Рішення

від 03.03.2009 по справі 8/480-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/480-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03.03.2009                                                                Справа №  8/480-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш", м. Херсон

про стягнення 62280,40 грн.

за участю представників сторін:

ввід позивача - Вечерко М.М., юрисконсульт довіреність №3/10-289 від 17.01.2008 р.;

від відповідача - Кириченко К.І., представник довіреність № 98/8 від 14.01.2009 р.

          Відкрите акціонерне товариство "Запорізький кабельний завод" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" (відповідач) 62280,40 грн. боргу за договором поставки №97/10-301 від 04.10.2007р., з яких: 56927,89 грн. сума основного боргу, 3331,45 грн. - пеня, 416,43 грн. - 3 % річних, 1604,63 грн. - інфляційні збитки.

          Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем (покупцем) грошових зобов'язань за договором поставки. Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору поставлено відповідачу кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 444985,13 грн., за видатковими накладними: № 250 від 28.01.08р., № 310 від 01.02.08р., № 662 від 03.03.08р., № 1456 від 19.05.08р., № 1558 від 28.05.08р., № 1894 від 25.06.08р.

          Поставлений товар відповідач оплатив частково, на загальну суму 388057,24 грн., недоплативши 56927,89 грн. грошових зобов'язань за договором поставки, що стало підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 3331,45 грн., 3 % річних у розмірі 416,43 грн. та інфляційних збитків у розмірі 1604,63 грн.

          18 грудня 2008 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України,  подав заяву про збільшення суми позовних вимог в частині нарахування трьох відсотків річних за користування грошовими коштами на суму 140,37 грн., в частині стягнення інфляційних збитків на 877,99 грн. та в частині стягнення пені на 1122,96 грн. Дана заява судом була задоволена. Ухвалою господарського суду від 23.12.08р. визначено ціну позову в сумі 64421,72 грн., з яких: 56927,89 грн. - основна сума боргу, 4454,41 грн. - нарахована пеня, 556,80 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами та 2482 грн. 62 коп. - інфляційні збитки.  

Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області від 06.01.2009р. справу №8/480-08 передано на розгляд судді Ребристій С.В.

Представник відповідача 15.01.09р. подав до суду клопотання в якому зазначає, що сплатив частину боргу у сумі 15000,00 грн. Дане клопотання прийняте судом до розгляду, та долучено до матеріалів справи.

          29 січня 2009 року позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, подана заява про зміну позовних вимог з урахуванням часткової сплати боргу відповідачем, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 52147,51 грн. з якої: 41927,89 грн. основний борг, 5768,34 грн. пеня, 721,04 грн. 3% річних та 3730,24 грн. інфляційні збитки. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          25 лютого 2009 року позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, подана заява про збільшення суми позовних вимог частині сум пені, 3% річних та індексу інфляції. В даній заяві позивач просить стягнути з відповідача 38203,91 грн. з яких: 25927,89 грн. - сума основного боргу, 6419,28 грн. - пеня, 802,41 грн. - 3% річних, 5054,33 грн. - сума збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції та понесені судові витрати по справі. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник позивача позовні вимоги з урахуванням збільшення суми позовних вимог підтримав у повному обсязі.

          У судовому засіданні 03.03.2009 р. представником відповідача подано клопотання та додано до нього платіжне доручення № 579 від 02.03.2009 р., згідно якого, відповідач повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 25927,89 грн. та просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу. Крім того, відповідач подав клопотання про розстрочення строком на чотири місяці сплати сум пені та штрафних санкцій на загальну суму 12276,02 грн. Дані клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник позивача у судовому засіданні підтвердив факт сплати відповідачем суми основного боргу та не заперечує проти надання відповідачу розстрочки сплати пені та штрафних санкцій строком на чотири місяці.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

          04 жовтня 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №97/10-301.

          На виконання умов даного договору покупцю відповідно до видаткових накладних № 250 від 28.01.08р., № 310 від 01.02.08р., № 662 від 03.03.08р., № 1456 від 19.05.08р., № 1558 від 28.05.08р., № 1894 від 25.06.08р. поставлено кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 444985,13 грн.

          Факт відвантаження товару покупцеві та отримання його представником покупця підтверджується відповідними довіреностями на одержання ТМЦ.

          Оплату поставленої позивачем продукції відповідач здійснив частково, на загальну суму 388057,24 грн., однак ні на 16.08.2008р. ні станом на час звернення позивача до суду остаточний розрахунок у сумі  56927,89 грн. відповідачем здійснено не було.

          Відповідно до п.4.2. договору, розрахунки за продукцію здійснюються шляхом перерахування покупцем передоплати в розмірі 50% від вартості продукції, вказаної в специфікації, на поточний рахунок позивача. Остаточний розрахунок за поставлену продукцію здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту здійснення поставки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

          Позивачем 30 вересня 2008 року направлено на адресу відповідача претензію з вимогою щодо погашення заборгованості. 04 листопада 2008р. позивач отримав лист від відповідача, в якому останній визнає заборгованість перед позивачем в сумі 56927,88 грн.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.          

          Відповідно до останньої заяви позивача від 25.02.2009р. про збільшення суми позовних вимог в частині сум пені, 3-х% річних та індексу інфляції, позивач просить стягнути з відповідача 38203,91 грн. з яких: 25927,89 грн. - сума основного боргу, 6419,28 грн. - пеня, 802,41 грн. - 3% річних, 5054,33 грн. - сума збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції та понесені судові витрати по справі.

          03.03.2009р. відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 25927,89 грн., у зв'язку зі сплатою.

          Факт погашення основної суми боргу підтверджується платіжним дорученням № 579 від 02.03.2009р. на суму 25927,89 грн., яка перерахована на користь ВАТ "Запорізький кабельний завод".

          Представник позивача у судовому засіданні підтвердив факт повної сплати відповідачем суми основного боргу.                              

          Таким чином, спір відносно стягнення з відповідача суми основного боргу врегульовано і суд на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 25927,89 грн. припиняє провадження у справі через відсутність спору.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3-х % річних та інфляційних збитків, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до п.6.3. договору за прострочку оплати відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі 0,2% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від простроченої суми за кожний день прострочки.  

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6419,28 грн., 3% річних в сумі 802,41 грн. та інфляційних збитків в сумі 5054,33 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені сторонами в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          У судовому засіданні 03.03.09р. представником відповідача заявлено клопотання про розстрочення строком на чотири місяці сплати сум пені та штрафних санкцій на загальну суму 12276,02 грн., у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

          Представник позивача не заперечує проти надання відповідачу розстрочки сплати сум пені та штрафних санкцій строком на чотири місяці.

          Відповідно до положень п.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд приймає до уваги  фінансовий стан відповідача та факт сплати ним основної суми боргу на час вирішення спору в суді.

З огляду на викладене, суд задовольняє клопотання відповідача про рострочення виконання рішення суду в частині стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних збитків в розмірі 12276,02 грн. в частинах боргу строком на 4 (чотири) місяці.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32, 33, 34  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

          Позовні вимоги обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку.

          Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

          Платіжними дорученнями: № 5026 від 13.11.2008р.; № 5342 від 10.12.2008р.; № 121 від 20.01.2009р.; № 359 від 16.02.2009р., позивачем сплачено: 622,80 грн.; 21,42 грн.; 27,26 грн.; 20,59 грн. відповідно, державного мита, що разом становить 692,07 грн.   

          Оскільки спір доведений до врегулювання в судовому порядку з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 692,07 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено представникам сторін про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 549, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 44, ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82, п.6 ст. 83, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" (73000, м. Херсон, вул. Фрунзе, 11, код ЄДРПОУ 32125274, р/р 26005870840881 в ХФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Херсон МФО 352015; р/р 2600901693594 в ХВ "Укрексімбанк", м. Херсон МФО 352639) на користь відкритого акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" (69093, м. Запоріжжя, вул. Гладкова, 2, код ЄДРПОУ 05755625, р/р 26005001301163 в філії ЗАТ "ОТП Банк", в м. Запоріжжя МФО 313872)  12276,02 грн., з яких: пеня в розмірі 6419,28 грн., 3% річних в розмірі 802,41 грн. та інфляційні збитки в сумі 5054,33 грн.; витрат по сплаті держмита в розмірі 692,07 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу - припинити.

          4. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних збитків на загальну суму 12276,02 грн. в частинах боргу на 4 (чотири) місяці, а саме:

          - березень 2009 року - 3069,02 грн.;

          - квітень 2009 року - 3069,00 грн.;

          - травень 2009 року - 3069,00 грн.;

          - червень 2009 року - 3069,00 грн.;

          Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.          

             Суддя                                                                                                С.В. Ребриста

                   Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

          10 березня 2009 року.