім сум заявлених в позові, просить ще стягнути неустойку за дострокове припинення дії договору фінансового лізингу, але вимога про стягнення неустойки за дострокове припинення дії договору фінансового лізингу позивачем раніше не заявлялась.                                                           

Під виглядом збільшення розміру позовних вимог позивач висунув нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, і тому судом відмовляється в прийнятті зазначеної заяви в частині вимоги про стягнення неустойки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2008 року розгляд справи відкладено на 16.01.2009 року у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2009 року не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.04.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 227 на передачу транспортного засобу, що надається в платне користування за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач –отримати в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на ТЗ.

На виконання умов договору, а також на підставі замовлення на ТЗ № 227/001, № 227/002, № 227/003 від 17 квітня 2007 р. та актів приймання –передачі ТЗ № 227/001, № 227/002 від 22 травня 2007 р., №227/003 від 23 травня 2007 р. відповідачу були передані автомобілі:

-          КАМАЗ 6520-041, шасі № АА 1784 СР, реєстраційний № ХТС65200071131070;

-          КАМАЗ 6520-041, шасі № АА 1781 СР, реєстраційний № ХТС65200071130840;

-          КАМАЗ 6520-041, шасі № АА 1782 СР, реєстраційний № ХТС65200071130841.

Відповідно до п. 5.1. договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати початку до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в “Плані Лізингу”.

Згідно з п. 7.16. договору лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні платежі, які пов'язані з використанням ТЗ.

       В порушення умов договору відповідач лізингові платежі належним чином не сплачував, внаслідок чого  у відповідача у період з січня по жовтень 2008 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 85 781,16 грн. відповідно до розрахунку позивача, здійсненого на підставі умов договору та вимог закону.

     Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду  не надано.

     Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. було видано виконавчий напис № 9069 від 29.10.2008 року, а співробітниками позивача вилучені у відповідача транспортні засоби:

-           КАМАЗ 6520-041, шасі № АА 1784 СР, реєстраційний №         ХТС65200071131070;

-          КАМАЗ 6520-041, шасі № АА 1781 СР, реєстраційний № ХТС65200071130840;

   -      КАМАЗ 6520-041, шасі № АА 1782 СР, реєстраційний № ХТС65200071130841, про що свідчить акт вилучення ТЗ від 10.11.2008 року.

     Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 85 781,16 грн. боргу по лізингових платежах ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

        Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати лізингових платежів за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 876,03 грн. 3% річних та 1 757,18 грн. інфляційних нарахувань, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 16.1. договору при порушенні лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожен день прострочки.

        Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати лізингових платежів нараховано 7 008,23 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

        Отже, вимоги позивача про стягнення 85 781,16 грн. боргу, 876,03 грн. 3% річних, 1 757,18 грн. інфляційних нарахувань та 7 008,23 грн. пені ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

    Відповідно до п. 5.6. договору, згідно з яким у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Як вбачається з матеріалів справи приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. було видано виконавчий напис № 9069 від 29.10.2008р.; за видачу виконавчого напису з позивача стягнуто 12 335,55 грн.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).   

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати по оплаті виконавчого напису нотаріуса в розмірі 12 335,55 грн.

Державне мито у сумі 1 077 грн. 58 коп. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

       Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.          

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святовид” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 14-А, код ЄДРПОУ 32523955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Євро Лізинг” (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32774741) 85 781 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 16 коп., боргу, 7 008 (сім тисяч вісім) грн. 23 коп. пені, 1 757 (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім) грн. 18 коп. інфляційних нарахувань, 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 03 коп. 3% річних, 12 335 (дванадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 55 коп. збитків, 1 077 (одна тисяча сімдесят сім) грн. 58 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                       С. Чебикіна